У цій статті розглянемо інфляцію через призму здійснення публічних закупівель, зокрема дізнаємось, що таке інфляція, як інфляція впливає на закупівлі та їх планування. Для кращого закріплення матеріалу наведемо відповідні приклади.
Що таке інфляція
Інфляція — це невід’ємна складова економіки. У період економічного розвитку її ріст знижується, але інфляційні процеси все одно відбуваються. Інфляція — це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари, роботи, послуги. Вона показує, як змінилася ціна на певний товар або послугу чи роботу за певний час.
Для замовників інфляція є ризиком у випадку, коли закупівля передбачає довготривале постачання, протягом якого можуть зрости ціни. Утім, в Україні неодноразово були ситуації, коли інфляційні процеси відбувалися досить швидко, наприклад у період війни окремі продукти харчування дорожчали ще до завершення процедури закупівлі.
Фінансовий план комерційного, некомерційного та казенного підприємства в контексті інфляції
Коли на підприємстві формується фінансовий план, фінансистами може бути враховано ріст цін.
Процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного, некомерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі, а також інших суб’єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки (далі — підприємство), визначає Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затверджений наказом Мінекономіки від 02.03.2015 № 205.
Ним передбачено, що розділ «Формування витратної частини фінансового плану» містить інформацію про особливості формування витратної частини фінансового плану, зокрема:
- розрахунок собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
- економічну доцільність запланованих витрат. Витрати підприємства мають співвідноситися з доходами, які планується отримати в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства, та не мають перевищувати граничних розмірів, визначених законодавством;
У пояснювальній записці до фінансового плану надаються пояснення щодо відхилень більше ніж на 10 відсотків показників фінансового плану планового року від показників плану поточного року, фактичних минулого року та прогнозних поточного року.
Формуючи фінансовий план підприємства, фінансисти оперують економічними показниками щодо відповідних товарів, робіт та послуг та закладають орієнтовні суми, що планується виділити на витрати. Фінансовий план містить статті витрат, щодо яких плануються відповідні кошти. Планування закупівель може відбуватись у тому числі з огляду на витрати, закладені у фінансовому плані.
Закупівля товарів, робіт та послуг з урахуванням інфляції
Закупівля відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), здійснюється замовником на підставі наявної потреби або в разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Саме цією статтею передбачено, що в річному плані повинна міститися інформація, зокрема про розмір бюджетного призначення та / або очікувану вартість предмета закупівлі.
Оскільки йдеться не про бюджетні організації, то розглядатимемо формування очікуваної вартості.
Мінекономіки наказом від 18.02.2020 № 275 затвердило Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а на порталі Радник розміщений інший приклад Методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, з яким ви можете ознайомитись та завантажити.
Примірна методика може використовуватися замовником як основа для дій при визначенні очікуваної вартості. Водночас замовник може в себе в організації на основі примірної методики затвердити власну методику розрахунку очікуваної вартості й передбачити в ній особливості, що притаманні саме для закупівель цього замовника, шляхом видання розпорядчого рішення, наприклад наказу про затвердження методики визначення очікуваної вартості.
Якщо закупівлі плануються з огляду на річну потребу і передбачають оприлюднення закупівлі в часі, тобто не в періоді формування річного плану закупівель, а пізніше протягом року, то при закупівлі товару є сенс включити в розрахунок очікуваної вартості відсоток на інфляцію. Це може в майбутньому позбавити замовника необхідності коригувати очікувану вартість при оголошенні закупівлі.
Така можливість буде обґрунтована виключно в разі, якщо очікувана вартість формується для закупівлі, що проводитиметься шляхом застосування конкурентного виду закупівель, що передбачає аукціон і, відповідно, можливість конкурентним шляхом регулювати ціну.
Для робіт і послуг закладати відсоток на інфляцію в очікувану вартість у річному плані закупівель не завжди доцільно, тому що їх ціна формується індивідуально під предмет закупівлі і коливається залежно від того, що може бути виконано.
Очікувану вартість закупівлі робіт слід розраховувати з урахуванням Настанов з визначення вартості будівництва, що визначають основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування.
Вона є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.
Для розрахунку очікуваної вартості закупівлі послуг слід ураховувати особливості послуг, що надаються, та можливість впливу на них інфляційних процесів.
У будь-якому разі замовнику не потрібно завищувати очікувану вартість без обґрунтування, адже одним із корупційних ризиків НАЗК визначило завищення очікуваної вартості закупівлі — можливість посадових осіб засновника на свій розсуд обирати метод визначення очікуваної вартості та штучно завищити очікувану вартість закупівлі в умовах попередньої змови потенційного постачальника з метою незаконного збагачення (https://antycorportal.nazk.gov.ua/risks/132/).
Рекомендації замовникам
Замовникам слід опиратися на реальні показники, наприклад прогнозні показники індексу інфляції, або передбачати незначне завищення в розмірі до 10 %, що має бути «вирівняне» в аукціоні. Останній варіант є дещо ризиковим у період воєнного стану, коли проведення аукціонів не є обов’язковим, а один учасник, що подався у відкритих торгах, може стати переможцем закупівлі. За цих умов краще відкоригувати очікувану вартість закупівлі в річному плані закупівель на момент, коли планується її розпочати.
У будь-якому разі замовник може передбачити інфляційні ризики в проєкті договору. Зокрема, він може застосувати підпункт 7 пункту 19 Особливостей, що передбачає можливість зміни істотних умов договору через зміну встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (додаткова угода за підпунктом 7 пункту 19 Особливостей).
Індекс споживчих цін — це і є індекс інфляції. Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни в часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним та показує, як змінилися ціни в країні чи регіоні за певний період часу (місяць, рік тощо).
ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує рівень інфляції і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.
Держстат розробляє статистичну інформацію про індекс споживчих цін щомісяця.
Методологічними положеннями щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затвердженими наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (далі — Методологічні положення), визначено порядок спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги) та розрахунку індексу споживчих цін.
Вони визначають порядок спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги) та розрахунку індексу споживчих цін. Додатком до Методологічних положень затверджено споживчий набір товарів (послуг)-представників, що передбачає 296 товарів та послуг.
Споживчий набір товарів (послуг)-представників, на підставі якого здійснюються спостереження за змінами цін (тарифів) і розраховується ІСЦ, є єдиним для всіх регіонів країни. Набір визначається централізовано Держкомстатом України з урахуванням пропозицій територіальних органів державної статистики, узгоджується із зацікавленими економічними відомствами, профспілками, науковими установами, залишається незмінним протягом певного часу і є відправним пунктом для відбору конкретних товарів та послуг для реєстрації цін у регіонах.
У набір включені товари і послуги масового споживчого попиту, незалежно від того, регулюються (встановлюються) ціни (тарифи) на них чи мають вільний (ринковий) характер, а також окремі товари і послуги, які відносяться до непершочергових потреб (легкові автомобілі, ювелірні вироби з золота, делікатесні продукти тощо).
Включення товарів (послуг)-представників до набору проводиться на основі даних щодо споживчих грошових витрат всіх (міських та сільських) домогосподарств.
Товари (послуги), які купуються з метою нагромадження (предмети старовини, витвори мистецтва, антикварні ювелірні вироби тощо), інвестицій (придбання житла, землі та інших матеріальних та нематеріальних активів), заощадження, сплата прямих податків, внески до Пенсійного фонду, страхування життя, штрафи не є споживчими товарами (послугами) і не включаються до споживчого набору.
В основу побудови споживчого набору покладені такі основні принципи:
- необхідність реального відображення структури споживчих грошових витрат домогосподарств;
- можливість оптимальної організації процесу реєстрації цін.
