- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

На які закупівлі під час дії воєнного стану не поширюються вимоги частини 3 статті 30 Закону про оборонні закупівлі?

Закон України «Про оборонні закупівлі» № 808-IX від 24.03.2023 (далі — Закон про оборонні закупівлі) містить значну кількість понять, які не мають законодавчих дефініцій, що призводить до складнощів у його правозастосуванні.

У цій статті розглянемо, що саме належить до закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які становлять державну таємницю; озброєння; військової і спеціальної техніки; боєприпасів та їх складових частин; та, відповідно, не підпадає під вимоги Закону про оборонні закупівлі.

Закон про оборонні закупівлі визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.

В умовах воєнного стану стаття 30 Закону про оборонні закупівлі встановлює вимоги до здійснення оборонних закупівель, крім закупівель:

Доцільно зауважити, що існує думка, що фраза «та їх складових частин» відноситься і до озброєння, і до військової/спеціальної техніки. Зважаючи, що це трактування доволі неоднозначне, редакція порталу RADNUK.COM.UA звернулась до Мінекономіки з відповідним запитом. Щодо відповіді обов’язково повідомимо!

Таким чином, замовнику необхідно встановити зміст відповідних понять, які використовуються у статті 30 Закону про оборонні закупівлі.

Товари, роботи і послуги оборонного призначення, що становлять державну таємницю

Частина 1 статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 визначає, що таємна інформація — це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Своєю чергою, поняття «державна таємниця» визначено в Законі України «Про державну таємницю» № 3855-XII від 21.01.1994 (далі — Закон про державну таємницю), у статті 1 якого зазначено, що державна таємниця — це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Віднесення інформації до державної таємниці, згідно зі статтею 10 Закону про державну таємницю, здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи змін до нього в порядку, встановленому цим Законом.

На даний час звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Центрального управління Служби безпеки України «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» від 23.12.2020 № 383 (далі — Звід).

Звід містить відомості, що становлять державну таємницю, у тому числі у сфері оборони. Замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, для того щоб визначити, чи відноситься дана інформація до державної таємниці, повинні звертатись до Зводу.

Звертаємо увагу замовників на нижченаведені пункти Зводу, що можуть стосуватись сфери закупівель:

Таким чином, значний обсяг інформації, що стосується закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, віднесено Зводом до відомостей, що становлять таємницю.

Можете переглянути та за потреби завантажити приклад наказу про оприлюднення / неоприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Озброєння

Закон про оборонні закупівлі не визначає термін «озброєння». Натомість визначення поняття «озброєння» міститься в пункті 2 Зводу, згідно з яким озброєння — це озброєння стрілецьке та артилерійське, системи (комплекси) ракетні і ракетно-космічні, керовані (некеровані) ракети та їх складові частини, комплекси (установки) для їх запуску та складові одиниці до них, засоби керування зброєю (вогнем), системи дистанційного керування ракетами, обладнання для транспортування і обслуговування ракет, апарати торпедні та бомбомети для глибинних бомб.

Варто звернути увагу на термін «озброєння», який міститься в інструкції про порядок забезпечення, організації обліку та зберігання озброєння у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, яка затверджена наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 07.12.2015 № 753 (далі – Інструкція № 753).

Відповідно до пункту 2 розділу I Інструкції № 753 озброєння — це стрілецька зброя, холодна зброя, боєприпаси, засоби індивідуального бронезахисту, засоби радіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту, прилади радіаційного контролю та хімічної розвідки, оптичні та електронно-оптичні прилади, запасні частини до усіх видів зброї, спецінструмент, калібри та прилади для ремонту зброї, приладдя та спорядження до зброї й інженерні засоби.

Згідно зі словником української мови озброєння — це сукупність засобів для ведення воєнних дій; військове спорядження; зброя.

У зв’язку з відсутністю законодавчого визначення терміна «озброєння» замовник на власний розсуд може використовувати даний термін або у вузькому значенні, наведеному у Зводі, або у широкому значенні, включаючи до озброєння, в тому числі, засоби військового спорядження, такі як засоби індивідуального бронезахисту.

Можете розглянути та завантажити приклад протоколу про оприлюднення / неоприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Військова техніка

Закон про оборонні закупівлі не визначає термін «військова техніка».

