Проводимо консультації з публічних закупівель

Надайте, будь ласка, консультацію. Чи можна укласти прямий договір на капітальний ремонт споруди цивільного захисту (укриття) лікарні на суму понад 1,5 млн. керуючись постановою 169? Чи можна вважати, що розголошення... Розгорнути

Надайте, будь ласка, консультацію. Чи можна укласти прямий договір на капітальний ремонт споруди цивільного захисту (укриття) лікарні на суму понад 1,5 млн. керуючись постановою 169? Чи можна вважати, що розголошення такої інформації (зокрема розташування укриття), що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу громадській безпеці і порядку? Згорнути

підкажіть як вийти з такої ситуації? Пропущено строки для звіту про виконання договору продовженого на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, що не перевищує 20 відсотків суми.

Згідно з постановою Кабміну від 3 березня 2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» до державних замовників в оборонній сфері відносятся МВС, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Мін’юсту, ДСНС, СБУ, Служба зовнішньої... Розгорнути

Згідно з постановою Кабміну від 3 березня 2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» до державних замовників в оборонній сфері відносятся МВС, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Мін’юсту, ДСНС, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрація Державної прикордонної служби, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міноборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційного бюро, Нацгвардія, Національна поліція, Державна спеціальної служби транспорту, ДБР, Державна судової адміністрації, Міністерсто з питань стратегічних галузей промисловості. Чи є регіональні, територіальні органи, спеціалізовані формування даних структур також державними замовниками у сфері оборони з огляду на їх безпосереднє підпорядкування, чи все таки даний перелік вичерпний? Згорнути

Згідно п.9 ч.1 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі... Розгорнути

Згідно п.9 ч.1 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (крім нерезидентів). Наразі відповідно до п.9 ч.2 ст.9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, організацій водокористувачів, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності. Станом на сьогодні достур до ЄДР заблокований. При інтеграції електронної системи з ЄДР формується Звіт з ЄДР, однак в ньому інформація відображаться не в повному обсязі. Підкажіть будь ласка яким чином здійснити перевірку наявності інформації щодо кінцевих бенефіціарів з огляду на таку ситуацію? Згорнути

Доброго дня!. Прошу підказати, приклад звернення до Замовника з проханням збільшити оголошену вартість закупівлі. Так як , оголошена вартість занизька для оголошеного предмету закупівлі.

Доброго дня! Чи правомірно нарзі встановлювати вимогу в оголошення про проведення спрощеної закупівлі згідно Постанови 169 щодо надання учасником закупівлі витягу з ЄДР у випадку, якщо реєстр станом на день... Розгорнути

Доброго дня! Чи правомірно нарзі встановлювати вимогу в оголошення про проведення спрощеної закупівлі згідно Постанови 169 щодо надання учасником закупівлі витягу з ЄДР у випадку, якщо реєстр станом на день подачі пропозиції не працює? Чи можуть виникнути питання з трактуванням поняття “не працює реєстр на день подачі пропозиції”? Згорнути

Згідно п.9 ч.2 ст2 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в ЄДР містяться такі відомості – інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи,... Розгорнути

Згідно п.9 ч.2 ст2 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в ЄДР містяться такі відомості – інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, організацій водокористувачів, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності. У видадку відсутності даної інформації замовник відхиляє учасника відкритих торгів. Також 03 березня 2022 року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» № 2115-IX відповідно до якого: 1) фізичним особам, фізичним особам – підприємцям, юридичним особам дозволено подати облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом 3х місяцівпісля припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;2) у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або вище вказаних документів. Чи можна вважати допустими відсутність інформації в ЄДР що передбачена згідно п. 9 ч.1 ст.17 ЗУ Про публічні закувлі і є підставою для відхилення учасника допустимою з огляду на вищевказану ситуацію? Згорнути

Підкажіть будь ласка, чи обов’язково вносити зміни до Положення про УО (замовник керується постановою 169 під час здійснення закупівель), для того, щоб прописати умови закупівель під час воєнного стану. Якщо... Розгорнути

Підкажіть будь ласка, чи обов’язково вносити зміни до Положення про УО (замовник керується постановою 169 під час здійснення закупівель), для того, щоб прописати умови закупівель під час воєнного стану. Якщо в Положенні прописано пункт: – здійснення інших дій, передбачених Законом, трудовим договором (контрактом) або розпорядчим рішенням замовника. Замовник наказом затверджує переліки та обсяги і там прописано, що дана УО відповідає за такі закупівлі. Згорнути

Добрий вечір! Підкажіть будь ласка по договору на закупівлю пального по Постанові 169. Договір діє до 23.08.2022. Талони треба згенерувати також до 23.08.2022. А строк дії талонів, за якими можна... Розгорнути

Добрий вечір! Підкажіть будь ласка по договору на закупівлю пального по Постанові 169. Договір діє до 23.08.2022. Талони треба згенерувати також до 23.08.2022. А строк дії талонів, за якими можна отримувати пальне на АЗС може бути більше ніж до 23.08.2022? Наприклад, до 31.12.2022? Згорнути

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №1207-VII – переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється. Згідно пункту 7 частини 1 статті 1-1 Закону №1207-VII –... Розгорнути

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №1207-VII – переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється. Згідно пункту 7 частини 1 статті 1-1 Закону №1207-VII – тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) – це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Звідси питання: чи має право державний замовник здійснити закупівлю у Постачальника, якщо його податкова адреса – на тимчасово окупованій території, і, головне, чи зможе Держказначейство здійснити оплату такому Постачальнику? Згорнути