Якщо замовник у проєкті договору про закупівлю встановив, що звільняється від відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань по оплаті поставленого товару у разі ненадходження коштів (та / або відсутності фінансування видатків), чи є така умова правомірною? Якої думки АМКУ, читайте у статті.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон) договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Умовно до цього визначення можна віднести і договори, укладені за виключеннями пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного (далі — ЦКУ) і Господарського (далі — ГКУ) кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2–5, 7–9 статті 41 Закону, та Особливостей.
Частиною 1 статті 180 ГКУ встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
За частиною 3 статті 14 ЦКУ виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 614 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статтею 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Тим самим за неналежне виконання сторонами своїх зобов’язань за договором про закупівлю повинна наставати відповідальність.
Хоча за абзацом 1 статті 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Проте за абзацом 2 цієї ж статті не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доволі часто, переважно замовники, що є розпорядниками бюджетних коштів, встановлюють у своїх договорах умови, за якими замовник звільняється від відповідальності щодо несвоєчасного виконання фінансових зобов’язань у випадку затримки йому фінансування. Дійсно, такі замовники зазвичай залежать від кошторисних призначень, а також почергового фінансування, враховуючи норми Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590. Тому така затримка виникає з незалежних від замовника випадків.
З наведеної вимоги також можна зробити висновок, що у випадку відсутності відповідальності замовник взагалі може не виконувати таке зобов’язання.
Проте як розцінює таку умову в проєкті договору Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія), визначимо шляхом опрацювання наступного рішення.
Рішення Комісії від 06.12.2023 № 19659-р/пк-пз, закупівля № UA-2023-11-20-004149-a.
Обставини розгляду скарги
Проєктом договору передбачено таку умову:
«Замовник звільняється від відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань по оплаті поставленого Товару у разі ненадходження коштів (та / або відсутності фінансування видатків) на зазначені цілі Замовника».
Позиція скаржника
Вважаючи наведену умову проєкту договору неправомірною та з метою захисту своїх прав на отримання плати за поставлений товар, скаржник просив Комісію зобов’язати замовника внести зміни до тендерної документації. Скаржник наголошує, що з такої умови замовник може взагалі ніколи не оплатити поставлений товар і не нести жодної відповідальності, при цьому скаржник не може перевірити, чи є кошти у замовника, чи дійсно немає, чи, може, замовник навмисно затримує кошти й не оплачує товар. Це державні кошти, проте замовник повинен проводити закупівлю у межах наявного фінансування, і це вимога законодавства.
Також скаржник зазначив, що розуміє можливість затримки оплати, але ж це не означає, що оплату можна не проводити й не нести жодної відповідальності. Скаржник не наполягав на включення штрафів за неоплату, але врешті-решт замовник повинен виконати свої зобов’язання або повернути товар. Вимога у вказаній редакції дозволить замовнику зловживати своїми правами, а це недопустимо, виходячи з положень статті 5 Закону.
Позиція Комісії
Комісією взято до уваги твердження скаржника та наголошено, що проєкт договору не містить порядку виконання зобов’язань з оплати поставленого товару в разі ненадходження коштів та / або відсутності фінансування видатків (оплати поставленого товару після отримання відповідного фінансування тощо). Тим самим Комісія дійшла висновку, що замовник не обґрунтував необхідність встановлення у документації оскаржуваної умови проєкту договору. Тобто за таких умов документацією передбачено можливість замовника не виконувати взяті на себе зобов’язання з оплати поставленого товару та не нести за це відповідальності.
Коментар
Дійсно, враховуючи також приписи частини 1 статті 625 ЦКУ, замовник все ж таки повинен виконати свої зобов’язання, пов’язані з оплатою контрагенту, навіть з порушенням строку. І дійсно, доцільно визначити умови виконання зобов’язань щодо оплати за обставин затримки фінансування, навіть якщо такі обставини виникають не з вини замовника. Але з іншого боку, навіть за відсутності таких умов є і важелі впливу, пов’язані з претензійно-позовною роботою.
У категорії зразків документів «Договори та додаткові угоди» порталу RADNUK.COM.UA замовник може знайти відповідний договір, необхідний для закупівлі предмета, який в свою чергу підлаштований під норми закупівельного законодавства.
Читайте також публікації: