Для відповіді на головне питання статті спочатку потрібно розібратися, а що таке простій. Визначення йому наведено у статті 34 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), а саме: простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Тобто простій — це виняткова ситуація, коли працівник з об’єктивної причини чи інших обставин тимчасово не має можливості виконувати свої трудові функції.
Перелік таких причин та обставин законодавством не встановлений. Як правило, причинами простою можуть бути:
- фінансова криза, економічна блокада, аварія, пожежа, масові заворушення, терористичний акт, війна чи військові дії, стихійне лихо (землетрус, буревій, повінь, смерч, замерзання моря, закриття морських проток, що трапляється на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, тощо);
- заборона експорту (імпорту), валютні обмеження, прийняті державними органами влади;
- заборона органами державної влади використання матеріалів, сировини, комплектуючих, що застосовувались у даному виробництві;
- інші непередбачувані та непереборні події, що відбуваються незалежно від волі і бажання підприємства чи установи та призводять до тимчасового припинення виробництва.
Відбутися простій може з вини роботодавця або з вини працівника чи з незалежних від них причин. У період війни більшість установ, підприємств та організацій оголошують простій з незалежних від них причин, а саме у зв’язку з військовою агресією росії та проведенням бойових дій на території району розташування такої установи / підприємства / організації.
Наприклад, простій може бути оголошено у разі неможливості добратися до місця роботи через бойові дії, або якщо пошкоджена лінія електромережі і відсутнє електропостачання, немає інтернету, який в сучасному світі необхідний для здійснення багатьох функцій установи / підприємства / організації.
У результаті простою може бути зупинена робота всього підприємства / установи / організації, або його окремих підрозділів, або робота окремо взятого працівника (стаття 113 КЗпП). Залежно від обставин простій може виявитися нетривалим (декілька годин / днів) або тривалим (декілька місяців).
Проте в будь-якому випадку простій слід зафіксувати документально. З огляду на ситуацію, яка склалася в Україні, на думку автора, керівник установи / підприємства / організації може видати наказ про оголошення простою. У ньому слід зазначити:
- причини простою;
- період простою, у тому числі дату початку і закінчення (якщо є така інформація);
- перелік підрозділів, відділів, ділянок, груп, категорій працівників, які будуть перебувати в простої. Якщо простій установлюється на всьому підприємстві, установі, цей момент також слід прописати в наказі;
- заходи щодо усунення простою і його наслідків, майбутні профілактичні заходи (якщо це в силах установи, підприємства);
- порядок оплати за час простою;
- необхідність присутності або відсутності працівників на робочих місцях під час простою.
Що робити із працівниками, у тому числі уповноваженими / відповідальними особами з закупівель, під час простою? Є варіант тимчасово на строк до одного місяця перевести на іншу роботу, але тільки за їхньою згодою (частина 2 статті 34 КЗпП). При цьому необхідно враховувати їхню спеціальність і кваліфікацію. Таке переведення оформлюють наказом (розпорядженням).
Зверніть увагу: трудовим законодавством прямо не передбачена відповідальність за те, що працівник, який перебуває у простої, продовжує виконувати свою роботу, тобто працює. Проте не можна одночасно отримувати і оплату простою, і оплату за виконану роботу згідно з умовами трудового договору. Але відповідальність передбачена, якщо простій оплачений у розмірі менше ніж мінімально гарантований (2/3 посадового окладу / тарифної ставки). За недотримання цієї мінімальної гарантії в оплаті праці передбачений штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат на кожного працівника, щодо якого допущена така недоплата.
Підсумуємо. Якщо для працівника, зокрема для уповноваженої / відповідальної особи, був оголошений простій, то це означає, що він фізично не має можливості виконувати свою роботу. Тобто в цей час такий працівник або може виконувати іншу роботу в разі тимчасового переведення, або буде перебувати у простої з відповідною оплатою (або на робочому місці, або вдома чи іншому місці). А значить, здійснювати / оприлюднювати закупівлі такий працівник не зможе.
Що робити, якщо у працівника з’явилася можливість виконувати свою роботу? Видати наказ про закінчення простою. Такий наказ може стосуватися як усієї установи, так і окремого підрозділу чи працівника.
Слава Україні! Ще більше інформації про те, як працювати уповноваженим та відповідальним особам в умовах воєнного стану, читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статтях:
- «Як оприлюднити звіт без використання електронної системи (згідно з Постановою № 169) без прив’язки до плану»;
- «Складні відносини по укладеному до війни договору про закупівлю»;
- «Порядок фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій»;
- «Шість питань про звітування за продовженими на 20 % договорами про закупівлю в умовах воєнного стану»;
- «Дайджест закупівельника в умовах війни: від електроенергії до першочергових проплат Казначейством».