Минулого тижня ми розглянули перелік корисних посилань щодо нюансів використання замовником електронного підпису.
У поточній публікації згадаємо нюанси використання електронного підпису учасником. Так, відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (зараз Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII).
Пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 № 1082, стосується учасника також. Так, за наведеним пунктом розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на вебпорталі у вигляді документа, доступного для друку.
Минулого тижня ми також згадали визначення поняття «електронний підпис», у тому числі «кваліфікований та удосконалений електронний підпис», згідно з Законом № 2155.
Беручи до уваги наведені норми, а також приписи статті 26 Закону та пункту 31 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, вбачається, що закупівельним законодавством нечітко визначено, коли та за яких обставин учасник повинен використовувати електронний підпис в публічних закупівлях. Щоб краще зрозуміти й ці нюанси, рекомендую розглянути перелік корисних посилань на такі статті порталу RADNUK.COM.UA:
- «Навіщо електронний підпис учаснику закупівель?», що містить роз’яснення експерта щодо необхідності наявності електронного підпису в учасника.
- «Чи може пропозиція учасника бути підписана УЕП?», яка визначає правові засади можливості використання учасником удосконаленого електронного підпису.
- «Алгоритм дій для отримання електронного підпису в Приват24», де викладено умовну інструкцію отримання електронного підпису ПриватБанку онлайн.
- «Покроковий алгоритм підписання електронних документів в M.E.Doc», у якій описано алгоритм створення електронного документа через наведений ресурс.
- «Позиція АМКУ щодо (не)накладення електронного підпису на документи переможця» та «Ненакладення електронного підпису на виправлення невідповідностей згідно з нормою „24 години“: практика АМКУ», де за опрацьованою практикою органу оскарження наведено аргументи, що накладення електронного підпису на документи, завантажені після кінцевого строку подання пропозицій, не є обов’язковим, якщо інше не визначено умовами закупівлі.
У рамках щотижневого опрацювання розміщених зразків документів за різними категоріями редакцією порталу опрацьовано категорію «Приклади листів (за Особливостями)» розділу «Зразки учасникам за Особливостями». За результатом їх опрацювання встановлено актуальність таких зразків.