Проводимо консультації з публічних закупівель

Вітаю. На 2022 рік необхідно закупити послуги з організації харчування дітей пільгових категорій. Підприємство чи ФОП на базі шкільної їдальні мають готувати обіди. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 305... Розгорнути

Вітаю. На 2022 рік необхідно закупити послуги з організації харчування дітей пільгових категорій. Підприємство чи ФОП на базі шкільної їдальні мають готувати обіди. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24.03.2021 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (далі — Постанова № 305) приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). Це питання також розглянуто у статті https://radnuk.com.ua/praktyka_zakupivel/planuvannya/zakupivlia-posluh-z-orhanizatsii-kharchuvannia-ditej-aktualni-pytannia-ta-dotsilni-vidpovidi/ «Закупівля послуг з організації харчування дітей: актуальні питання та доцільні відповіді» на порталі Радник. Для багатьох замовників є новою сфера роботи надавача послуг згідно із стандартами НАССР. Якщо можете, то підкажіть будь ласка відповіді на такі запитання: 1. Яким чином замовнику на практиці при закупівлі послуг з організації харчування дітей перевірити чи учасник дотримується процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)? 2. Чи існують документи про впровадження НАССР учасником які можна вимагати при проведенні закупівлі? 3. ГОЛОВНЕ: чи зобов’язаний замовник згідно якихось нормативно-правових актів перевіряти при здійсненні закупівлі, чи використовує учасник систему НАССР у своїй діяльності? Можливо це мають перевіряти певні контролюючі органи, наприклад Держпродспоживслужба вже під час виконання договору? Тобто чи вистачить замовнику прописати у ТД і в проекті договору, що приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), та не вимагати документів про підтвердження. Бо наразі не зовсім зрозуміло які документи потрібно вимагати. 4. У вищевказаній статті https://radnuk.com.ua/praktyka_zakupivel/planuvannya/zakupivlia-posluh-z-orhanizatsii-kharchuvannia-ditej-aktualni-pytannia-ta-dotsilni-vidpovidi/ описується відповідальність для юридичних осіб, які не впровадили систему безпечності харчових продуктів. Чи стосуються ФОПів вимоги по впровадженню системи безпечності харчових продуктів? Чи існує відповідальність для ФОПів за не впровадження системи безпечності харчових продуктів? Заздалегідь дякую за відповідь. Згорнути

Допоможіть, будь ласка, розібратися у наступній ситуації. Замовник у переліку документів, які повинні бути завантажені учасником у складі тендерної пропозиції, вимагає надання довідки про відсутність підстав, визначених у ч.1 ст.17... Розгорнути

Допоможіть, будь ласка, розібратися у наступній ситуації. Замовник у переліку документів, які повинні бути завантажені учасником у складі тендерної пропозиції, вимагає надання довідки про відсутність підстав, визначених у ч.1 ст.17 Закону, від кожного з субпідрядників/співвиконавців, у разі їх залучення в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Ми розмірковуємо так: Закон України “Про публічні закупівлі” не містить прямої вказівки на те, що Учасник для підтвердження відповідності субпідрядника/співвиконавця ч.1 ст.17 Закону, у разі їх залучення в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, повинен надавати у складі тендерної пропозиції саме довідку отриману від субпідрядника/ співвиконавця. У відповідності до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інакше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед замовником за невиконання або неналежне виконання субпідрядником своїх обов’язків за договором. У відповідності до п.3 ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі» якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців. У відповідності до п.7 ч.2 ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі», у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг, для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч.3 ст.16 цього Закону, Замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у ч.1 цієї статті. (немає ніяких вказівок що субпідрядник/ співвиконавець повинен надати учаснику довідку, яку останній повинен надати у складі тендерної пропозиції Замовнику). У відповідності до п.5 ч.2 ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Спираючись на вище зазначене приходимо до висновку, що учасник може надати довідку про субпідрядника/ співвиконавця, якого планує залучити, із зазначенням даних субпідрядника / співвиконавця, як то: повне найменування субпідрядника / співвиконавця, юридична адреса, місцезнаходження, код ЄДРПОУ, тощо для того щоб замовник перевірив такого субпідрядника/ співвиконавця на відсутність підстав визначених у ч.1 ст.17 ЗУ «Про публічні закупілі». Чи правильні наші міркування? І чи правомірна вимога замовника? Заздалегідь вдячні за пояснення. З повагою, Ксенія. Згорнути

