Проводимо консультації з публічних закупівель

Підкажіть, будь-ласка, чи правильно розуміється, що в антикоронавірусних закупівлях з 18.06.2020 року припинили свою дію пункти Закону № 530: • пункт 3 (про штраф за порушення правил та норм, встановлених... Розгорнути

Підкажіть, будь-ласка, чи правильно розуміється, що в антикоронавірусних закупівлях з 18.06.2020 року припинили свою дію пункти Закону № 530: • пункт 3 (про штраф за порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам…); • пункт 4 [про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)…]; • пункт 5 [про звільнення від сплати ввізного мита на лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), першочергове митне оформлення, подання попередньої або тимчасової декларації, про звільнення від плати за виконання митних формальностей…]; • пункт 10 [про те, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати стовідсоткову попередню оплату товарів, робіт чи послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг затверджується Кабінетом Міністрів України]. а в іншому у Замовника зберігається право здійснювати антикоронавірусні закупівлі на предмети, зазначені в Постанові 225 з обов’язковим оприлюдненням звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договору про закупівлю та всіх додатків до нього, звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” . Згорнути

Прошу консультації відносно спрощеної процедури. Переможець спрощеної процедури є засновником юридичної фірми ( 60 % статнуго фонду), яка теж подала свою до тієї ж спрощеної процедури. Моє запитання: Чи брати... Розгорнути

Прошу консультації відносно спрощеної процедури. Переможець спрощеної процедури є засновником юридичної фірми ( 60 % статнуго фонду), яка теж подала свою до тієї ж спрощеної процедури. Моє запитання: Чи брати це повязаність до уваги до визначення переможця закупівлі? Дякую. Згорнути

Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання: чи повинен Замовник вимагати в СПРОЩЕНІЙ закупівлі (щодо закупівлі послуг з поточного ремонту житлового будинку) надання учасником інформації: повне найменування та місцезнаходження кожного... Розгорнути

Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання: чи повинен Замовник вимагати в СПРОЩЕНІЙ закупівлі (щодо закупівлі послуг з поточного ремонту житлового будинку) надання учасником інформації: повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю – у разі закупівлі робіт або послуг. Чи ця вимога є обов’язковою лише в процедурах закупівель? Згорнути

Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 –... Розгорнути

Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель звертається до Вас та просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації: 28 травня 2020 року між Замовником – Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради та Підрядником ТОВ«УКРБУД ЗАБУДОВА» було укладено договір №22 на закупівлю робіт «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель в результаті відкритих торгів. Згідно з розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації по даному об’єкту розмір кошторисної заробітної плати складав 10200 грн. Учасником в результаті відкритих торгів розмір кошторисної заробітної плати було зменшено до 7000 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність зміни проектних рішень в частині робіт з влаштування даху та благоустрою, які не передбачені проектом та є необхідними для реалізації проекту в цілому. Замовником прийнято рішення про коригування проектно-кошторисної документації в частині розділу АБ (вальмовий дах)та розділу ГП. Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією, на підставі проведеного коригування, внести зміни до договірної ціни, як невід’ємної частини договору про закупівлю, а саме збільшити кошторисну заробітну плату на 12000 грн., яка встановлена в регіоні. Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником та погоджується із замовником. Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду. На підставі вище викладеного надайте будь-ласка роз’яснення: Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю вносити зміни до договірної динамічної ціни після коригування на залишок робіт шляхом збільшення кошторисної заробітної плати без зменшення обсягів робіт та в межах договірної ціни при умові, що додаткові роботи будуть закуплені окремим договором в рамках окремої процедури? Згорнути

Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися роз’яснень абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні Закупівлі» в редакції Закону України «Про внесення змін до... Розгорнути

Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися роз’яснень абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні Закупівлі» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 №114-IX (зі змінами) (далі – Закон) (запит 1766/2020, запит 1880/2020, запит 2020/2020), але так і не отримали конкретних відповідей. Тому звертаємося до вас ще раз, уточнюючи своє питання. Так, у відповіді на запит 1766/2020 вами зазначено, що «питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України». Звертаємо вашу увагу на те, що саме тільки Закон містить поняття «співвиконавець» (у Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ) та Господарському кодексі України (далі – ГКУ) таке поняття відсутнє) і саме у другому абзаці ч. 3 ст. 16 Закону встановлено, що «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність ПРАЦІВНИКІВ, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців». Тобто саме Законом встановлено, що якщо замовник встановив кваліфікаційні критерії відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, а УЧАСНИК НЕ МАЄ ВЛАСНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ для того, щоб це підтвердити, то, відповідно до Закону, він може залучати потужності саме СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців. Таким чином, з одного боку, згідно з ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а, з другого боку, є конкретні вимоги абзацу 2 ч. 2 ст. 16 Закону. ЦКУ же передбачає укладання між двома сторонами цивільно-правових угод, не залежно від того чи є ці сторони суб’єктами господарювання, чи ні. Але абзацом ч. 3 ст. 16 Закону чітко встановлено, що учасники можуть залучати потужності саме СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців. Крім того, слід звернути увагу на лист Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначено наступне: «При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.» Закон– це спеціальний нормативно-правовий акт, а ЦКУ та ГКУ – загальні. Багато підприємств у своєму штаті не мають власних працівників, а укладають договори цивільно-правового характеру для виконання робіт або послуг, які закуповують замовники, з фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання. А це – саме підряд (з цього питання доцільно ознайомитися з рішенням Верховного Суду України від 08.05.2018 №127/21595/16-ц з приводу різниць між цивільно-правовими угодами й трудовими правовідносинами), хоча деякі учасники вважають, що це – інша форма трудових відносин. За нормою ст. 14 (14.1.195) Податкового кодексу України працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець, працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. За трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник». Водночас, згідно зі ст. 837 ЦКУ за договором підряду (цивільно-правовим договором) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється. Підстави працевлаштування як цивільно-правовий договір, на нашу думку, не відповідає нормам абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону, за яким визначено один з кваліфікаційних критеріїв – наявність саме працівників. Але Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель іншої думки. На даний час результати моніторингу органів фінансового контролю та рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель показують, що ці органи не мають однозначної думки з цього питання, та приймають протилежні рішення (висновки) стосовно можливості залучення учасниками фізичних осіб – не суб’єктів господарювання, за договорами цивільно-правового характеру, для виконання послуг/робіт, що є предметами закупівлі у випадках, передбачених абзацом другим ч. 3 с. 16 Закону. Просимо вас, як Уповноважений орган, висловити свою позицію щодо можливості (неможливості) залучення учасниками потужностей фізичних осіб, не суб’єктів господарювання, за договорами цивільно-правового характеру у випадку, передбаченого абзацом другим ч. 3 с. 16 Закону. Згорнути

Допоможіть розібратися в наступній ситуації. Ми розпорядник бюджетних коштів, на початку року нами було заплановано закупівлю за державні кошти на надання послуги по поточному ремонту вулично – дорожньої мережі на... Розгорнути

Допоможіть розібратися в наступній ситуації. Ми розпорядник бюджетних коштів, на початку року нами було заплановано закупівлю за державні кошти на надання послуги по поточному ремонту вулично – дорожньої мережі на очікувану вартість 120 млн.грн. проведений тендер, укладений договір з переможцем за результатами аукціону, потім додатковою угодою зменшили ціну договору до реального фінансування 80 млн.грн. зараз нам виділили додаткові кошти з державного бюджету на надання послуги по поточному ремонту вулично – дорожньої мережі в суммі 40 млн.грн. Чи можеми ми використатити ці кошти в межах укладеного договору? Чи повинні проводити нову закупівлю? Згорнути

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі за текстом –... Розгорнути

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі за текстом – Закон). За приписами пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону (далі за текстом – Замовник), належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад. Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що місцеві державні адміністрації в розумінні Закону є замовниками, які здійснюють закупівлі відповідно Закону. Згідно із нормами статті 4 Закону на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється планування закупівель. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Для створення річного плану, відповідальні особи ще під час формування бюджету на наступний рік мають знати, скільки і чого їм потрібно для ефективної роботи організації протягом року та яка орієнтовна вартість цих предметів закупівлі. Водночас, посеред календарного року до місцевої державної адміністрації звертається зі зверненням про надання дозволу на викуп земельної ділянки особа. Для здійснення викупу, місцевою державною адміністрацією необхідно провести експертну грошову оцінку земельної ділянки та забезпечити проведення рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки. Відтак, необхідно залучити суб’єкта оціночної діяльності у порядку та спосіб, визначені Законом, тобто здійснити закупівлю послуг відповідного коду ДК: «експертні послуги» та укласти договір на виконання робіт. Враховуючи, що вартість послуг оцінщика становить 4000 грн. (чотири тисячі гривень) замовник, відповідно з положеннями абзацу першого частини третьої статті 3 Закону, може здійснити таку закупівлю без використання електронної системи закупівель та обов’язково оприлюднити в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Ключовим моментом є те, що в бюджеті установи та річному плані закупівель не плануються витрати на здійснення закупівель такого виду послуг (експертні послуги), так як їх закупівля здійснюється виключно за потребою (в даному випадку на підставі звернень громадян). Окрім того, відповідно до норм чинного законодавства, що врегульовує земельні відносини, оплата за експертну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється за рахунок авансового внеску, який становить 20% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки та сплачується особою до місцевого (у даному випадку районного) бюджету. Відтак даний авансовий внесок є зарахуванням до районного бюджету, та подальше його використання неможливе без рішення районної ради. Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи те, що закупівля послуг з експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок авансового внеску, що фактично є коштами фізичної/юридичної особи, а не за кошти державного бюджету, просимо надати роз’яснення відносно: 1. Чи є така закупівля публічною?; 2. Чи необхідна публікація договору в системі Prozorro? Згорнути

Добрый день! Встречал в Вашем журнале решение суда, по которому исковое заявление заказчика к аудиторской службе было удовлетворено по причине того, что аудиторская служба не указала, каким образом заказчик должен... Розгорнути

Добрый день! Встречал в Вашем журнале решение суда, по которому исковое заявление заказчика к аудиторской службе было удовлетворено по причине того, что аудиторская служба не указала, каким образом заказчик должен исправить допущенные нарушения. Если есть возможность, укажите страницу и номер журнала, в котором размещено это решение суда или сбросьте ссылку на решение суда по аналогичному вопросу. Заранее, спасибо! Згорнути

Допоможіть розібратися як вносити інформацію інформацію щодо назви товару чи послуги згідно Порядку №1082 під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Згідно листа... Розгорнути

Допоможіть розібратися як вносити інформацію інформацію щодо назви товару чи послуги згідно Порядку №1082 під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Згідно листа Мінекономіки №3304-04/54160-096 від 03.09.2020 Законом непередбачено зазначення кожної номеклатурної позиції предмета закупівлі із зазначенням коду товару, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції в разі використання звіту про укладений договір без використання електронної системи. Згідно ст. 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, містить певний перелік вимог, в т.ч. необхідно зазначати кількість товару. Наприклад, ми закупили запчастини (зчеплення, вал вторинний, шестерня 5-передачі, підшипник) на суму 6000,00 грн. Як мені внести інформацію про конкретну назву предмета закупівлі і кількісті? Варіант 1: конкретна назва “Зчеплення, вал вторинний, шестерня 5-передачі, підшипник”, кількість вказуємо загальну по всіх позиціях наприклад 6 штук; Варіант 2: конкретна назва “Зчеплення”, кількість 1 шт. і так далі по кожній позиції. Як правильно? Згорнути

Підскажіть, будь-ласка. При закупівлі лабораторних реактивів та засобів дезінфекційних предмет закупівлі ми визначали по четвертому знаку (код ДК 33690000-3, код ДК 33630000-5), оскільки це медичні вироби. Тепер на Прозорро відбулося... Розгорнути

Підскажіть, будь-ласка. При закупівлі лабораторних реактивів та засобів дезінфекційних предмет закупівлі ми визначали по четвертому знаку (код ДК 33690000-3, код ДК 33630000-5), оскільки це медичні вироби. Тепер на Прозорро відбулося оновлення у зв”язку з Наказом №1082, і система автоматично відображає наступне: “Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:33600000-6: Фармацевтична продукція”. Але це ж не вірно. Не буде це розцінено ДАСУ як порушення і як діяти замовнику в цій ситуації? Дякую. Згорнути