Проводимо консультації з публічних закупівель

Потрібна допомога у вирішенні питання щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення в системі та як правильно прописати в договорі. На даний час плануємо закупити канцтовари. Закупівля містить 50 позицій. Ознайомившись з... Розгорнути

Потрібна допомога у вирішенні питання щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення в системі та як правильно прописати в договорі. На даний час плануємо закупити канцтовари. Закупівля містить 50 позицій. Ознайомившись з редакцією статті ввд 12.09.2020 №368 виникає питання, як правильно на даний час все прописувати. Який із варіантів більш правильним буде?: Варіант подання інформації №1. У плані закупівель прописати в КОНКРЕТНІЙ НАЗВІ – канцелярські товари, а у примітках пелек позицій з відповідними кодоами, потім створити закупівлю – в узагальненій назві прописати – КАНЦЕЛЯРСЬКІ товари і затим кону із 50 позицій вводити в електронні поля. І як тоді правильно прописувати предмет закупівлі в договорі: За кодом ДК 021:2015:30190000-7 офісне устаткування та приладдя різне? При публікації звіту можно побачити, що УЗАГАЛЬНЕНА НАЗВА ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ буде КАНЦЕЛЯРСЬКІ ТОВАРИ. Чи достатньо буде узагальненої назви в договорі разом із кодом ДК? Чи потрібно ще в дужках прописувати всі номенклатурні позиції. ВАріант подання інформації №2: Публікуємо план і в конкретній назві публікуємо всі номенклатурні позиції, які потім при створенні закупівлі будуть відображатись в окремих полях в електронній системі? Моє бачення, що якщо публікуються всі окремі позиції закупівлі відповідно до Порядку №1082, а в договорі в предметі закупівлі прописувати лише код ДК та узагальнену назву, то у звіті про закупівлю та в договорі є розбіжності. Точніше, чи вказувати коди номенклатурних позицій в договорі? Згорнути

Замовник оприлюднює Звіт про виконання договору про закупівлю – протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Просимо надати... Розгорнути

Замовник оприлюднює Звіт про виконання договору про закупівлю – протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Просимо надати роз’яснення , що є виконанням договору окрім поставки товару(надання послуг,виконання робіт) та остаточного розрахунку. Наприклад, якщо в договорі прописані умови повернення забезпечення виконання договору про закупівлю. Чи може у такому випадку дата повернення забезпечення вважатися датою виконання договору? Чи може з цією дати відраховуватися термін для публікаціїї Звіту про виконання договору? Згорнути

Хочу запитати – у нас двічі відмінено відкриті торги.Плануємо провести переговорну процедуру.Але на виставлену у тендерах суму учасник пропонує меншу кількість товару (технічно-якісні характерстки відповідають виставленим вимогам).Чи можна змінити кількість... Розгорнути

Хочу запитати – у нас двічі відмінено відкриті торги.Плануємо провести переговорну процедуру.Але на виставлену у тендерах суму учасник пропонує меншу кількість товару (технічно-якісні характерстки відповідають виставленим вимогам).Чи можна змінити кількість товару у переговорній процедурі? Згорнути

Підскажіть, будь-ласка, оголошено відкриті торги по трьом лотам. По одному лоту на суму 55 000,00 грн. закупівлю відмінено, у зв”язку з поданням до участі менше двох тендерних пропозицій. Які тепер... Розгорнути

Підскажіть, будь-ласка, оголошено відкриті торги по трьом лотам. По одному лоту на суму 55 000,00 грн. закупівлю відмінено, у зв”язку з поданням до участі менше двох тендерних пропозицій. Які тепер дії замовника оголошувати відкриті торги чи спрощену закупівлю на суму 55 000,00 грн. Згорнути

Підскажіть, будь-ласка, який код ДК обрати для лабораторних реактивів? Дякую

Зміна назви Замовника Філією було оголошено переговорну процедуру на підставі п.1 ч.2 ст.40 ЗУ. На даний час іде період оскарження рішення про визначення переможця переговорної процедури. В даний період оскарження... Розгорнути

Зміна назви Замовника Філією було оголошено переговорну процедуру на підставі п.1 ч.2 ст.40 ЗУ. На даний час іде період оскарження рішення про визначення переможця переговорної процедури. В даний період оскарження в ЄДР внесено зміни про зміну назви Замовника без зміни ЄДРПОУ, а саме: філія ПАТ змінено на філія АТ. Яким чином можливе укладення договору про закупівлю і завершення даної переговорної процедури із новим найменуванням Замовника, оскільки на майданчику відсутня технічна реалізація внесення змін до оголошення? Дякую. Згорнути

Враховуючи лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року, де зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби... Розгорнути

Враховуючи лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року, де зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.», скажіть, чи рахується перерозподіл коштів між КПКВ та КЕКВ новим предметом закупівлі? Згорнути

Просимо вибачення за питання від 14.09.2020 «Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися …», яке призначалося для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сілкого господарства України (далі –... Розгорнути