Згідно з пунктом 2 розділу I Зводу військова техніка — це літаки та гелікоптери бойові, учбово-бойові, спеціальні військові, транспортні, апарати літальні безпілотні, складові одиниці літальних апаратів, пристрої та агрегати авіаційні, обладнання для забезпечення зльоту, посадки та технічного обслуговування літальних апаратів; бойові кораблі та катери, кораблі спеціального призначення, судна та катери забезпечення і спеціальні, апарати глибоководні; машини бойові колісні, машини військові спеціальні колісні, машини бойові гусеничні, спеціальне приладдя озброєння бойової колісно-гусеничної техніки; спеціальна техніка телефонного, телеграфного зв’язку та передачі даних, її складові частини; технічні засоби захисту апаратури, ліній і каналів зв’язку та їх складові одиниці, апаратура шифрувальна та її складові частини, спеціальна техніка факсимільного зв’язку, техніка спеціального радіозв’язку, апаратура радіонавігаційних систем, спеціальна апаратура для запису (відеозапису) та відтворення звуку (відеосигналів), обладнання радіолокаційне, гідролокаційне, техніка протидії радіоелектронним, інфрачервоним, оптичним, гідроакустичним засобам виявлення цілей, засобам зв’язку, радіорозвідки противника, технічного захисту інформації та комплексного технічного контролю; спеціальне обладнання для автоматизованого (автоматичного) оброблення даних військового призначення, програмне забезпечення.

Також визначення поняття «військова техніка» міститься у законопроєкті «Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки» № 7389 від 12.12.2017, згідно з частиною 1 статті 1 якого військова техніка — це технічні засоби (системи, комплекси, зразки виробів), призначені для бойового, технічного, тилового та інших видів забезпечення бойових дій та навчання військових підрозділів, а також для здійснення контролю та проведення випробувань таких засобів, військової зброї і боєприпасів, їх експлуатації, обслуговування та знешкодження, спеціально виготовлені та / або конструктивно призначені для кінцевого використання у військових цілях. Однак цей законопроєкт було відкликано.

При цьому у висновку Головного науково-експертного управління від 22.01.2019 до вищенаведеного законопроєкту щодо визначення поняття «військова техніка» зазначено таке: «з огляду на поширення дефініції „військова техніка“ лише на військові підрозділи постає питання: яку техніку мають використовувати, наприклад, правоохоронні органи спеціального призначення, зокрема Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України тощо, які також виконують бойові завдання на такій самій техніці, як і військові формування (військові підрозділи), причому з використанням військової зброї».

Спеціальна техніка

Визначення поняття «спеціальна техніка» прямо передбачено законом, а саме пунктом 27 частини1 статті 1 Закону про оборонні закупівлі, згідно з яким спеціальна техніка — це техніка, що має спеціальне призначення у визначеній сфері застосування, зокрема розвідки, контррозвідки, зв’язку, захисту інформації, кібербезпеки та кіберзахисту, а також обладнання та апаратура для контролю і проведення випробувань таких засобів.

Споріднений термін «спеціальні технічні засоби» міститься у ліцензійних умовах провадження господарської діяльності, пов’язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 669 від 22.09.2016, згідно з яким спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації — це технічні, апаратно-програмні, програмні та інші засоби, які відповідають критеріям належності технічних засобів негласного отримання інформації, що мають технічну забезпеченість для негласного отримання (прийому, обробки, реєстрації та / або передачі) інформації, призначені для використання у скритний спосіб, характерний для оперативно-розшукової, контррозвідувальної або розвідувальної діяльності.

Читайте також «Оголошення про оборонні закупівлі: у які терміни надсилати; куди надсилати; чи готувати протокол?».

Боєприпаси та їх складові частини

Закон про оборонні закупівлі не містить визначення поняття «боєприпаси».

Згідно з пунктом 2 розділу I Зводу боєприпаси — це артилерійські та стрілецькі, бомби авіаційні та їх складові одиниці, гранати, бойові частини, боєголовки та вибухові компоненти керованих (некерованих) ракет та снарядів, міни наземні та фугаси, міни морські та їх компоненти, торпеди та їх компоненти, бомби глибинні та їх компоненти, військова піротехніка, пристрої підривні, речовини вибухові та порохи, піропатрони та пристосування приводні та їх складові одиниці, інструменти та обладнання спеціальні для знешкодження наземних та підводних боєприпасів, капсулі, підривники, вибухові компоненти та інше приладдя для боєприпасів, спеціальне обладнання для експлуатації та обслуговування боєприпасів.

Також визначення поняття «боєприпаси» міститься у законопроєкті «Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки» № 7389 від 12.12.2017, згідно з частиною 1 статті 1 якого боєприпаси — це технічні пристрої одноразового застосування (включаючи їх складові частини, елементи та вибухові речовини), що є видом озброєння, призначені для ураження живої сили противника, знищення його озброєння, військової і спеціальної техніки, руйнування об’єктів, а також виконання інших завдань (освітлення або задимлення місцевості тощо). Однак, як зазначалось вище, цей законопроєкт не було прийнято.

Читайте ще «Чи потрібно публікувати звіт про виконання договору по оборонних закупівлях».

Висновок

Закон про оборонні закупівлі містить лише визначення поняття «спеціальна техніка», в той час як визначення понять «товари, роботи і послуги оборонного призначення, що становлять державну таємницю», «озброєння», «військова техніка», «боєприпаси» Закон не містить.

Для визначення вищевказаних понять замовник може звернутись до Зводу та інших нормативно-правових актів, проте остаточне їх трактування залишається за замовником.

Також на порталі RADNUK.COM.UA уже опубліковані такі матеріали щодо цієї теми: