- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Нікчемність договору про закупівлю: позиція ДАСУ та суду

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/17290/20 від 21.11.2022

Обставини справи: замовник провів відкриті торги на закупівлю «Електрична енергія», код 09310000-5 за ДК 021:2015 (Електрична енергія) (лоти №№ 1–20 — Електрична енергія) відповідно до оголошення UA-2019-10-25-002966-b. Державна аудиторська служба України (далі — Держаудитслужба) розпочала моніторинг процедури закупівлі та установила за результатами аналізу питання своєчасності укладання договорів про закупівлю від 08.01.2020 № 52.20-8 та № 52.20-5 (за лотами 15 та 20 відповідно) порушення вимог частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції від 01.01.2019) (далі — Закон у редакції від 01.01.2019).

Замовник/Позивач вважає висновок моніторингу Держаудитслужби протиправним, звертається до суду та просить його скасувати.

Позиція Держаудитслужби/Відповідача: за результатами моніторингу закупівлі установлено, що замовник 17.12.2019 (за лотами 15 та 20) оприлюднив повідомлення про намір укласти договір. Згідно з частиною 2 статті 32 Закону в редакції від 01.01.2019 замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визначений переможцем торгів, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону в редакції від 01.01.2019 договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладання з порушенням строків, передбачених частиною 2 статті 32 та абзацом 8 частини 3 статті 35 Закону в редакції від 01.01.2019, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. При цьому Замовник 08.01.2020 (на 22 день з дня прийняття рішення про намір укласти договір) уклав договори про постачання (закупівлю) електричної енергії № 52.20-8 та № 52.20-5 (за лотами 15 та 20 відповідно), які є нікчемними в розумінні Закону в редакції від 01.01.2019, оскільки укладені з порушенням строків, передбачених частиною 2 статті 32 Закону.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель Держаудитслужба зобов’язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов’язань за договорами від 08.01.2020 № 52.20-8 та № 52.20-5.

Позиція Замовника/Позивача: Замовник прийняв рішення від 16.12.2019 № 1342 про намір укласти договір з ТОВ «Е» (за лотами 15 та 20). Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

При цьому, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦКУ).

Беручи до уваги те, що відповідно до частини 2 статті 32 Закону в редакції від 01.01.2019 двадцятиденний строк укладання договору припав на 05.01.2020 (вихідний день — неділя), а 6 і 7 січня є неробочими календарними днями (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 995 «Про перенесення робочих днів у 2020 році» робочий день з понеділка 6 січня перенесено на суботу 11 січня, 7 січня, відповідно до Кодексу про працю, є святковим днем), то вищевказаний договір, відповідно до статей 253, 254 ЦКУ, було підписано на наступний після 05.01.2020 перший робочий день, а саме 08.01.2020, що відповідає вимогам законодавства.

Отже, договори про закупівлю від 08.01.2020 №52.20-8 та № 52.20-5 (за лотами 15 та 20) укладено своєчасно з дотриманням вимог, зазначених у частині 2 статті 32 Закону в редакції від 01.01.2019.

Позиція суду: встановлено, що при обчисленні строку укладення договору закупівлі позивач керувався положеннями ЦКУ щодо перенесення вихідного чи святкового календарного дня на наступний після нього робочий день, що відповідає суті договірних правовідносин (майнових цивільних правовідносин).

ЦКУ закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку. Таким чином, за загальним правилом, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Закон у редакції від 01.01.2019 не визначає спеціальних правил обчислення строків, зокрема щодо строку укладення договору про закупівлю. Тому норми ЦКУ були правомірно застосовані позивачем у спірних правовідносинах.

На підставі вищевикладеного, статей 241-246, 255, 257-262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства суд вирішив:

За нагоди також читайте «Позиція суду щодо некоректного визначення замовником формальних помилок у ТД».

Для вашої зручності приклад позовної заяви до суду — у матеріалі «Приклад позовної заяви на оскарження рішення Колегії».

Збірник судових рішень дуже легко знайти на порталі в розділі «Книги»: