Проєктно-кошторисна документація та технічний нагляд на поточний ремонт: які вартісні межі застосовувати — до 100 тис. грн або до 200 тис. грн?

Ледь не кожен, хто закуповує поточний ремонт, може замислюватись над питаннями:

1. Чи додаються по коду ДК послуги з виготовлення проєктно-кошторисної документації та технічного нагляду на поточний ремонт, чи це окремі предмети закупівлі по об’єкту, що не потрібно «сумувати»?
2. Чи відносяться вищезазначені послуги до послуг до 100 тис., як звичайні послуги, або до 200 тис., як послуги, що відносяться до послуг з поточного ремонту?

З’ясуємо відповіді на ці питання далі.

Відповідно до пункту 21 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проєктної документації.

Тож, на відміну від визначення робіт, Закон не виокремлює розроблення проєктно-кошторисної документації для поточного ремонту як окремий предмет закупівлі.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи — це, зокрема, розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації.

Пунктом 10 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, встановлено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі — послуги з поточного ремонту)), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та / або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок № 708), під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та / або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» із останніми змінами встановлює такі визначення.

Будівля — штучно створений об’ємний об’єкт, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні, надземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.

Будинок — різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.

Споруда — штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей.

Лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Крім того, що відноситься саме до поточного ремонту, можна визначити, спираючись на листи Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 № 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.07.2009 № 9/9-1056 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального чи поточного ремонту».

Державний комітет України з будівництва та архітектури листом від 30.04.2003 № 7/7-401 повідомив, що поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

При поточному ремонті здійснюють частковий, вибірковий або ж дрібний ремонт.

Здійснюється він, як правило, на підставі дефектного акта. Про це свідчать нещодавні зміни у законодавстві, про які ми говорили у статті «Дефектний акт скасували? Досліджуємо різні форми дефектного акта» та які передбачають, що у випадках здійснення першочергових робіт з відновлення пошкоджених об’єктів у рамках поточного ремонту (який відповідно до законодавства не належить до видів будівництва), обсяги робіт визначаються на підставі акта обстеження, складеного уповноваженим органом за результатами комісійного огляду об’єкта, і можуть бути представлені у формі дефектного акта.

До речі, ось форма дефектного акта. 

При цьому слід ураховувати деякі особливості, адже поточний ремонт також обумовлюється в наказі Держжитлокомунгоспу України 23.09.2003 № 154 «Порядок проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів».

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Порядку перед виконанням поточного ремонту комісією, призначеною власником об’єкта благоустрою, до складу якої включається представник балансоутримувача, складається дефектний акт.

На підставі дефектного акта розробляється кошторисна документація для проведення поточного ремонту, яка затверджується балансоутримувачем об’єкта благоустрою або його власником.

Роботи з поточного ремонту об’єкта благоустрою виконуються на підставі договору підряду, укладеного відповідно до законодавства. Вартість капітального та поточного ремонтів визначається відповідно до будівельних норм і правил.

За бажанням або ж у разі проведення поточного ремонту на об’єктах підвищеного ризику замовник може робити поточний ремонт на підставі проєктно-кошторисної документації, що розроблятиметься на замовлення. Втім, враховуючи, що таких дій не вимагає законодавство, створення відповідної проєктно-кошторисної документації законодавством не врегульовано. Відповідно, і не включено до визначення поняття робіт або послуг як окремий предмет закупівель, що має особливе регулювання.

У такій ситуації визначати порядок дій замовника можливо тільки по аналогії з вимогами законодавства щодо створення проєктної документації для робіт, наприклад капітального ремонту.

Основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт, а також експертизи проєктної документації на будівництво (далі — проєктування та експертизи) визначає Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.

Вона застосовується при визначенні вартості проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проєктної документації на будівництво на етапах визначення кошторисної вартості зазначених робіт, ціни пропозиції учасника процедури закупівлі, договірної ціни та при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Таким чином, якщо замовник закуповує послуги з поточного ремонту з розробленням проєктної документації, то вони відносяться до визначення поточного ремонту. Такі послуги закуповуються за кожним об’єктом окремо і не додаються між собою. Якщо загальна вартість таких послуг не перевищує 200 тис. грн, замовник може укласти прямий договір про закупівлю.

Важливий момент: коли послуги поточного ремонту з розробленням проєктної документації закуповуються як єдиний предмет закупівлі, то учасник, з яким замовник може укласти договір, має бути один як для надання послуг з розробки проєктної документації, так і для надання послуг виконання поточного ремонту.

Якщо ж замовник закуповує послуги з розроблення проєктної документації перед здійсненням закупівлі послуг поточного ремонту, то такі послуги є окремим предметом закупівлі.

Враховуючи, що такий предмет закупівлі окремо не визначено ні в Законі, ні в Порядку № 708, юридично віднести його до поняття поточного ремонту, наведеного у відповідних нормативних документах, неможливо. Як і неможливо застосувати до нього окремі норми, що визначають порядок дій при закупівлі поточного ремонту.

Тому можемо зробити висновок, що розроблення проєктно-кошторисної документації для поточного ремонту може закуповуватися в межах четвертого знака Єдиного закупівельного словника і для укладення прямого договору про закупівлю не повинно перевищувати 100 тис. грн. Аналогічної думки можемо дійти й щодо технічного нагляду.

Наостанок можете завантажити шпаргалку уповноваженої особи щодо вартісних меж, а також зафіксуємо як загальний висновок таблицю щодо теми цієї статті:

Читайте також:

• «П’ять питань-відповідей щодо визначення предмета закупівлі»;
• «Розробка проєктно-кошторисної документації для багатоквартирного будинку за умови, що фінансування виділено не на всі квартири»;
• «Інженер-консультант у будівництві».