Радник у сфері публічних закупівель Дефектний акт: для кого та для чого (наводимо зразок)

Що таке дефектний акт? Зразок дефектного акта та законодавчі правила використання дефектного акта у будівництві ви отримаєте прямо тут.

Дефектний акт — це

Прийнято вважати, що дефектний акт — це документ підприємства / організації / установи, у якому зафіксовано виявлені під час огляду дефекти основного засобу (будівлі), недоліки об’єктів будівництва.

Дефектний акт потрібен для здійснення капітальних ремонтів об’єктів, пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, що не потребує розроблення робочого проєкту та визначення вартості будівництва при складанні ціни тендерної пропозиції учасника публічної закупівлі. У кінці цієї статті зможете завантажити зразок дефектного акта.

Дефектний акт у будівництві

На жаль, тема пошкоджень будівель та споруд нині вкрай важлива. У довоєнний час власники або управителі об’єктів, будівель чи споруд (далі — об’єкти) здійснювали періодичний плановий огляд таких об’єктів з метою забезпечення їх надійності та безпеки під час експлуатації протягом усього періоду такого існування.

За реаліями теперішнього часу власники або управителі об’єктів стикаються з позапроєктними пошкодженнями, які виникають внаслідок воєнних дій та терористичних актів. Усунення таких пошкоджень, звісно, може бути здійснено виключно шляхом здійснення будівельних робіт.

Законом України «Про архітектурну діяльність», який є спеціальним законом у сфері регулювання містобудівної діяльності, встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (стаття 9 цього Закону).

Отже, будівництву передує розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», її експертизи.

Водночас абзацом першим підпункту 11.2 пункту 11 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (зі змінами), та пунктом 8.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що при виконанні будівельних робіт з капітального ремонту об’єктів з незначними наслідками (СС1), пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, допускається здійснювати проєктування в одну стадію робочого проєкту у складі лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, пояснювальної записки, у якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації, що має бути передбачено завданням на проєктування.

Разом з цим, згідно з пунктом 5.1 кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», що затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних ремонтів (див. пункт 3.10 цієї Настанови) замовник надає дефектний акт, форму якого наведено у додатку 29 до цієї Настанови.

Пункт 3.10 Настанови передбачає, що при визначенні вартості окремих видів капітального ремонту відповідно до ДБН А.2.2-3 кошторисна документація складається за дефектним актом, у якому визначаються фізичні об’єми будівельних робіт та умови їх виконання.

У дефектному акті окремим розділом обов’язково зазначаються об’єми будівельних робіт щодо забезпечення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм.

Коли складається дефектний акт

Дефектний акт складається у разі:

Коментар

До складу дефектного акта обов’язково включаються/додаються

1. Здійснення капітального ремонту об’єкта з незначними наслідками (СС1)

2. Поточного ремонту об’єкта

Під капітальним ремонтом слід розуміти сукупність робіт на об’єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та / або функціонального призначення, що передбачають:

втручання у несучі та / або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у зв’язку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та / або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації;
дооснащення, заміну виробничого устатковання та технічного обладнання, що є стаціонарно змонтованим та призначеним для застосування протягом тривалого часу у будівлях та спорудах (за умови зміни навантажень на існуючі несучі та / або огороджувальні конструкції та / або схем їх прикладання);
благоустрій території, у тому числі щодо забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

Зазначене вище роз’яснення визначається у пункті 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Варто звернути увагу, що законодавець поділяє об’єкти на класи наслідків. Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі — клас наслідків) — це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які перебуватимуть зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.

Клас наслідків визначає замовник разом з проєктувальником відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Проєктант здійснює розрахунок класу наслідків, який є обов’язковим для отримання в тому числі дозвільних документів, тому варто в разі закупівлі, наприклад, робіт з проєктування об’єкта будівництва або підряду на будівельні роботи до тендерної документації включати довідку про розрахунок класу наслідків.

Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки — СС1 (незначні наслідки; до чотирьох поверхів; до 50 осіб);
середні наслідки — СС2 (середні наслідки; вище чотирьох поверхів, від 50 до 400 осіб);
значні наслідки — СС3 (значні наслідки; понад 100 метрів; від 400 осіб).

Отже, до незначних наслідків (СС1) відносяться об’єкти до чотирьох поверхів, з одночасним перебуванням до 50 осіб.

