На сьогодні при численних змінах у законодавстві інколи важко відслідкувати їх всі та вчасно на них відреагувати. У цій статті розглянемо, чи змінилося законодавство у частині планування різних складових робіт та послуг при здійсненні закупівлі робіт та супровідних їм послуг.
Станом на дату публікації цієї статті діють такі нормативно-правові акти щодо здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг:
- Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами та доповненнями (далі — Закон);
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Відповідно до визначення термінів згідно з:
- пунктом 21 частини 1 Закону: послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проєктної документації;
- пунктом 27 частини 1 Закону: роботи — розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
- пунктом 22 частини 1 Закону: предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до Особливостей терміни в особливостях вживаються у значенні, наведеному в Законі.
Відповідно до Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Можете також завантажити шпаргалку уповноваженої особи щодо вартісних меж.
Уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. Ним є Міністерство економіки України, яким було затверджено Порядок визначення предмета закупівлі відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, сільського господарства та торгівлі України від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок № 708).
Також варто додати, що інформація щодо оприлюднення предмета закупівлі визначена у Порядку розміщення інформації відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, сільського господарства та торгівлі України від 11.06.2020 № 1082 (далі — Порядок № 1082).
Порядком № 708 встановлено, що предмет закупівлі:
- під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та / або ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301;
- під час здійснення закупівлі робіт визначення здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Окремо зверніть увагу: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021. Детальніше про це писали в статті «Розбираємо рекомендації Мінрегіону щодо введення в дію кошторисних норм України».
Крім того, можете завантажити шпаргалку щодо визначення предмета закупівель робіт, послуг з поточного ремонту, авторського та технічного нагляду.
Вище ми вже зазначили, що з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» визнано таким, що втратив чинність, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293.
Натомість наказом № 281 затверджено кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі — Настанова), що набули чинності з 08.11.2021, а тому при визначенні предмета закупівлі робіт варто враховувати Настанову, в тому числі за рекомендаціями Міністерства економіки України від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06.
Читайте також «Визначення послуг у розумінні Закону про публічні закупівлі планують доповнити». Далі розберемо ряд запитань, які досить часто ставлять фахівці із закупівель.
Чи потрібно «сумувати» за одним і тим же об’єктом роботи з будівництва, реконструкції, капітального ремонту тощо та поточний ремонт?
Вважаємо, що ні, тому що:
- роботи (з будівництва, реконструкції, капітального ремонту тощо) та поточний ремонт — це різні види закупівель згідно з Законом: роботи або послуги;
- порядок визначення предмета закупівлі для робіт та послуг різний, зокрема для робіт — за Настановою з визначення вартості будівництва, а для послуг з поточного ремонту — за ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Аналогічної думки ми дійшли в статті «Супровідні роботам послуги та розробка проектно-кошторисної документації: який вид закупівлі вибрати? Як закупити?». Якщо потрібно, завантажте шпаргалку замовника щодо відповідальності при закупівлі будівельних робіт.
ПКД на поточний ремонт та поточний ремонт — послуга чи робота? Визначається предмет закупівлі за кодом ДК чи за ДБН?
З чого розпочинається планування та в результаті визначення очікуваної вартості здійснення закупівлі — з визначення предмета закупівлі відповідно до виду закупівлі, а саме товари, роботи чи послуги.
Пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що поточний ремонт та поточний ремонт з розробленням проєктної документації за видом предмета закупівлі є послугою, яка визначається, відповідно до Порядку № 708, за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та / або ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, та зазначенням показника четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Тобто предмет закупівлі послуг з поточного ремонту та поточного ремонту з розробленням проєктної документації визначається не за кодом ДК, а за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
Приклад визначення предмета закупівлі: поточний ремонт
Більше — у статті «Технічний та авторський нагляд — це роботи чи послуги в розумінні Закону України „Про публічні закупівлі“?».
Чи «сумувати» ПКД з роботами за одним об’єктом?
У пункті 27 частини 1 Закону, зокрема, зазначено, що роботи — розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, це в тому числі роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Тобто Закон виділяє три окремі складові в роботах:
- розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва;
- будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів;
- роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації.
Отже, з поняття «роботи» в розумінні Закону випливає, що виділення окремо складових щодо розроблення ПКД, робіт з будівництва та робіт з будівництва з розробленням ПКД дозволяє замовнику здійснювати планування закупівель за цими складовими окремо, проте за об’єктом будівництва, у випадку, якщо замовник має інший об’єкт будівництва, предмет закупівлі аналогічних складових робіт буде визначатися окремо за іншим об’єктом.
У Порядку № 708 щодо визначення предмета закупівлі робіт за об’єктом будівництва зазначено, що аналогічні складові робіт не «сумуються» між собою, оскільки це різні, не пов’язані між собою об’єкти та здійснення їх закупівлі неможливе в межах єдиної процедури закупівлі.
А тому, якщо замовник планує здійснення закупівлі робіт разом з розробленням проєктної документації, він визначає очікувану вартість загалом по об’єкту, оскільки можливість здійснення закупівлі разом випливає із поняття «роботи», проте у разі, якщо здійснення закупівлі буде відбуватися окремо, очікувана вартість буде визначатися окремо на роботи та окремо на розробку проєктно-кошторисної документації.
Чи «сумувати» послуги/роботи з технічного та авторського нагляду за об’єктом робіт?
Відповідно до пункту 27 частини 1 Закону до робіт також відносяться супровідні роботам послуги, проте Закон не містить переліку та визначення, що відноситься до супровідних роботам послуг. Єдиним роз’ясненням та рекомендаціями, яким чином відносити супровідні роботам послуги до робіт, є роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.11.2016 №3302-01/38216-06.
Так, відповідно до роз’яснення № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва включені до зведеного кошторисного розрахунку та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення «роботи» у розумінні Закону, в іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном «послуги» на підставі пункту 21 частини першої статті 1 Закону.
Так, під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Нормативно-правовими актами, які регулюють дані питання, є Закон України № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури» (далі — Постанова № 903).
Згідно з Постановою № 903:
- авторський нагляд здійснюється архітектором — автором проєкту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту;
- технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об’єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема, шляхом знесення) такого об’єкта.
Враховуючи роз’яснення Мінекономіки № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016, закупівля авторського та технічного нагляду в окремих випадках може бути як послугою, так і роботою. Враховуючи, що авторський та технічний нагляд здійснюються різними суб’єктами, які не можуть бути пов’язані між собою, то «сумувати» авторський та технічний нагляд при здійсненні закупівлі не рекомендуємо, це вид робіт, який купується окремо один від одного.
Висновок
Закупівля робіт завжди викликає численні запитання у замовників, адже за різних умов та різних складових можна трактувати роботи і послуги по-різному. Проте етап аналізу та в подальшому здійснення закупівлі є досить важливим, адже лише якісний аналіз та правильне визначення складових веде до успішної реалізації проєкту в цілому.
Читайте також «Загальний алгоритм закупівлі робіт».