Рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1009/22 від 10.04.2023
Прокурор/позивач в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 до договору № 22100434, укладеного між ТОВ «Х» та замовником;
- стягнути з ТОВ «Х» на користь замовника кошти в сумі 51 689, 24 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов означеного вище договору.
Позиція позивача
За результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі електроенергії UA-2021-12-13-017470-с замовник уклав договір з переможцем торгів ТОВ «Х» (відповідачем) про постачання електроенергії № 22100434 від 14.01.2022.
За договором його ціна становить 1 223 081 грн з ПДВ. Обсяг закупівлі — 230 770 кВт (додаток до договору). За комерційною пропозицією (додаток № 1 до договору) базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл становить 4,41667 грн за кВт. Год; тариф на передачу електроенергії, що включений у ціну за одиницю товару — 0,29393 коп. без ПДВ; тариф на розподіл електроенергії, що включений в ціну за одиницю товару — 1,12143 коп. без ПДВ.
Проте 08.02.2022 сторони уклали спірну додаткову угоду, якою підвищили ціну за одиницю товару починаючи з дати укладення договору та зменшили обсяг товару, якщо порівняти з основним договором.
Згідно з чинним законодавством зміна ціни договору, укладеного за результатами тендеру, можлива лише у випадку, коли тарифи на товар змінилися після підписання договору та до повного виконання договору. Водночас постанова НКРЕП від 01.12.2021 № 2454 та постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2611, якими сторони обґрунтували внесення змін у договір, набрали чинності ще 01.01.2022, тобто до укладення договору. Жодних змін регульованих тарифів з моменту підписання основного договору (14.01.2022) по дату укладення додаткової угоди (08.02.2022) не відбувалось. Це є порушенням статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Також процедура закупівлі оголошена 13.12.2021, а пропозиція учасника-відповідача подана в останній день строку подання пропозиції — 29.12.2021. Враховуючи, що вищевказані постанови НКРЕКП оприлюднені 01.12.2021 і 17.12.2021, зміст останніх був доступний учаснику і замовнику закупівлі задовго до дати підписання договору. За статтею 24 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень учасників внести зміни у тендерну документацію. Однак, знаючи зміст постанов НКРЕКП, замовник відповідних змін не вніс. До того ж закон передбачає право учасника внести зміни у свою тендерну пропозицію до закінчення строку подання останньої без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Однак відповідач зміни до тендерної пропозиції не вніс. Цими діями порушено вимоги, зокрема, пункту 4 частини 3 статті 57 Закону «Про ринок електричної енергії».
Таким чином, сторони не вжили необхідних заходів під час здійснення процедури закупівлі, щоб привести тендерну документацію та пропозицію у відповідність до постанов НКРЕКП, хоча під час укладення договору достовірно знали їхній зміст.
З урахуванням вищеозначеного постачальник належним чином документально не підтвердив та не обґрунтував наявність підстав для підвищення ціни договору за одиницю товару з моменту укладення договору до моменту виникнення необхідності внести зміни (підписання додаткової угоди), оскільки підняття цін було загальновідомим фактом ще в грудні 2021 року. Підняття цін відбулося ще до укладення договору, а не після його підписання, що порушує принципи Закону, отже спірна угода, якою внесено зміни до договору з порушенням вимог законодавства, підлягає визнанню недійсною.
Отримана відповідачем оплата товару за збільшеними цінами має бути стягнута з відповідача на підставі статті 670 ЦКУ, оскільки замовник через збільшення ціни отримав меншу кількість товару.
Сторони під час здійснення закупівлі порушили вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів. Крім того, укладенням додаткової угоди (незаконні зміни) порушено державні інтереси також і тому, що замовник у результаті незаконних змін договору фактично отримав меншу кількість товару, що нівелює саму мету проведення торгів.
Позиція відповідача
Відповідач посилається на правомірність спірної угоди.
Коментар позивача: відповідач не наводить жодних аргументів та не подає жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.
Збільшену за додатковою угодою ціну товару сторони застосували до правовідносин, які виникли з 14.01.2022.
Коментар позивача: практика Верховного Суду свідчить про неможливість і протиправність застосування частини 3 статті 631 ЦКУ щодо зворотної дії додаткових угод. Застосування в додаткових угодах вищевказаного положення ЦКУ щодо підвищення цін на товар, який вже спожитий, не відповідає закону.
За нагоди ознайомтеся з матеріалом «Практика ДАСУ щодо (не)правомірності застосування частини 3 статті 631 ЦКУ».
Позиція суду
Після підписання основного договору, з включенням у нього цінових та кількісних характеристик товару за тендерною пропозицією, сторони не мають права вносити зміни до цих характеристик до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Сторони, скориставшись винятком зі вказаного правила, який визначений пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону, внесли зміни в істотні умови договору.
При цьому зміни в тарифах на електроенергію (послуги з передачі і розподілу), які внесені повноважним державним органом, набрали чинності ще до укладення основного договору та мали бути враховані в ньому. Внесення ж змін, які відбулися до підписання договору, свідчить про порушення вимог пункту 7 частини 5 статті 41 Закону.
Збільшення ціни договору після його укладення, якщо порівняти з первинною ціною, що відбулося всупереч законодавства, можна розцінювати як нечесну і недобросовісну ділову практику з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1–3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.
Враховуючи, що додаткова угода № 1 від 08.02.2022 укладена всупереч вимогам Закону, вимоги прокуратури про визнання недійсною вказаної додаткової угоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд хвалив позов задовольнити, визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 08.02.2022 до договору № 22100434, стягнути з ТОВ «Х» 51 689, 24 грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору, та стягнути судові витрати з ТОВ «Х» у сумі 4 962 грн.
Рішення було оскаржене в апеляційному суді, при цьому апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 у справі № 924/1009/22 було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Використовуйте зразок Додаткової угоди про внесення змін до договору (універсальна до прямого договору).
Публікації з прикладами та аналізом наявних судових рішень щодо різноманітних актуальних питань сфери публічних закупівель легко знайти в розділі «Судова практика закупівель»:
Більше важливої інформації про закупівлі під час воєнного стану читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».