Просимо вибачення за питання від 14.09.2020 «Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися …», яке призначалося для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сілкого господарства України (далі – Міністерство), але помилково було завантажено до Радника. Також, дякуємо вам за раніше надані відповіді на наші питання, але ми змушені знов звертатися до вас за допомогою. Ми декілька раз зверталися до Міністерства з питаннями, які стосувалися роз’яснень абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону (запит 1766/2020, запит 1880/2020, запит 2020/2020, запит 2133/2020 (ми зробили більш розширеним)), але Міністерство у своїх відповідях посилається на свою ж відповідь на наш перший запит 1766/2020, в якій було зазначено, що «питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України». Але ж Міністерством юстиції України у листі від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Цей Закон – це спеціальний нормативно-правовий акт, а ЦКУ та ГКУ – загальні. І саме Законом, а не вищезазначеними кодексами, встановлено, що якщо замовник встановив кваліфікаційні критерії відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, а УЧАСНИК НЕ МАЄ ВЛАСНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ для того, щоб підтвердити свою відповідність цим критеріям, то, відповідно до Закону, він, учасник, може залучати потужності саме СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців (тобто юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Таким чином, з одного боку, згідно з ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а, з другого боку, є конкретні вимоги абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону. Багато підприємств у своєму штаті не мають власних працівників, а укладають договори цивільно-правового характеру для виконання робіт або послуг, які закуповують замовники, з фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання. Такі договори це – договори підряду, хоча деякі учасники, чомусь, вважають, що це – інша форма трудових відносин, не враховуючи, що трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП). Так, в тендерній документації щодо закупівлі №UA-2020-07-15-001357-c (закуповувалася послуга з обрізки дерев) замовником були встановлені кваліфікаційні вимоги, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону. Для підтвердження відповідності п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону учасник повинен був заповнити дві форми які стосувалися: працівників учасника, оформлених згідно КЗпП України, яких учасник планує залучити до виконання послуг, що є предметом закупівлі, та форму з інформацією про кожного суб’єкта господарювання субпідрядника/співвиконавця, якого учасник залучатиме до виконання послуг, що є предметом закупівлі. Один з потенційних учасників, який не мав у своєму штаті працівників, звернувся зі скаргою №UA-2020-07-15-001357-c.b1 до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія), в якій, крім іншого, скаржився на дискримінацію з боку вимог, встановлених замовником в тендерній документації стосовно п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону (тобто неможливість залучати як співвиконавців/субпідрядників фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру до виконання послуг, що є предметом закупівлі, бо він, скаржник, вважає, що такі договори є іншою формою трудових відносин). Колегія своїм рішенням від 21.08.2020 №15935-р/пк-пз, в цій частині, визнала вимоги, встановлені замовником, дискримінаційними. У свою чергу, є висновок моніторингу (№UA-M-2020-06-11-000012) щодо закупівлі №UA-2020-04-27-001613-a (закуповувалися ремонтно-реставраційні роботи), в якому зазначається, крім іншого, що «зазначення у тендерній документації щодо кваліфікації в частині наявності відповідних працівників такої підстави працевлаштування як цивільно-правовий договір не відповідає нормам статті 16 Закону, за яким визначено один з кваліфікаційних критеріїв – наявність саме працівників». Тобто, ми вважаємо, що виходячи с висновку моніторингу, ч. 2 ст. 16 Закону не передбачає залучення фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. А, враховуючи вимоги абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону, якщо замовник встановив до учасника вимоги, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, то учасник має право залучати за договорами цивільно-правового характеру тільки фізичних осіб-підприємців, які є суб’єктами господарювання. Просимо вас, висловити свою думку з цього питання, виходячи саме з трактування норм Закону. Згорнути

Підкажіть, будь-ласка, чи правильно розуміється, що в антикоронавірусних закупівлях з 18.06.2020 року припинили свою дію пункти Закону № 530: • пункт 3 (про штраф за порушення правил та норм, встановлених... Розгорнути

Підкажіть, будь-ласка, чи правильно розуміється, що в антикоронавірусних закупівлях з 18.06.2020 року припинили свою дію пункти Закону № 530: • пункт 3 (про штраф за порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам…); • пункт 4 [про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)…]; • пункт 5 [про звільнення від сплати ввізного мита на лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), першочергове митне оформлення, подання попередньої або тимчасової декларації, про звільнення від плати за виконання митних формальностей…]; • пункт 10 [про те, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати стовідсоткову попередню оплату товарів, робіт чи послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг затверджується Кабінетом Міністрів України]. а в іншому у Замовника зберігається право здійснювати антикоронавірусні закупівлі на предмети, зазначені в Постанові 225 з обов’язковим оприлюдненням звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договору про закупівлю та всіх додатків до нього, звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” . Згорнути

Прошу консультації відносно спрощеної процедури. Переможець спрощеної процедури є засновником юридичної фірми ( 60 % статнуго фонду), яка теж подала свою до тієї ж спрощеної процедури. Моє запитання: Чи брати... Розгорнути

Прошу консультації відносно спрощеної процедури. Переможець спрощеної процедури є засновником юридичної фірми ( 60 % статнуго фонду), яка теж подала свою до тієї ж спрощеної процедури. Моє запитання: Чи брати це повязаність до уваги до визначення переможця закупівлі? Дякую. Згорнути