Порівнюючи норми законодавства у сфері публічних закупівель, що діяли б у мирний час з використанням Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) та що діють у період правового режиму воєнного стану з використанням Закону з врахуванням положень Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), ми бачимо часткову різницю, наприклад процесу проведення процедур закупівель, у тому числі щодо оприлюднення тієї чи іншої інформації.
Відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 49 Особливостей рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону та цього пункту. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю автоматично формується електронною системою закупівель протягом одного дня з дати оприлюднення замовником рішення про визначення переможця процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За частиною 1 статті 33 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Нагадаю, що згідно з останнім абзацом частини 10 статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Як ми бачимо, виходячи з норми частини 1 статті 33 Закону, не передбачалось обов’язку замовника перед оприлюдненням повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднювати ще й рішення про визначення переможця. Проте такий обов’язок визначено абзацом 2 пункту 49 Особливостей.
У свою чергу, орган оскарження має свою думку щодо цього питання. У матеріалі наведемо аналіз рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія), прийнятого при проведенні закупівлі, що оголошена за нормами Закону до прийняття Особливостей, та рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія), прийнятого при проведенні закупівлі, що оголошена за нормами Закону вже з урахуванням Особливостей.
Рішення Колегії від 29.11.2022 № 7009-р/пк-пз, закупівля № UA-2022-09-22-010801-a.
Обставини розгляду скарги
Замовником визначено учасника переможцем закупівлі та оприлюднено в електронній системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем. Варто зазначити, що рішення про визначення учасника переможцем замовник не оприлюднив.
Позиція скаржника
Вважаючи рішення про визначення конкурента переможцем неправомірним, скаржник просив Колегію зобов’язати замовника скасувати таке рішення. Скаржник наголосив на обставині, що замовник не оприлюднив рішення про визначення переможця та невідома інформація про дату прийняття такого рішення.
Позиція Колегії
Колегія ж зазначила, що Закон не передбачає обов’язку оприлюднювати рішення (у тому числі у вигляді протоколу) про визначення переможця закупівлі, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Обставини розгляду скарги
Замовником визначено учасника переможцем закупівлі та оприлюднено в електронній системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем. Крім того, оприлюднено рішення про визначення цього учасника переможцем, проте в закупівлі за іншим предметом.
Позиція скаржника
Вважаючи рішення про визначення конкурента переможцем неправомірним, скаржник просив Комісію зобов’язати замовника скасувати таке рішення. Скаржник наголосив на обставині, що замовник не оприлюднив рішення про визначення переможцем конкурента саме в закупівлі за поточним предметом.
Позиція Комісії
Комісія ж зазначила, що Закон не передбачає обов’язку оприлюднювати рішення (у тому числі у вигляді протоколу) про визначення переможця закупівлі, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Коментар
З наведених позицій органу оскарження ми бачимо, що Комісія дотрималась практики Колегії під час прийняття свого рішення. Проте чи таке рішення є правильним, оскільки, як вже згадано вище, Особливості дещо змінили процес проведення відкритих торгів, зокрема, згідно з абзацом 2 пункту 49 Особливостей визначено обов’язок оприлюднення рішення про визначення учасника переможцем.
З такої позиції Комісії варто також відкинути думку, що оприлюдненням рішення вважається умовно клік у системі про визначення учасника переможцем, як ми бачимо з практики АМКУ щодо оскарження рішень замовника про відхилення пропозиції учасника, за якою Колегія чи Комісія наголошувала на вмісті протокольного рішення.
Можливо, це просто упущення Комісії при застосуванні норм закупівельного законодавства або ж позиція щодо дотримання принципу верховенства права.
У будь-якому разі, щоб уникнути непорозумінь, у тому числі тяганини з оскарженнями, рекомендую все ж таки дотриматись норми абзацу 2 пункту 49 Особливостей та перед оприлюдненням повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднити рішення про визначення учасника переможцем торгів. Варто також зазначити, що частиною 1 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі. Тим самим недотримання приписів абзацу 2 пункту 49 Особливостей може нести за собою адміністративну відповідальність за наведеною нормою.
До речі, якщо потрібен взірець протоколу про визначення учасника переможцем відкритих торгів, його можна знайти на порталі RADNUK.COM.UA.
Читайте також публікації: