Особливості оформлення специфікацій у випадку внесення змін до істотних умов договору

10195
22 Лютого 2020

Питання

Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». На початку 2020 року нами на підставі ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» укладено ряд додаткових угод щодо збільшення сум договорів не більше 20% суми, визначеної в договорах укладених у 2019 році.

Під час оформлення додаткових угод ми складаємо специфікацію, яка, окрім суми додаткової угоди, враховує також загальну суму договору з урахуванням внесених у нього змін.  Під час проведення реєстрації додаткових угод орган Казначайства зайняв позицію, відповідно до якої специфікація додаткової угоди (на 20%) повинна бути викладена лише в межах суми додаткової угоди, яка не перевищує 20%.

Питання:

  1. Чи вірний наш підхід до оформлення двадцяти відсоткових додаткових угод, чи в даному питанні більш правильною є позиція казначейства?
  2. Якими нормативно-правовими документами регламентується порядок оформлення додаткових угод?
  3. Чи затверджена примірна форма додаткової угоди?

Відповідь

Добрий день! Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» від 25.12.15 р. № 922-VIII (далі – Закон) договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Частиною першою статті 36 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які передбачені пунктами 1 – 8 частини  четвертої цієї статті. При цьому, Закон не містить норм, які б визначали порядок зміни істотних умов договору про закупівлю, а загальні питання зміни умов договору регулюються нормами ЦК України (статті 651 – 654) та ГК України (стаття 188).  Так, стаття 654 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З огляду на це, у випадках, визначених частиною четвертою статті 36 Закону, сторони можуть змінювати істотні умови договору, керуючись нормами ЦК України і ГК України, шляхом вчинення правочину в такій самій формі, що й договір про закупівлю, тобто – з урахуванням  частини першої статті 181 ГК України – у формі єдиного документа, підписаного сторонами.  

У той же час, ні Закон, ні норми зазначених вище Кодексів  не містять окремих вимог щодо назви чи способу оформлення документа про зміну умов договору. У законодавстві також відсутні примірні або рекомендовані форми правочинів  про зміну умов договору.

На практиці, виходячи зі звичаїв ділового обороту, правочин по договору про закупівлю оформляється, як правило, у вигляді додаткової угоди, у якій викладаються зміни, що вносяться до відповідного договору.  При цьому зміст додаткової угоди визначається сторонами самостійно з урахуванням  конкретних випадків зміни істотних умов договору, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону, та вимога законодавчих актів, які стосуються цих істотних умов.  

Згідно з пунктом 8 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті, а саме: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частинна п’ята статті 36 Закону).

Зі змісту цієї норми вбачається, що в даному випадку одночасно змінюються дві істотні умови договору про закупівлю: змінюється (продовжується) строк дії договору та змінюється (збільшується) обсяг предмета закупівлі.

Згідно з частиною першою статті 635 ЦК України у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Водночас якщо договір про закупівлю за правовою природною є договором постачання  товарів, його міст повинен також відповідати вимогам частини другої статті 266 ГК України, згідно з якою загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, з аналізу зазначених вище норм Закону №922 та Кодексів випливає, що у випадах, передбачених частиною п’ятою статті 36 Закону № 922, додаткова угода про зміну договору про закупівлю товарів (договору постачання), повинна містити:

  • умови про зміну строку основного договору шляхом його продовження на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку року;
  • специфікацію на додатковий обсяг (кількість) товарів, що будуть постачатися на початку року (протягом строку, на який продовжено основний договір), загальна вартість яких не може перевищувати 20% суми, що була визначена в основаному договорі станом на кінець року.

Разом з тим, замовникам з числа розпорядників й одержувачів бюджетних коштів при застосуванні положень частини п’ятої статті 36 Закону № 922, необхідно також враховувати норми Бюджетного кодексу України (далі – БК України) та вимоги Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом  Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), зокрема, в частині взяття бюджетних зобов’язань за відповідними додатковими угодами та їх реєстрації в органах Казначейства.

Оскільки бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (стаття 3 БК України), то в силу приписів статей 23 і 48 БК України бюджетні зобов’язання, взяті розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за договорами про закупівлю товарів, припиняються із закінченням відповідного бюджетного року та знімаються з обліку в органах Казначейства відповідно до Порядку № 309. З огляду на це, укладення розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів  додаткової угоди про продовження дії договору про закупівлю у випадку, встановленому частиною п’ятою статті 36 Закону, в розумінні БК України є новим бюджетним зобов’язанням, яке підлягає реєстрації в органах Казначейства відповідно до Порядку № 309.  

Отже, додаткова угода, укладена відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону № 922, на підставі якої органи Казначейства здійснюють реєстрацію бюджетного зобов’язання, повинна відповідати вимогам до документів, які згідно із законодавством, підтверджують взяття бюджетного зобов’язання, зокрема, містити дані бюджетного зобов’язання, які вносяться до Реєстру бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (Додаток 1 до Порядку № 309) (далі – Реєстр), а саме: номер і дата документа, строк дії договору та сума бюджетного зобов’язання.

Водночас, згідно з приміткою до Реєстру та  Порядком заповнення Реєстру, який міститься у Додатку 1 до Порядку № 309, у графі «Дані бюджетного зобов’язання: сума» проставляється сума бюджетного зобов’язання, яка заповнюється (одержувачами) бюджетних коштів, якщо сума проставлена в договорі, за відсутності – сума проставляється розрахункова.  

Таким чином, у разі продовження дії договору про закупівлю товару за рахунок бюджетних коштів додаткова угода про зміну істотних умов договору у випадку, передбаченому частиною п’ятою статті 36 Закону № 922,  крім умов про продовження строку дії договору та специфікації додаткового обсягу (кількості) товарів, повинна містити їх вартісні показники для визначення суми бюджетного зобов’язання, а саме:

  1. суму зобов’язання, яка відповідає загальній загальні вартості товарів згідно зі специфікацією, що будуть постачатися на початку року відповідно до додаткової угоди,  та/або;
  2. дані про вартість і загальну кількість товарів, що будуть постачатися на початку року відповідно до додаткової угоди згідно зі специфікацією, для визначення розрахункової суми бюджетного зобов’язання.

Виходячи з викладеного,  для попередження можливих спорів з контролюючими органами, в тому числі з органами Казначейства під час реєстрації бюджетних зобов’язань, при продовженні дії договору про закупівлю згідно з частиною п’ятою статті 36 Закону № 922 рекомендуємо передбачити у додатковій угоді :

  1. умови про строк, на який продовжується дія договору, достатній для проведення процедури закупівлі на початку року;
  2. окрему специфікацію товарів, які будуть постачатися протягом цього строку (додатково до специфікації, яка міститься в основному договорі) із зазначенням ціни за одиницю та загальної вартості товару;
  3. суму зобов’язання за додатковою угодою відповідно до загальної вартості товарів, зазначених у додатковій специфікації.

Підпишись на розсилку від Радника, щоб не пропустити найголовніші події у сфері публічних закупівель.

load
digest icon digest icon
Обмін знаннями та досвідом в сфері публічних закупівель
Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО