На офіційному сайті Мінекономіки оприлюднено цікавий запит такого змісту: «Добрий день! При визначенні очікуваної вартості методом порівняння ринкових цін Примірна методика визначення очікуваної вартості (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275) передбачає (підпункт 2 пункту 1 розділу ІІІ):
“з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни”.
Проте на практиці часто виходить, що така різниця в 30 % може мати місце всередині діапазону зібраних цін. Якщо викидаємо таку ціну із середини діапазону, далі це правило зобов’язує нас викинути наступні ціни обох боків від раніше викинутої ціни і т. д., аж допоки не залишиться дві крайні ціни (найбільша і найменша), які теж відрізняються між собою більше ніж на 30 %.
Таким чином, “правило 30 %” (яке, як я розумію, покликано усунути аномально високі і аномально низькі ціни з цінового діапазону для більш об’єктивного розрахунку ОВ) цей ціновий діапазон розбиває та унеможливлює розрахунок ОВ.
Прошу роз’яснити, яким чином слід застосовувати вищезазначене правило виключення з масиву цінових даних цін, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни, якщо такі ціни знаходяться в середині діапазону зібраних цін. Дякую!».
Відповідь представника Мінекономіки на запит 938/2022
Шановний користувачу, повідомляємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі — примірна методика) та містить, зокрема, методи визначення очікуваної вартості.
Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі — Закон), та має рекомендаційний характер (прим. ред.: необов’язковий характер).
Виходячи з пунктів 2 розділів І «Загальні положення» і III «Методи визначення очікуваної вартості» примірної методики, для розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується, зокрема, з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни.
В разі, якщо після виключення таких цін залишилось менше 3 цінових пропозицій, слід використовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг може здійснюватися на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, тобто цін на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших організаторів закупівель, як вже виконаних, так і діючих.
При цьому, у разі якщо закупівлі інших замовників співставні за параметрами, умовами закупівель тощо, замовник може використовувати вказані закупівельні ціни.
Водночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними (прим. ред.: тобто замовник може застосовувати різні способи, методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, в т. ч. згідно з внутрішніми вимогами замовника), вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Завантажуйте за потреби Методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яку можна затверджувати наказом про затвердження методики визначення очікуваної вартості. Додатково за тематикою статті:
- «Очікувана вартість предмета закупівлі: що обов’язково треба знати уповноваженій особі»;
- «Очікувана вартість не відповідає ринковій: що можна зробити?».
Ще більше роз’яснень від Мінекономіки ви знайдете в розділі «Книги», а саме в електронній книзі «Консультації Мінекономіки з публічних закупівель»:
Читайте також: