Проводимо консультації з публічних закупівель

У п.15 Особливостей передбачено: Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля... Розгорнути

У п.15 Особливостей передбачено: Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель). Якщо наприклад за код ДК 021:2015 – 44110000-4 Конструкційні матеріали здійснені 3 різні закупівлі різних товарів (перша Бетон, друга – Лінолеум, третя – Цегла) та оприлюднено звіти про укладення договорів без ЕСЗ. Усі 3 закупівлі до 100 тисяч. І виникла нова потреба яка не була передбачена на початку року, наприклад на закупівлю Тротуарної плитки на 95 тисяч. То чи буде вважатися закупівля Тротуарної плитки (яка входить до складу ДК 4411) тотожним предметом закупівлі та додатковою потребою, яка не була передбачена? “тотожність предмета закупівлі” визначається за кодом ДК чи за назвою товару/послуги? Згорнути

Прочитала статтю, опубліковану на вашому сайті від 10.07.2024, “Відомості з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)” (Олег Підгірський). Я завжди перевіряла інформацію щодо банкрутства... Розгорнути

Прочитала статтю, опубліковану на вашому сайті від 10.07.2024, “Відомості з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)” (Олег Підгірський). Я завжди перевіряла інформацію щодо банкрутства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через безкоштовний запит. Чи є це невірно? Згорнути

Як Замовнику прозвітувати про виконання договору за умови його розірвання, якщо має місце стягнення через суд коштів за не виконані Підрядником роботи? Замовником сплачено Підряднику 8 млн. авансу, а робіт... Розгорнути

Як Замовнику прозвітувати про виконання договору за умови його розірвання, якщо має місце стягнення через суд коштів за не виконані Підрядником роботи? Замовником сплачено Підряднику 8 млн. авансу, а робіт виконано фактично на 5 млн. Договір укладався за Особливостями та наразі розірвано. На яку суму показувати виконання? Згорнути

Підкажіть, будь-ласка. Плануємо здійснювати закупівлю по коду 30210000-4 сума перевищує 500 тис. грн, відповідно потрібно написати листа до Міністерства цифрової трансформації. Керівник у відпустці, відповідно т.в.о. директора повинен своїм електронним... Розгорнути

Підкажіть, будь-ласка. Плануємо здійснювати закупівлю по коду 30210000-4 сума перевищує 500 тис. грн, відповідно потрібно написати листа до Міністерства цифрової трансформації. Керівник у відпустці, відповідно т.в.о. директора повинен своїм електронним ключем підписати? Так я розумію. Вимога щодо КЕПу/ЕЦП в частині прив’язки його до юридичною особи замовника є? Чи можливим підписання погодження т.в.о. директора КЕПом фізичноїї особи? Чи можливо директор будучи у відпустці підписати цей лист на погодження? Дякую Згорнути

Підкажіть будь ласка, був укладений прямий договір на роботи на суму 1,49 млн. грн. В ході виконання робіт виникли непередбачувані додаткові роботи на суму 0,4 млн. грн. Як в такому... Розгорнути

Підкажіть будь ласка, був укладений прямий договір на роботи на суму 1,49 млн. грн. В ході виконання робіт виникли непередбачувані додаткові роботи на суму 0,4 млн. грн. Як в такому випадку проводити процедуру закупівлі? Чи можливо укладення додаткової угоди? Або це зовсім інший договір має бути? і якщо пообєктно сума перевищує допорогову, чи потрібно проводити тендер на дані роботи? Вдячна за відповідь. Згорнути

Пункт 3 Особливостей (пост. КМУ № 1178) за умовами постанови КМУ № 782 від 05 липня 2024 р. доповнено новим абзацом: Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”... Розгорнути

Пункт 3 Особливостей (пост. КМУ № 1178) за умовами постанови КМУ № 782 від 05 липня 2024 р. доповнено новим абзацом: Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі: «здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». На вебінарі “Чергові зміни до особливостей проведення закупівель” https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/1670102923763748/ розташованому 12-13 липня 2024р. на сторінці facebook Prozorro, та присвяченому змінам до Особливостей згідно Постанови 782, Валерій Шергін, директор департаменту публічних закупівель Міністерства економіки України, на 6 хв. 30 сек., коментуючи зміни у Особливостях згідно постанови КМУ 782, зазначив: «До товарів походженням з країн учасниць Угоди про державні закупівлі або скорочено GPA не застосовуються вимоги щодо підтвердження локалізації не залежно від вартісних меж». При цьому ствердження не було прив’язано до тексту Постанови 782 (або Постанови 1178 із змінами), та не було розтлумачено про які вартісні межі йдеться? Про 200 000грн. згідно п 61 Розділу Х Закону України Про публічні закупівлі, або про межі встановлені у СПЗ для Товарів (згідно Додатків 1,2,3 Додатку І Рішення Комітету з державних закупівель СОТ (GPA) від 11 листопада 2015 року «Приєднання України до Угоди про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. у м. Марракеші – (далі – Рішення), (далі – Угода)), Оскільки, як здається, це ствердження суперечить тексту Особливостей з урахуванням змін за постановою КМУ № 782, бо в тексті Особливостей із змінами зазначено «(зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг)» просимо надати тлумачення на Вашу суб’єктивну думку цієї норми п. 3 Особливостей з урахуванням змін згідно Постанови 782 , а саме : – локалізація у цьому випадку не застосовується до усіх товарів, або вона не застосовується лише до товарів, набуття замовником у власність яких передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг? Також зазначене ствердження суперечить і Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого пост КМУ № 861 від 2 серпня 2022р. , (який є чинним, та текст якого станом на 18 липня 2024р. розташований на сайті Верховної Ради України без будь яких змін у відповідній частині), а саме у п.3 Порядку зазначено: «Дія цього порядку не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в відповідному Рішенні Комітету з державних закупівель СОТ про Приєднання до Угоди про державні закупівлі , … ». Тобто якщо вартість товару менша за суму, зазначену в Рішенні, то Порядок застосовується?, і це значить, що такий товар локалізації підлягає? Також у п. 4 ст. І самої Угоди зазначено: «4. Дана угода застосовується до будь якого контракту щодо закупівлі, на суму не меншу , ніж відповідні граничні значення , визначені у Додатку І.» Чи вірно у цій частині трактування (щодо застосування/незастосування локалізації), що згідно умов Угоди до контракту на товар вартістю меншою за граничне значення в Додатку І Угода не застосовується, але незалежно від цього локалізації такий товар не підлягає незалежно від його вартості ( головне – відповідність країни, яка приєдналась до Угоди у сертифікаті походження) і незалежно від того, чи товар закуповується як окремий товар, чи як товар що купується у складі послуги чи робіт? Підсумовуючи – іншими словами, та з додаванням суми нашого товару основне питання має такий вигляд: Чи не застосовуються положення пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (чи звільняється товар від локалізації) з урахуванням Особливостей щодо товару вартістю 2 млн. грн. , набуття якого у власність замовником (комунальним підприємством із забезпечення постачання теплової енергії , що знаходяться у власності органу місцевого самоврядування) відбувається не у результаті надання послуги або виконання робіт незалежно від будь яких вартісних меж, якщо товар має походження з країни: – що приєдналася до Угоди про державні закупівлі згідно Рішення Комітету з державних закупівель Світової організації торгівлі GPA/133 від 16 листопада 2015 року – або з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю – або яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі ? Згорнути

Предмет закупівлі електроенергія. Бюджетна установа затвердила кошторис на початку року та уклала договори на постачання електроенергії з урахуванням коштів загального та спеціального фондів. Але у зв’язку з воєнним станом установа... Розгорнути

Предмет закупівлі електроенергія. Бюджетна установа затвердила кошторис на початку року та уклала договори на постачання електроенергії з урахуванням коштів загального та спеціального фондів. Але у зв’язку з воєнним станом установа надає послуги з користування комунальними послугами іншому користувачеві, за рахунок чого отримує відшкодування та має укладати договори як замовник тільки за рахунок отриманого відшкодування витрат. На початок липня сума за договором по спец. фонду вичерпано. Треба укладати новий договір, але зміни до кошторису маємо вносити тільки після отримання додаткових відшкодувань. Питання: чи має право замовник, після отримання нових надходжень на спец. рахунок від користувача за минулий місяць, та подальшого внесення змін до кошторису, щомісяця укладати прямий договір? На півроку укласти договір не маємо змоги, у зв’язку з неможливістю внесення таких змін до кошторису, так як відшкодування надходять поступово (щомісяця). Як укладати договори замовнику в такій ситуації? Дякую! Згорнути

Ми лікарня хочемо закупити котел на котельню, чи можна однією процедурою закупити котел в комплекті з обладнанням і в комплект включити встановлення котла та обладнання, за предметом закупівлі товар, якщо... Розгорнути

Ми лікарня хочемо закупити котел на котельню, чи можна однією процедурою закупити котел в комплекті з обладнанням і в комплект включити встановлення котла та обладнання, за предметом закупівлі товар, якщо котел коштує – 1 200 000 а інші витрати 400 000? Згорнути

Будь ласка допоможіть розібратись у зміні вартості електричної енергії. Ситуація наступна. На початку року ми через закупівлю відкриті торги з особливостями заключили договір з постачальниками електричної енергії, електрична енергія без... Розгорнути

Будь ласка допоможіть розібратись у зміні вартості електричної енергії. Ситуація наступна. На початку року ми через закупівлю відкриті торги з особливостями заключили договір з постачальниками електричної енергії, електрична енергія без розподілу. Згідно умов договору зміна вартості ціни кожного місяця погоджуються підписанням Акту постачання обома сторонами і з нашого боку ми в триденний термін( як додаткову угоду) підвантажуємо Акт до закупівлі. Розрахунок вартості електричної енергії кожен місяць здійснюється за формулою що прописана в договорі, де всі сталі величини, змінюється тільки середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” . Для себе ми просимо Цінову довідку торгівельно-промислової палати в якій зазначена середньозважена ціна на електричну енергію, щоб розуміти коливання ціни. З початку року Постачальник нам на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей та формули, що прописана в договорі змінює вартість електричної енергії то в меншу, то в більшу сторону. Запитання наступне: ми повинні при цьому відповідно змін вартості зменшувати кіловати що ми можемо вибрати по цьому договору ( це якщо ціна росте)? І що робити якщо вартість електричної енергії зменшується? Якщо читати підпункт 7 пункт 19 Особливостей то прямої вказівки вносити зміни у загальну вартість договору чи кількість кіловат що ми можемо закупити немає. Як правильно нам діяти? Наперед дякуємо за відповідь. Згорнути

Замовником проводились відкриті торги з особливостями, Учасника було визнано переможцем 12 липня в 10:55, потім 16 липня в 15:46 його було відхилено так як Переможець не надав довідку МВС, але... Розгорнути

Замовником проводились відкриті торги з особливостями, Учасника було визнано переможцем 12 липня в 10:55, потім 16 липня в 15:46 його було відхилено так як Переможець не надав довідку МВС, але КЕП було накладено 17 липня в 15:55 , оскільки в Замовника були проблеми зі світлом і інтернетом. 22 липня Учасником була подана скарга до АМКУ на неправомірні дії замовника.Чи має значення те що протокол 16/07, а КЕП накладено 17/07??І що робити Замовнику, чекати рішення АМКУ чи самому намагатися виправити ситуацію шляхом відміни рішення??? Згорнути