До складу дефектного акта обов’язково включаються

фізичний обсяг робіт;
умови виконання робіт;
завдання на проєктування (перелік основних даних та вимог наводиться у додатку Б ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»);
обсяги робіт щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп.

До дефектного акта додаються:

пояснювальна записка до проєкту (до дефектного акта), у якій зазначаються умови виконання робіт (довідково наводиться у додатках у ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»);
кошторисна документація (склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до кошторисних норм України).

Поточний ремонт (комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання), може складатися дефектний акт.

Як складається дефектний акт

Зазвичай дефектний акт складається комісійно. Власник або управитель об’єктів створює комісію. Члени комісії визначаються у розпорядчому документі (наприклад, наказі чи розпорядженні). Головою комісії є керівник підприємства / установи / організації (або заступник керівника із відповідними повноваженнями, закріпленими відповідним чином, наприклад, у посадовій інструкції), який підписує дефектний акт.

Також в обов’язковому порядку дефектний акт підписують усі члени комісії, що визначені в розпорядчому рішенні замовника та були присутні під час обстеження. Ось приклад наказу про створення комісії для формування дефектного акта.

У разі пошкодження об’єкта внаслідок воєнних дій складанню дефектного акта передує звіт про технічне обстеження.

У зв’язку з пошкодженням об’єкта внаслідок позапроєктних впливів (воєнних дій або терористичних актів) проводиться обстеження об’єкта.

Роботи з обстеження пошкоджених об’єктів проводяться відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257.

В умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану обстеження пошкоджених об’єктів проводить:

інженер-проєктувальник із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «експертиза проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія».

Також обстеження пошкоджених об’єктів може проводитися шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію). Тобто обов’язково потрібно здійснити обстеження об’єкта, за результатами якого складається дефектний акт.

Дефектний акт: зразок

Якщо ви ознайомились зі статтею «Дефектний акт скасували? Досліджуємо різні форми дефектного акта», то знаєте, що під час формування дефектного акта рекомендуємо вказати, зокрема:

дату документа;
умови виконання робіт;
їх обсяг;
найменування робіт та витрат;
одиницю виміру;
посаду, підпис, ініціали та прізвище того, хто склав та перевірив дефектний акт, а також заповнений реквізит «ЗАТВЕРДЖЕНО».

Рішення щодо обсягу проєктної документації (щодо можливості розроблення проєкту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) ухвалюється головним архітектором та / або головним інженером проєкту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проєктування.

Також у випадках здійснення першочергових робіт з відновлення пошкоджених об’єктів у рамках поточного ремонту, обсяги робіт визначаються на підставі акта обстеження, складеного уповноваженим органом за результатами комісійного огляду об’єкта, і можуть бути представлені у формі дефектного акта. Це спрощує процедуру проведення ремонтних робіт для будівель та споруд, які були пошкоджені внаслідок російської агресії.

Завантажити дефектний акт, який встановлений Настановою з визначення вартості будівництва, можна на цьому порталі в розділі «Зразки документів» — «Форми документів» — Форма дефектного акта.

Звертаємо увагу, що форма дефектного акта за Настановою відрізняється від форми дефектного акта, який встановлений в Додатку 9 до пункту 4.7.2 Методичних рекомендацій щодо впровадження єдиних вимог до облаштування територій і об’єктів майнових комплексів підрозділів цивільного захисту, що затверджений наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27.06.2013 № 433. Ось приклад дефектного акта за цим НПА.

Загальні висновки

Дефектний акт — це документ підприємства / організації / установи, у якому зафіксовано виявлені під час огляду дефекти основного засобу (будівлі) та недоліки об’єктів будівництва. При цьому роботи мають бути нескладні, поточний чи капітальний ремонт об’єктів будівництва, що належить до об’єктів з незначними наслідками (СС1).
При виконанні будівельних робіт з капітального ремонту об’єктів з незначними наслідками (СС1), пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, допускається здійснювати проєктування в одну стадію робочого проєкту у складі лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, пояснювальної записки, у якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації, що має бути передбачено завданням на проєктування.
При визначенні вартості окремих видів капітального ремонту відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 кошторисна документація складається за дефектним актом, у якому визначаються фізичні об’єми будівельних робіт та умови їх виконання.
У дефектному акті окремим розділом обов’язково зазначаються об’єми будівельних робіт щодо забезпечення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм.

Більше корисної інформації — в електронній книзі «Закупівля робіт: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, поточний ремонт, нагляд».