Керуючись першим принципом, товари та послуги, які є небажаними з соціальної точки зору, але складають суттєві статті витрат домогосподарств (наприклад, тютюн, алкоголь), включаються до набору. Водночас окремі послуги (наприклад, оренда житла, послуги репетиторів), на які дуже проблематично чітко визначити ціни, зокрема через низьку прозорість у відповідних сферах, не включаються до набору, оскільки не відповідають другому принципу побудови набору.
Критерієм для включення в набір нових товарів є їх частка в загальних споживчих витратах домогосподарств не менше 0,1 % для продовольчих та 0,2 % для непродовольчих товарів.
Набір переглядається зазвичай один раз на п’ять років з урахуванням змін на споживчому ринку регіонів та у структурі споживчих грошових витрат домогосподарств.
Таким чином, ІСЦ можуть скористатися замовники, що уклали договір про закупівлю із учасником, який поставляє товари чи надає послуги місцевого походження. Наприклад, індекс споживчих цін на м’ясо та м’ясопродукти у травні становить 101,7 %.
Якщо замовник у договорі про закупівлю м’яса передбачив порядок зміни ціни у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, він може застосувати відповідний показник.
Загальні показники ІСЦ можна переглянути на сайті Мінфіну та Держстату.
Порядок застосування ІСЦ у договорах замовників може бути різним.
Приклад 1
ЦДн = Цра * (ПВвп * ІСЦпх + ПВве * Кзце + ПВів), де:
ЦДн — ціна договору нова,
Цра — ціна за результатами аукціону,
ПВвп — питома вага вартості продуктів,
ІСЦпх — індекс споживчих цін продуктів харчування,
ПВве — питома вага вартості електроенергії,
Кзце — коефіцієнт зміни ціни на електроенергію,
ПВів — питома вага інших витрат.
Він звернувся до Мінекономіки з проханням надати рекомендації щодо зміни ціни договору відповідно до зміни індексу споживчих цін за цією формулою.
Мінекономіки надало відповідь, що порядок зміни ціни відповідно до змін індексу споживчих цін визначається замовником самостійно у проєкті договору про закупівлю, а в разі, якщо учасник процедури закупівлі вважає, що вимоги тендерної документації не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, він має право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та / або щодо внесення змін до неї, та / або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Приклад 2
Ціна ІСЦ = Ціна поч. * ІСЦ %, де:
ціна ІСЦ — ціна товару на момент розрахунку (у гривнях);
ціна поч. — ціна товару, визначена договором (у гривнях);
ІСЦ % — показник індексу споживчих цін за відповідний період (у відсотках).
Приклад 3
Ціна ІСЦ = (Ціна поч. – аванс) * ІСЦ %, де:
ціна ІСЦ — ціна товару на момент розрахунку (у гривнях);
аванс — розмір сплаченого авансу (у гривнях);
ціна поч. — ціна товару, визначена договором (у гривнях);
ІСЦ % — показник індексу споживчих цін за відповідний період (у відсотках).
Однак при застосуванні ІСЦ слід ураховувати не тільки можливість його застосувати, а й обґрунтування робити це. Наприклад, враховувати позицію судів, зокрема щодо підняття цін учасниками, яка полягає у такому:
«Будь-який суб’єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики й одразу закладати їх у ціну договору.
Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної в договорі.
Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.
Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції)» (постанова КГС ВС від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постанова КГС ВС від 13.04.2023 у справі № 908/653/22 та постанова КГС ВС від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).
Таким чином, для замовників важливо під час закупівлі враховувати інфляційні процеси та передбачати можливість їх впливу на ціну договору про закупівлю, однак аналізувати реальність потреби застосовувати ІСЦ.
Читайте також за тематикою цієї статті:
- «Як визначити очікувану вартість предмета закупівлі? Наводимо приклад Методики»;
- «Визначаємо вид, обсяг та очікувану вартість закупівлі електричної енергії правильно».
Ще можете переглянути вебінар про нові можливості здійснення закупівель енергосервісу та інші нововведення в закупівлях червня-2023: