- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Ступінь локалізації підтверджує виробник товару, а не постачальник: практика АМКУ

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим — шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель: якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відсоток, який за градацією збільшується кожного року на 5 відсотків. На 2023 рік визначено 15 відсотків.

Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою, визначеною цим же підпунктом.

Такий порядок затверджено постановою Кабміну від 02.08.2022 № 861 (далі — Порядок № 861).

Уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному вебсайті.

За пунктом 4 Порядку № 861 ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі, підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації, на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі — заявка) за формою згідно з додатком 1, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та / або придбаних у постачальників, які є резидентами України) та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема, вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та / або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України.

Пунктом 6 Порядку № 861 визначено, що згадана заявка разом із калькуляцією у поточному році подається безоплатно виробником товару в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника виробника товару або уповноваженої ним особи.

Враховуючи положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та Порядку № 861, забезпечення підтвердження ступеня локалізації товару Уповноваженим органом покладається лише на виробника такого товару. Проте у постачальників все одно виникають питання: чи допустимим буде замість виробника визначити такий ступінь та подати заяву для включення товару до переліку?

Розглянемо це питання з точки зору практики Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія).

Рішення Колегії від 17.04.2023 № 4844-р/пк-пз, закупівля № UA-2023-02-23-008279-a.

Обставини розгляду скарги

Умовами закупівлі вимагалось від учасників надання у складі тендерної пропозиції гарантійного листа з інформацією про повну назву товару та його унікальний номер (ID), присвоєний електронною системою закупівель, який розміщений за посиланням, а також найменування та код ЄДРПОУ виробника такого товару.

Учасник надав такий гарантійний лист з унікальним номером (ID) та інформацією про виробника товару, проте з невірним ступенем локалізації.

У порядку пункту 40 Особливостей (пункт 43 в редакції після 19.05.2023) замовник надав можливість цьому учаснику виправити таку невідповідність. На виконання вимоги про усунення невідповідностей учасник завантажив відповідний гарантійний лист.

Замовник визначив цього учасника переможцем торгів.

Позиція скаржника

Вважаючи рішення про визначення конкурента переможцем закупівлі протиправним, скаржник просив Колегію зобов’язати замовника скасувати таке рішення. Скаржник зазначив, що за унікальним номером, вказаним у листі, у переліку визначений товар виробництва саме переможця, а не виробника, інформація про якого наведена в гарантійному листі. Тому і наголосив на недостовірності інформації в пропозиції переможця. Також додав, що відсоток ступеня локалізації запропонованого товару, наведеного в листі виробника, невідомий.

Окремо скаржник наголосив, що замовник не повинен був надавати переможцю 24 години на виправлення встановленої невідповідності, оскільки гарантійний лист, що є предметом оскарження, не є документом, що підлягає виправленню в порядку пункту 40 Особливостей (пункт 43 в редакції після 19.05.2023).

Позиція замовника

Замовник повідомив, що переможець на правах дилера зареєстрував ступінь локалізації товару в переліку Уповноваженого органу. На підтвердження замовник надав Колегії лист виробника, за яким він повідомив про надання переможцю повноваження реєстрації ступеня локалізації запропонованого товару.

Також, посилаючись на норму пункту 40 Особливостей (пункт 43 в редакції після 19.05.2023), замовник стверджує, що виправлення за його вимогою не впливає на вимоги до предмета закупівлі.

Позиція Колегії

  1. Беручи до уваги обставини проведення закупівлі та зміст гарантійного листа переможця, поданого у складі тендерної пропозиції, Колегія зазначила, що ступінь локалізації, визначений у листі, не відповідає ступеню, висвітленому в переліку Уповноваженого органу.

    Виходячи з норми пункту 40 Особливостей (пункт 43 в редакції після 19.05.2023), Колегія наголосила, що гарантійний лист не є документом, щодо якого може надаватись повідомлення з вимогою щодо усунення невідповідностей. Тим самим замовник порушив норму пункту 40 Особливостей (пункт 43 в редакції після 19.05.2023).

    Колегія дійшла висновку, що пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а тому підлягає відхиленню з підстави абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 Особливостей (пункт 44 в редакції після 19.05.2023).
  2. Окремо Колегія зупинилась на нормах пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та Порядку № 861.

Для визначення обставин, що стосуються підтвердження ступеня локалізації запропонованого переможцем товару, Колегія в порядку абзацу 5 частини 16 статті 18 Закону звернулась до переможця з запитом щодо надання інформації про виробника такого товару та суб’єкта, який подав заявку щодо включення товару до переліку локалізованих товарів.

У відповідь на цей лист переможець повідомив, що виробником товару є виробник, зазначений у гарантійному листі, що є предметом оскарження. Також надав інформацію, що саме переможець подав заявку щодо включення товару до переліку. Проте, оскільки переможець підписував заяву власним електронним підписом, у системі відобразилась інформація, що виробником товару є саме переможець.

У свою чергу Колегія ще звернулась до Державного підприємства «ПРОЗОРРО» зі схожим запитом.

ДП «ПРОЗОРРО» повідомило, що в системі визначено виробником товару переможця, який і подавав заявку як виробник. Інший же виробник у системі не зареєстрований та товарів як виробник не подавав.

Враховуючи ці обставини, Колегія зазначила, що в пропозиції переможця відсутній гарантійний лист, який би підтвердив ступінь локалізації запропонованого товару, виробником якого не є сам переможець.

Знову ж таки Колегія наголосила, що пропозиція переможця підлягає відхиленню з підстав, визначених пунктом 41 Особливостей (пункт 44 в редакції після 19.05.2023).

Коментар

З опрацьованої позиції, у тому числі з обставин розгляду скарги, а також з описаних вище норм вбачається, що все ж таки виробники повинні самостійно вносити свої товари до переліку локалізованих товарів. Зокрема, це визначено технічним функціоналом, оскільки система визначить виробником товару саме суб’єкта, який подав заяву.

Досить хорошим запитанням залишається, як правильно подавати таку заяву іноземним виробникам?

Варто зазначити, що шаблон заявки про включення товару до переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації (для учасників) можна знайти і на порталі RADNUK.COM.UA.

Читайте також публікації: