Відповідно до пункту 29¹ частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII ступінь локалізації виробництва — показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Підпунктом 1 пункту 6¹ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 922 передбачено, що тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель: якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує у 2022 році 10 відсотків.
Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за визначеною цим же підпунктом формулою.
Таким порядком є Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861.
Згідно з пунктами 4 і 10 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі, підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації, на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку за формою згідно з додатком 1, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та / або придбаних у постачальників, які є резидентами України) за формою згідно з додатком 2 та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема, вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та / або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України.
Перелік формується за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на вебпорталі. Перелік оприлюднюється на вебпорталі та офіційному вебсайті Мінекономіки.
Проте ні Законом № 922, ні Порядком не встановлено алгоритму дій у випадку, коли при закупівлі товару, ступінь локалізації якого повинен бути визначений не менше встановлених меж, такий ступінь не підтверджено виробником. Тобто такий товар відсутній у згаданому переліку. Крім того, не визначено, які умови до учасника може ставити замовник.
Як у такому випадку діяти замовнику і чи відхиляти тендерну пропозицію учасника, якщо необхідної підстави для відхилення не встановлено умовами закупівлі?
Звернемось до першого рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що стосується ступеня локалізації виробництва.
Рішення Колегії від 27.10.2022 № 6464-р/пк-пз, закупівля № UA-2022-09-13-000785-a
Обставина розгляду скарги
Замовник здійснює закупівлю товару автогрейдеру, який належить до гірничодобувного та будівельного обладнання, що в свою чергу визначено підпунктом 2 пункту 6¹ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 922. Проте умовами закупівлі не передбачено жодних вимог щодо підтвердження ступеня локалізації товару, що закуповується.
У свою чергу, товар, запропонований одним із учасників, відсутній у переліку на вебпорталі. Цього учасника замовник визначив переможцем процедури закупівлі.
Позиція скаржника
Не погоджуючись із рішенням про визначення такого учасника переможцем, скаржник просив Колегію зобов’язати замовника скасувати своє рішення.
Скаржник стверджує, що наведені в скарзі приписи законодавства щодо підтримки вітчизняного виробництва були порушені як замовником, так і переможцем, оскільки товари розділу з назвою «гірничобудівне та будівельне обладнання» входять до переліку товарів, щодо яких необхідне підтвердження локалізації мінімум 10 % у 2022 році. До того ж країна походження товару, запропонованого переможцем, — Китай, який не входить до міжнародних угод вільної торгівлі, що вимагає від власників такого товару відповідних дій і документів.
Тому скаржник наголошує, що основним документом, яким повинні підтверджувати всі свої дії замовник і учасники публічних закупівель, є Закон № 922.
Таким чином, скаржник робить висновок щодо недотримання замовником вимог Закону № 922 щодо застосування ступеня локалізації виробництва під час публічних закупівель, а також визначення переможцем учасника, товар якого не внесений до переліку локалізованих товарів.
Позиція замовника
Замовник стверджує, що ним не вказано в тендерній документації низки вимог до учасників закупівель у частині підтвердження рівня локалізації виробництва товару, що є предметом закупівлі, оскільки чинним законодавством України не передбачено певного порядку віднесення конкретного виду товару до одного чи іншого переліку товарів, віднесених до локалізації. Тобто немає певного порядку, чи відносити певний товар до переліку товарів, віднесених до локалізації по коду ДК, по назві чи по конкретному найменуванню предмета закупівлі.
Тому під час підготовки тендерної документації і проведення даної процедури закупівлі замовником не зазначено вимог щодо локалізації товару, оскільки ані код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», ані назва, ані конкретне найменування предмета закупівлі не відображені в переліку товарів, визначеному в підпункті 2 пункту 6¹ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 922.
Таким чином, замовник наголошує, що позиція скаржника безапеляційно спростована та є необґрунтованою, тобто цілком надуманою та без надання належних доказів.
Позиція Колегії
Скарги щодо положень тендерної документації могли подаватись не пізніше ніж за чотири дні до 29.09.2022. Після закінчення строку для оскарження положень тендерної документації, виходячи з положень частини восьмої статті 18 Закону, положення тендерної документації не підлягають оскарженню відповідно до вимог статті 18 Закону. Згідно з інформацією, яка оприлюднена на вебпорталі Уповноваженого органу, скарга подана до органу оскарження 17.10.2022, отже, подана в цій частині з порушенням строків, визначених частиною восьмою статті 18 Закону.
Щодо неправомірного визначення переможця процедури закупівлі Колегія відзначила, що тендерна документація не містить окремих вимог щодо необхідності підтвердження, що товар, який є предметом закупівлі, повинен бути внесений до переліку локалізованих товарів. Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Висновок
Аналізуючи вищезазначене рішення, доходимо до давно усталеної практики Органу оскарження, що тендерна пропозиція учасника повинна повністю відповідати вимогам тендерної документації замовника.
Для дотримання приписів норм Закону № 922 щодо ступеня локалізації виробництва рекомендуємо замовникам встановлювати умови, яким саме чином учасник повинен підтвердити такий ступінь. Це може бути умова щодо обов’язкового включення запропонованого товару в перелік на вебпорталі або ж інше документальне підтвердження, а також зазначати в тендерній документації умови щодо можливого відхилення тендерної пропозиції учасника в разі непідтвердження ступеня локалізації.
Якщо замовник, виходячи з норм чинного законодавства України, зокрема з міжнародних угод, ратифікованих в Україні, не повинен застосовувати умови щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва, такий замовник може скористатись прикладом обґрунтування незастосування норм щодо визначення ступеня локалізації виробництва, що розміщений на порталі RADNUK.COM.UA та буде корисним при формуванні документації закупівлі. Щоб завжди мати під рукою помічника в частині локалізації в закупівлях, користуйтесь інструментом від Радника:
Читайте також публікації: