Питання читача
- Доброго дня! У Законі України «Про публічні закупівлі» є норми щодо можливості здійснення закупівлі до 20 %, якщо договір про закупівлю розірвано з вини учасника. А чи можна не використовувати ці норми про 20 % (прямий договір, переговорна), а скористатися листом Мінекономіки щодо планування закупівель і вважати залишок суми за розірваним договором про закупівлю новим предметом закупівлі?
Відповідь експерта
- Вітаю! Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому чинною редакцією Закону передбачено регулювання випадків, коли договір про закупівлю, укладений за результатом процедури закупівлі, був розірваний з вини учасника, оскільки зазначена ситуація створює для замовника несприятливі обставини з погляду унеможливлення забезпечення потреби та здійснення закупівель на час проведення нової процедури закупівлі, якщо вартість перевищує порогові межі (абзац 4 пункту 3 частини 7 статті 3 та абзац 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону).
Цей досвід запозичений у країн Європейського Союзу, де у такий спосіб замовник може на час проведення тендеру забезпечити потребу в предметі закупівель у певному обсязі саме у разі наявності нагальної потреби або необхідності забезпечення безперервного постачання тощо.
Згідно з Законом переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
При цьому придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
Водночас конкурентна процедура закупівля (далі — тендер) — здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Отже, обидві можливості, передбачені Законом, встановлюють спосіб придбання у разі наявності нагальної потреби у закупівлі на час проведення тендеру. А тому застосовувати їх замовник може за умови, що сума після розірвання договору про закупівлю перевищує межі, встановлені Законом, і для придбання виникає обов’язок проведення саме конкурентної процедури, що потребує певного часу та унеможливлює забезпечення потреби замовника в інший спосіб.
Якщо ж вартість предмета закупівлі після розірвання договору про закупівлю не перевищує межі, встановлені Законом для застосування процедур закупівель / спрощених закупівель, цей предмет розглядається як новий предмет договору. Тому така закупівля здійснюється без застосування вимог Закону шляхом укладення договору без застосування електронної системи закупівель, оскільки замовник об’єктивно не міг завчасно її передбачити.
Детально про випадки, коли 20 відсотків не перевищує 50 тисяч гривень, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Коли 20 відсотків від вартості оскарженого тендеру дорівнює сумі меншій за 50 тисяч гривень».
Також вам обов’язково стануть у нагоді такі поради і роз’яснення у статтях:
- «Лот, що не відбувся, — це новий предмет закупівлі. Чи не так?»;
- «Новий предмет закупівлі»;
- «Закупівля за рахунок зекономлених коштів»;
- «‟Предмет закупівлі” та ‟предмет договору”: що спільного та в чому різниця і чому не варто купувати окремі предмети закупівлі одним договором?».
Додатково пропонуємо переглянути вебінар на тему: Особливості визначення предмета закупівлі