Портал RADNUK.COM.UA пропонує вашій увазі найцікавіше за тиждень для учасників ринку публічних закупівель.
Коли оплата за подання скарги до органу оскарження не повертається?
Півтора роки тому в учасників держзакупівель з’явилася нова можливість — повернути оплату за подання скарги до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія). За цей час уже склалася певна практика такого повернення.
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) чітко передбачено випадки повернення оплати за скаргу, і ці випадки, як можна побачити з практики суду та Колегії, не підлягають розширеному тлумаченню. Здебільшого в рішеннях міститься обґрунтування саме з посиланням на їх вичерпний перелік у частині 6 статті 18 Закону. Система повернення оплати функціонує в автоматичному режимі, тому відповідно до прийнятого варіанта в резолютивній частині рішення Колегії АМКУ і вирішується питання про повернення / неповернення оплати за скаргу. При цьому часткове припинення розгляду скарги з підстав усунення замовником порушень, як і часткова відмова від розгляду, не передбачає повернення оплати за скаргу.
Детально розглядаємо практичні кейси щодо цього питання у статті «Коли оплата за подання скарги в АМКУ не повертається: аналіз практики».
Тендерна пропозиція та цінова пропозиція — це різні поняття чи ні?
Тендерна пропозиція та цінова пропозиція — це різні поняття в контексті Закону. Вимога щодо надання документа з інформацією про ціну не є дискримінаційною або незаконною.
Якщо учасник у ціновій пропозиції зазначає іншу кількість товару, ніж вимагає замовник, то це є підставою для відхилення його тендерної пропозиції. При цьому неважливо, більшу чи меншу кількість пропонує учасник, у будь-якому разі це невідповідність вимогам замовника. У разі оскарження відхилення з такої причини Колегія стає на сторону замовника.
Якщо ж замовник вимагає надання цінової пропозиції, то учасник повинен надати такий документ у складі тендерної пропозиції, інакше у замовника буде підстава для відхилення. Учасникам не рекомендується відступати від змісту форми цінової пропозиції, що встановлює замовник. Розібратись у цьому питанні та розглянути нюанси допоможе стаття «Що таке ‟цінова пропозиція” у Законі ‟Про публічні закупівлі”»?
Чи можуть бути договори з різними кодами ДК 021:2015 аналогічними?
У статті «Договори з різними кодами ДК 021:2015 аналогічні? Практика АМКУ» розглянуто це питання на прикладі практики АМКУ, відповідно до якого, незважаючи на різні коди ДК 021:2015, Колегія все ж визнала наданий учасником договір аналогічним, оскільки саме предмет закупівлі — товар — був аналогічним (схожим, подібним). Водночас Колегія наголосила, що скаржник не довів, що такий договір не є аналогічним.
Треба отримати витяг з ЄДР? Не питання!
Керуючись Законом, замовник не повинен вимагати від учасників інформації, яка оприлюднена у відкритих даних, але на практиці замовники все одно вимагають таку інформацію та відхиляють учасників, якщо у складі тендерної пропозиції не надано відповідних документів. Частіше учасникам легше надати таку інформацію, ніж оскаржувати вимогу тендерної документації до Колегії.
Якщо умовами тендерної документації замовник вимагає від учасника надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) та учасник не має бажання оскаржувати таку вимогу, у пригоді стане інструкція для отримання витягу з ЄДР, наведена у статті «Інструкція для отримання витягу з ЄДР».
Успіхів в участі в публічних закупівлях! Слідкуйте за оновленнями порталу RADNUK.COM.UA, у нас ще багато цікавого!