10.11.2021 були внесені зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), а саме замовники під час оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю повинні вказувати країну походження по... Розгорнути

10.11.2021 були внесені зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), а саме замовники під час оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю повинні вказувати країну походження по кожній номенклатурній позиції товару. На сьогоднішній день є товари, які не підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, тобто встановити країну виробника не має можливості. Питання полягає у тому, що робити Замовнику у разі якщо країна походження товару не відома? Згорнути

Питання щодо призначення уповноваженої особи у закладах освіти. Центр фінансово-господарського обслуговування закладів освіти селищної ради Z (далі – ЦФГО ЗО) згідно Статуту є установою із забезпечення організації бухгалтерського та господарського... Розгорнути

Питання щодо призначення уповноваженої особи у закладах освіти. Центр фінансово-господарського обслуговування закладів освіти селищної ради Z (далі – ЦФГО ЗО) згідно Статуту є установою із забезпечення організації бухгалтерського та господарського обліку та звітності по виконанню кошторису видатків установ та закладів освіти селищної ради Z. Чи може головний бухгалтер ЦФГО ЗО, який має право другого підпису в органах казначейства, бути уповноваженою особою в цих закладах освіти? Кожен заклад освіти є окремим Замовником в розумінні Закону. Згорнути

Де саме на прозорро треба вказувати країну походження товару при публікації звіту про виконання договору, якщо ще не має окремого поля для визначення країни походження товару?

В зв’язку зі збільшенням ціни в 2021 році на кінець 2021 року (грудень) вже не вистачає електроенергії. Які підстави для закупівлі електроенергії на грудень 2021 р., якої вже не вистачає?

Добро дня! Чи є відповідальність за неточну інформацію про країну походження товару (не вірно вказали країну походження товару) у звіті про виконання договору?

Вітаю. На 2022 рік необхідно закупити послуги з організації харчування дітей пільгових категорій. Підприємство чи ФОП на базі шкільної їдальні мають готувати обіди. Наш керівний орган рекомендує у ТД прописати... Розгорнути

Вітаю. На 2022 рік необхідно закупити послуги з організації харчування дітей пільгових категорій. Підприємство чи ФОП на базі шкільної їдальні мають готувати обіди. Наш керівний орган рекомендує у ТД прописати вимогу про наявність у працівників учасника отримання курсу вакцинації. Прочитав статтю «Вакцинація від COVID-19 та публічні закупівлі » на порталі Радника https://radnuk.com.ua/covid-19-2/vaktsynatsiia-vid-covid-19-ta-publichni-zakupivli/ Згідно наказу 04.10.2021 № 2153 МОЗ обов’язкове щеплення мають отримати працівники: Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Працівники учасника все ж не є працівниками школи. Чи правильно я розумію, що наразі не має юридичних підстав вимагати в учасника документи про вакцинацію працівників? Чи все ж дані працівники учасника будуть готувати обіди саме на базі школи і виходить так що в школі вони все ж по факту працюють і для них потрібно вимагати документи про щеплення? Чи можливо тут дати однозначну правильну юридичну відповідь? Чи таке питання є спірним? Заздалегідь дякую за відповідь. Згорнути

Під час звітування про виконання договору необхідно зазначати країну виробника. Виникає питання, яку країну вказати у договорі на постачання природного газу? Яким чином це визначити?

Чи вважається договір вартістю більше 50 000 грн, укладений за результатами закупівлі, проведеної без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі (природна монополія) договором, на який не поширюються вимоги Закону до договорів... Розгорнути

Чи вважається договір вартістю більше 50 000 грн, укладений за результатами закупівлі, проведеної без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі (природна монополія) договором, на який не поширюються вимоги Закону до договорів про закупівлю? Дякую. Згорнути