У цій статті поговоримо про процедури закупівель, види процедур закупівель, кваліфікаційні критерії процедури закупівлі та хто може стати учасником процедури закупівлі.
Наразі закупівлі в Україні проводяться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Процедура закупівлі — це
Не всі закупівлі можна назвати «процедурою закупівлі». Точного тлумачення, що таке процедура закупівлі, у визначеннях основних термінів у статті 1 Закону не знайдеш. Утім, варто звернути увагу на такі визначення:
- публічна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;
- конкурентна процедура закупівлі (далі — тендер) — здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
При цьому дуже часто можна почути від колег чи, наприклад, громадськості такий вираз, як «тендерна процедура закупівлі». Закон таким терміном не оперує. Утім, під виразом «тендерна процедура закупівлі» можна розуміти проведення публічної закупівлі замовником зазвичай із застосуванням електронного аукціону з метою визначення переможця (постачальник/виконавець/підрядник) державного контракту, який повністю відповідатиме вимогам замовника.
Закон наразі встановлює такі види процедур закупівель:
Утім, далеко не всі вищезазначені процедури закупівель проводяться в період воєнного стану, і далі пояснимо чому.
Види процедур закупівель
Повертаючись до основного тезису статті, що закупівлі здійснюються наразі за Законом з урахуванням Особливостей, зауважимо, що у період воєнного стану діє інакший порядок здійснення закупівель і, відповідно, види процедур закупівель застосовуються не всі, що передбачені в Законі. Покажемо види закупівель у таблиці нижче.
Вартісні межі | Вид закупівлі згідно з Особливостями | Примітки |
від 0,01 грн до 100 тис. грн (товари та послуги, крім послуг з поточного ремонту) |
| У разі здійснення закупівлі (товару/роботи/послуги), вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. |
від 0,01 грн до 200 тис. грн (послуги з поточного ремонту) | ||
від 0,01 грн до 1,5 млн грн (роботи) | ||
«Понадпорогові» закупівлі | ||
від 100 тис. грн (товари та послуги, крім послуг з поточного ремонту) |
| За цими видами закупівель граничних цінових меж у здійсненні закупівель не встановлено. |
від 200 тис. грн (послуги з поточного ремонту) | ||
від 1,5 млн грн (роботи) | ||
від 50 тис. (лікарські засоби та медичні вироби за переліком згідно з додатком до Особливостей) |
| У разі, коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту ціни пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або повторно шляхом запиту ціни пропозицій постачальників. |
Увага! Вище ми показали види публічних закупівель, які наразі проводяться замовниками. При цьому оборонні закупівлі мають свою специфіку та свої види закупівель (Шпаргалка щодо вартісних меж закупівель оборонного призначення з 21.07.2023).
Цікаво, що пункт 13 частини 1 статті 1 Закону говорить, що конкурентна процедура закупівлі — це в першу чергу відкриті торги, які при цьому є основним видом закупівлі. Утім, за своєю суттю і спрощена закупівля за наказом ДП «Прозорро», і запит пропозицій постачальників можуть вважатись конкурентною закупівлею, оскільки такі види також забезпечують прозорість, конкурентність та інші принципи здійснення закупівель, оскільки все проходить через електронну систему без будь-яких обмежень в допустимій кількості учасників на закупівлю.
Яка процедура закупівлі є основною? Закон у цьому випадку дає чітку відповідь. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Як їх провести, читайте в детальній статті «Алгоритм проведення відкритих торгів з аукціонами за Особливостями з урахуванням змін від 19.05.2023». Більше алгоритмів — у розділі «Книги»:
Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі
Що ж таке ці кваліфікаційні критерії процедури закупівлі? Простими словами, це певні вимоги, які встановлює замовник до учасників, щоб пересвідчитись, що учасники, які хочуть постачати товар / надавати послуги / виконувати роботи, мають можливість зробити це належним чином відповідно до законодавства.
Рекомендуємо ознайомитись зі шпаргалкою УО щодо кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням Особливостей. Частинами 1–2 статті 16 Закону передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям та що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
- наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
- наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
- наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
До кваліфікаційного критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю» Законом передбачено уточнення, а саме: у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Для закупівлі робіт або послуг Закон також вносить уточнення в частині кваліфікаційних вимог, а саме щодо субпідрядників/співвиконавців. Тому, враховуючи частину 3 статті 16 Закону, якщо замовник встановлює кваліфікаційний критерій, такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та / або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Детально, як застосовувати кваліфікаційні критерії процедури закупівлі, ми вже розписали для вас в статті «Кваліфікаційні критерії в тендерній документації: як прописати та приклади».
Хто може стати учасником процедури закупівлі
Відразу хотілось сказати «будь-хто може стати учасником процедури закупівлі!», але потрібно пам’ятати, що участь у процедурі закупівлі — це доволі клопітка робота, яка потребує не тільки уважності до деталей, вміння працювати з великим масивом інформації, але й бути підкованим у закупівельному законодавстві.
Згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі — учасник) — фізична особа, фізична особа — підприємець чи юридична особа — резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей Закону до об’єднання учасників належать:
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб — резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
- об’єднання юридичних осіб — нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.
Про об’єднання учасників варто почитати в статтях «У торгах бере участь об’єднання учасників? Проводимо закупівлю без паніки!» та «Як об’єднанню учасників отримати дозвіл на узгоджені дії».
Більше корисної інформації для учасників закупівель ви завжди можете почитати в електронній книзі «Як брати участь в закупівлях: гайд для учасника».
