На офіційному сайті Мінекономіки оприлюднено цікавий запит такого змісту: «Проясніть, будь ласка, питання щодо публікації (оприлюднення) на сайті (майданчиках) Прозорро договорів про відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дитини з інвалідністю (далі — Договір).
Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 27.03.2019 № 309 (зі змінами), маємо укладати договори та направляти на реабілітацію діток з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, цікавить, чи доцільно Договір відносити саме до ЗАКУПІВЕЛЬ, оскільки метою Закону України „Про публічні закупівлі“ є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, а закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Просимо обґрунтувати, чи підпадає під дію Закону України „Про публічні закупівлі“ відшкодування вартості реабілітаційних послуг, якщо в розумінні договору відшкодування розглядається не в якості оплати за надані послуги, а в якості компенсаційної виплати. Дякуємо».
Відповідь представника Мінекономіки на запит № 152/2022:
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Коментар
Згадаємо статтю «Відшкодування коштів у публічних закупівлях», у якій констатовано, що відшкодування передбачає, що закупівлю здійснює третя сторона, а замовник тільки повертає їй кошти.
Тобто при відшкодуванні порушується основна умова закупівлі в розумінні Закону — двостороння взаємодія «замовник — виконавець (учасник)» і відбувається взаємодія трьох сторін «замовник, отримувач предмета закупівлі — особа, що закуповує — виконавець (учасник)».
Замовники можуть використовувати механізм відшкодування витрат, але повинні чітко розрізняти, що є відшкодуванням витрат, а що є закупівлею в розумінні Закону. Основна різниця полягає в тому, що при відшкодуванні замовник не задіяний як сторона, що несе зобов’язання за договором про закупівлю із прямим постачальником товарів (надавачем послуг, виконавцем робіт). Водночас замовник не повинен використовувати цей механізм як спосіб уникнення проведення публічних закупівель у порядку, передбаченому Законом.
Можете завантажити шпаргалку уповноваженої особи щодо (не)опублікування додаткових угод. А за тематикою вам можуть стати у пригоді такі статті:
- «Чи поширюється дія Закону на випадки відшкодування (компенсації) витрат»;
- «Чи поширюється дія Закону на оренду (не)рухомого майна»;
- «Мінекономіки про придбання за власний кошт матеріалів та те, чи вважатиметься це закупівлею в розумінні Закону про закупівлі».
Ще більше роз’яснень від Мінекономіки ви знайдете в розділі «Книги», а саме в електронній книзі «Консультації Мінекономіки з публічних закупівель»:
Читайте також: