Незастосування локалізації: перелік угод з відповідним переліком країн

Коли не застосовується локалізація? Перелік угод з відповідним переліком країн у зручному табличному вигляді для кожної уповноваженої особи — саме в цій статті.

Відповідно до пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель: якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відсоток, який за градацією збільшується кожного року на 5 відсотків.

Водночас згідно з абзацом 5 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не застосовуються замовниками у разі здійснення ними закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є:

• країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15.04.1994 в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30.03.2012 в м. Женеві (далі — Угода від 15.04.1994), з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю,

або

• країна, яка є учасником Угоди від 15.04.1994, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» від 16.03.2016 № 1029-VIII (далі — Закон № 1029).

Таке виключення впроваджено в Особливостях на заміну припису підпункту 4 пункту 6–1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, який згідно з абзацом 3 пункту 3 Особливостей поки що не використовується.

Нагадаю, що за підпунктом 4 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, враховуючи положення пункту 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі — Порядок № 861), правила локалізації не застосовувались до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді від 15.04.1994, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто тепер положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону можуть не застосовуватися незалежно від сум, визначених угодами (порогів СПЗ). Про це зазначала представниця Уповноваженого органу в публікації порталу RADNUK.COM.UA «Що змінилось у частині локалізації з 09.07.2024? Говоримо про порогові межі міжнародних угод і сертифікат походження».

У закупівельників залишається питання, що являє собою Угода від 15.04.1994? Які країни є її учасниками? Та які ще міжнародні договори укладено з Україною?

Угода від 15.04.1994 — це багатостороння угода в рамках Світової організації торгівлі, яка регулює закупівлю товарів, робіт та послуг державними органами сторін Угоди від 15.04.1994 на основі принципів відкритості, прозорості та недискримінації. Як вже згадано вище, Україна приєдналась до Угоди від 15.04.1994 згідно з Законом № 1029. Для України Угода від 15.04.1994 набрала чинності 18.05.2016.

Варто зазначити, що згідно з абзацом 2 пункту 3 Порядку № 861 перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди від 15.04.1994, публікується на офіційному вебсайті Мінекономіки. Для зручності сформуємо таблицю.

Перелік угод з відповідним переліком країн для незастосування локалізації

Таким чином, якщо постачальник пропонуватиме товар з переліку підпункту 2 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, країною походження якого є одна із наведених вище країн — учасниць перелічених угод, положення пункту 6–1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не застосовуватимуться замовниками щодо такого товару.

Але якщо постачальник пропонуватиме товар, країною походження якого є, для прикладу, Туреччина чи Китайська Народна Республіка (окрім Спеціального адміністративного району Гонконг), тоді замовник повинен буде застосувати пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, оскільки ці країни не є учасниками перелічених вище угод.

Замовникам же під час закупівлі такого товару, зокрема за процедурою закупівлі відкриті торги, слід визначити умови щодо варіантів застосування та незастосування норм щодо ступеня локалізації товару. Спеціально для замовників на порталі RADNUK.COM.UA розміщено взірці тендерних документацій з умовами щодо локалізації з урахуванням Особливостей.

Читайте також публікації:

• «Позиція АМКУ щодо використання норм локалізації на товар, виробником якого є країна — учасник Угоди»;
• «Відповідальність замовника за недотримання вимог щодо локалізації товарів»;
• «Нові правила звітування в закупівлях робіт та чотири відповіді на ваші запитання».