Хто з нас припускається помилок? Звісно, усі. Якщо перейти до сфери публічних закупівель, то тут помилки роблять і замовники, і учасники, і навіть законодавець.
Різновиди відповідальності
Для початку слід роз’яснити, що у сфері публічних закупівель можливі різні види відповідальності, а саме:
- господарсько-правова (тобто відповідальність, передбачена в договорі про закупівлю чи договорі, укладеному без використання електронної системи закупівель);
- цивільно-правова (відповідальність за позадоговірну шкоду, зокрема, завдану перевищенням повноважень чи зловживанням посадовим становищем);
- дисциплінарна (відповідальність згідно з трудовим договором, Кодексом законів про працю України чи дисциплінарним статутом);
- адміністративна (відповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення);
- кримінальна (відповідальність за Кримінальним кодексом України).
Також варто згадати про відповідальність за порушення бюджетного законодавства, за які до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу, передбачені статтею 117 Бюджетного кодексу України.
Чому важливо знати про різновиди відповідальності? Для того, щоб правильно розуміти конституційні гарантії.
Стаття 61 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У роботі замовників бувають ситуації, коли при оприлюдненні інформації на вебпорталі Уповноваженого органу, яка стосується закупівель, відбуваються технічні, механічні, формальні помилки. І що ж робити з такими помилками: невже потрібно все відміняти і заново проводити закупівлю?
У відео нижче розглянемо ситуацію, за якої уповноважена особа опублікувала додаткову угоду до договору про закупівлю в електронній системі Прозорро з технічною/механічною помилкою, та що у зв’язку з цим чекає на неї згідно зі статтею 164-14 КУпАП:
Більше по темі читайте у статтях:
«Помилки замовників та можливі варіанти їх виправлення»;
google 