Проводимо консультації з публічних закупівель

Замовник є Комунальним підприємством, засновником якого є міська рада. У відкритих торгах з особливостями, оголошених Замовником, взяло участь інше Комунальне підприємство, засновником якого є та ж міська рада. Чи вважаються... Розгорнути

Замовник є Комунальним підприємством, засновником якого є міська рада. У відкритих торгах з особливостями, оголошених Замовником, взяло участь інше Комунальне підприємство, засновником якого є та ж міська рада. Чи вважаються такі підприємства пов”язаними особами у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”, тобто чи зобов”язаний Замовник відхилити такого учасника? Відповідно до Статутів обох підприємств їх директори уповноважені на укладення договорів, а міська рада є органом управління підприємств. Дякую. Згорнути

Після проведення процедури закупівлі (спрощена закупівля) та укладання договору про закупівлю, переможець закупівлі наполягає на підписанні додаткової угоди до договору де назва предмету закупівлі відрізняється від тендерної пропозиції Переможця. Чи... Розгорнути

Після проведення процедури закупівлі (спрощена закупівля) та укладання договору про закупівлю, переможець закупівлі наполягає на підписанні додаткової угоди до договору де назва предмету закупівлі відрізняється від тендерної пропозиції Переможця. Чи не суперечить це Закону Згорнути

Виділені кошти на кап. ремонт тротуару 3 млн. в тому числі (40 тис.) на виготовлення ПКД по одному обєкту. ПКД і роботи сумуються за обєктом? Чи це різні предмети закупівлі?

Добро дня, замовник оголосив відкриті торги на генератори з ПДВ, але в ТД зазначено при поданні цінової пропозиції з урахуванням Постанови без ПДВ . Чи необхідно відміняти процедуру ??

1. Дія нашого договору про закупівлю електроенергії закінчується 28.02.2023р, але постачальник завжди виставляє рахунок 1-2 числа з вимогою оплати до 10 числа наступного місяця. Дійсно, раніше, ніж закінчиться звітний період... Розгорнути

1. Дія нашого договору про закупівлю електроенергії закінчується 28.02.2023р, але постачальник завжди виставляє рахунок 1-2 числа з вимогою оплати до 10 числа наступного місяця. Дійсно, раніше, ніж закінчиться звітний період (календарний місяць) подати наші обсяги споживання ми не можемо. Згідно договору – договір діє до 28.02.2023р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Тобто казначейство має підстави провести оплату за договором після 28.02.2023р, проте бухгалтерія вимагає додаткової угоди про продовження строку дії договору до 15-20 березня, щоб вони могли проплатити електроенергію за лютий. Я, як закупівельник, не розумію чому казначейство (зі слів бухгалтера) не буде проплачувати кошти після 28.02. і які підстави в відмові, якщо така можливість/обов’язок чітко прописані в договорі. Підкажіть, будь ласка, чи можлива оплата за надану електроенергію після закінчення строку дії договору в нашому випадку та якщо укладати таку додаткову угоду, чи не буде це порушенням (продовжити лише строк дії договору на 2 тижні)?? 2. В кошторисі на початок року визначено асигнування на електроенергію на 800 тис. грн., проте фактична (планова) потреба в чотири рази більша. Ми оголошуємо закупівлю на нашу планову потребу на весь рік, а в договорі прописуємо «На дату укладання Договору зобов’язання за Договором виникають в межах кошторисних призначень, які складають – ___ грн.». Проблем з казначейством немає, але для своєї безпеки в примітках до оголошеної закупівлі цього разу ми хочемо прописати, що видатки будуть залежати від фактичного обсягу споживання та наявних кошторисних призначень, бо в один з попередніх років постачальник виставляв претензію (усну), що він прийшов на закупівлю на декілька мільйонів, а ми використали менше половини обсягу, зазначеного в договорі (і типу він втратив прибуток абощо). Допоможіть, будь ласка, як це правильно прописати, щоб постачальники це зрозуміли на початку та не гнівались в кінці!! Дякую! Згорнути

Поясніть будь-ласка. Проводимо відкриті торги з умовами договору за п.п 8 пункту 13 (50%) та частини 6 ст 41 Закону (20%). Який договір буде вважатися основним при укладання додаткової угоди... Розгорнути

Поясніть будь-ласка. Проводимо відкриті торги з умовами договору за п.п 8 пункту 13 (50%) та частини 6 ст 41 Закону (20%). Який договір буде вважатися основним при укладання додаткової угоди на 20% на початку наступного року ( з якого договору рахувати ціну договору ), з договору що уклався після проведення відкритих торгів чи рахувати від договору що був укладений в поточному році 50%.??? Дякуємо Згорнути

Дайте роз’яснення щодо правомірності самостійно проводити закупівлі відокремленим структурним підрозділам (коледжам) університету, які не є юридичними особами. Тобто їх закупівлі не сумуються до плану закупівель університету і не впливають на... Розгорнути

Дайте роз’яснення щодо правомірності самостійно проводити закупівлі відокремленим структурним підрозділам (коледжам) університету, які не є юридичними особами. Тобто їх закупівлі не сумуються до плану закупівель університету і не впливають на вартісні межі закупівель університету ? Згорнути

Чи можна в тендерній документації до закупівлі вказати наступну інформацію (приклад нижче), замість того ЩОБ ВИМАГАТИ від учасника надати в тендерній документації лист-згоду на обробку персональних даних? “Факт подання тендерної... Розгорнути

Чи можна в тендерній документації до закупівлі вказати наступну інформацію (приклад нижче), замість того ЩОБ ВИМАГАТИ від учасника надати в тендерній документації лист-згоду на обробку персональних даних? “Факт подання тендерної пропозиції учасником – фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем, яка є суб`єктом персональних даних, вважається безумовною згодою суб`єкта персональних даних щодо обробки її персональних даних у зв`язку з участю в процедурі закупівлі, відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI. В інших випадках, факт подання тендерної пропозиції учасником – юридичною особою, що є розпорядником персональних даних, вважається підтвердженням наявності у неї права на обробку персональних даних, а також надання такого права замовнику, як одержувачу зазначених персональних даних від імені суб`єкта (володільця). Таким чином, відповідальність за неправомірну передачу замовнику персональних даних, а також їх обробку, несе виключно учасник процедури закупівлі, що подав тендерну пропозицію” Згорнути

Доброго дня! Комунальне підприємство (Медичний заклад) використовує в своїй роботі програмне забезпечення для передачі даних стосовно пролікованих випадків до баз даних Національної служби здоров’я України. На підставі цих баз НСЗУ... Розгорнути

Доброго дня! Комунальне підприємство (Медичний заклад) використовує в своїй роботі програмне забезпечення для передачі даних стосовно пролікованих випадків до баз даних Національної служби здоров’я України. На підставі цих баз НСЗУ здійснює фінансування медичних закладів. Програмне забезпечення на ринку пропонується декількома розробниками. В 2022 році нами було придбане ПО у конкретного постачальника. Застосування придбаного ПО потребувало навчання персоналу, адаптації з комп’ютерною технікою, значних витрат робочого часу. Питання: Медичний заклад в 2023 році може придбати без використання електронної системи закупівель програмне забезпечення у того ж самого постачальника, що і у 2022 році на підставі пункту 5 частини 13 постанови КМУ 1178 від 12 жовтня 2022 р. “Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” ? Згорнути

Якщо в процесі виконання робіт змінюється кошторисна вартість робіт в сторону збільшення, чи потрібен як документальне підтвердження цього збільшення експертний звіт, на стадії виконання вже укладеного договору про закупівлю?