Питання від передплатника порталу:
- Чи можна провести закупівлю канцелярських товарів (30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне; 22810000-1 Паперові чи картонні реєстраційні журнали; 24910000-6 Клеї; 22850000-3 Швидкозшивачі та супутнє приладдя тощо), сумарна вартість яких є меншою за 100 тис. грн, з різними кодами ДК 021:2015 в одному договорі згідно з постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»?
Відповідь:
- Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі (далі — Порядок визначення) затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку визначення предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника,
Словник національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник).
Докладніше питання визначення предмета закупівлі розглядаємо у статтях «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина перша» та «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина друга».
Виходячи з абзацу 3 частини 1 статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 4 Закону в річному плані повинна міститися інформація про назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Наприклад, на одному з найпопулярніших майданчиків zakupki.prom під час оприлюднення річного плану/змін до нього технічно передбачена можливість зазначення лише одного коду ДК 021:2015 за четвертим знаком у разі закупівлі товару. Тому запланувати закупівлю шляхом оприлюднення річного плану/змін до нього можна лише за одним предметом закупівлі.
При оприлюдненні звіту про договір, укладений без застосування електронних систем, також технічно неможливо зазначити декілька предметів закупівлі / зазначити декілька різних (які відрізняються за четвертим знаком у разі купівлі товару) кодів ДК 021:2015.
З цього виплаває, що в разі закупівлі одним договором декількох предметів закупівлі замовнику доведеться створювати окремо зміни до річного плану і звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель на кожен предмет закупівлі. Якщо в договорі передбачено три предмети закупівлі, то, відповідно, потрібно затвердити і оприлюднити три зміни до річного плану (якщо ви хоч раз в поточному році оприлюднювали річний план) та три звіти про договір про закупівлю, укладені без застосування електронної системи закупівель.
На порталі «Радник» є розділ «Зразки документів», у якому ви можете знайти актуальні приклади, розроблені з метою забезпечення максимально зручного і ефективного процесу роботи, зокрема радимо звернути увагу на добірку «Закупівлі за пунктом 11 Особливостей».
Крім цього, відповідно до частини 3 статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити, зокрема, таку інформацію:
1) дату укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг);
6) назву предмета закупівлі;
7) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
8) ціну, зазначену в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.
Отже, в кожному звіті про договір про закупівлю, укладений без застосування електронних систем, в інформації, що стосується договору, замовнику необхідно буде зазначати однакові дату та номер договору, але різні назви предмета закупівлі, різну кількість та ціну. Тим паче, якщо в договорі зазначена загальна вартість, то перед уповноваженою особою постане завдання власноруч вирахувати вартість кожного предмета закупівлі з урахуванням ПДВ, якщо договір було укладено на суму з ПДВ.
У результаті роботи для уповноваженої особи в разі укладення одного договору на різні предмети закупівлі не зменшиться, а ризик зробити помилку під час обрахунків або забути прозвітувати по одному з предметів закупівлі досить великий, враховуючи навантаження і обсяги роботи, які покладаються на уповноважену особу.
На порталі розміщена шпаргалка уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність, де зібрана інформація стосовно порушень, які може здійснити уповноважена особа, та відповідальності за них. Радимо користуватися нею, аби уникнути помилок, за які потім доведеться сплачувати штрафи.
З практичного досвіду зауважимо: на сьогодні постачальники пристосувалися до роботи з бюджетними установами, іншими замовниками. Масштабними постачальниками розроблені типові договори, які вони заздалегідь готують і підписують, залишаючи клієнтам можливість вписати реквізити, назву предмета закупівлі та дати.
Саме вписати в уже роздрукований і підписаний з печатками з боку постачальника договір. Додатком до такого договору зазвичай є специфікація, яка включає перелік всіх необхідних товарів, що входять до предмета закупівлі. На практиці такі «прямі» договори масштабними постачальниками видаються відповідно до рахунків. Такі рахунки постачальник попередньо оформлює згідно з запитом клієнта (замовника).
Такі договори можна укласти в необмеженій кількості, відповідно до наявної потреби замовника та з урахуванням законодавства в цілому, зокрема вартісних меж для здійснення закупівель. Це дає можливість замовникам планувати і звітувати про закупівлі по кожному предмету закупівлі за кожним окремим договором. До того ж законодавством не встановлено обмежень в частині укладення декількох договорів з одним постачальником.
Саме такий підхід з боку постачальника можна вважати пристосуванням до вимог Закону та показником клієнтоорієнтовності. Що стосується суб’єктів мікро- та малого підприємництва, то з власної практики відзначимо, що з ними завжди легше домовитися, адже в таких організаціях потік клієнтів невеликий, і їм «підлаштуватися під замовника» дещо легше.
Висновок
Законодавством прямо не заборонено здійснювати закупівлі вартістю до 100 тис. грн одним договором за декількома кодами ДК 021:2015, утім такі дії, на нашу думку, не полегшують роботу уповноваженої особи, а лише ускладнюють, оскільки ризик зробити помилку в такому випадку значно вищий, враховуючи тонкощі технічної реалізації електронної системи закупівель. Тому рекомендуємо замовникам дотримуватись правила: «Один предмет закупівлі – один план – один договір – один звіт».
Більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан», а перевірити свої знання щодо закупівель ви можете у тесті від Радника!
