Питання передплатника порталу
- Як вирахувати власний прибуток виконавця відповідно до абзацу 4 частини 3 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі», якщо такий рівень не встановлено?
Відповідь експерта
- Частиною 3 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» з урахуванням змін, внесених Законом України від 22.02.2024 № 3589-IX «Про внесення змін до Закону України „Про оборонні закупівлі“ щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану», встановлено особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану, а саме: у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, і прибуток виконавця.
При цьому якщо закупівля здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). Якщо Кабмін не встановив показник граничного рівня прибутку, то ціна товарів, робіт і послуг визначається відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
Інакше кажучи: якщо Кабмін не встановлює рівень прибутку, то навіть у «безконкурсних» закупівлях ціна формується за вільними цінами та на договірних засадах, тобто в пошуках балансу між побажаннями виконавця (постачальника) та фінансовими можливостями замовника.
Чи означає це, що в таких договорах можна передбачити будь-який розмір прибутку, навіть 100-200 %? Ні, у жодному разі. Слід пам’ятати про принципи здійснення оборонних закупівель, визначені статтею 3 Закону України «Про оборонні закупівлі», зокрема:
- ефективність використання коштів, результативність;
- запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
- урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони. У період воєнного часу грубе порушення цих принципів цілком обґрунтовано може бути розцінене не просто як розтрата, а як умисний підрив оборонної здатності країни (себто державна зрада).
У таких контрактах державні аудитори можуть очікувати побачити вже всім звичну калькуляцію, де розмір прибутку у відсотках до собівартості та, відповідно, гривнях буде виведений окремим рядком.
У свою чергу, якщо відомі складові собівартості, то їх значення можуть бути перевірені державними аудиторами в рамках відповідних ревізій, аудитів та / або зустрічних звірок. Відповідно, саме калькуляція з розкриттям статей собівартості і визначеним розміром прибутку ляже в основу висновку про завищення вартості предмета закупівлі та / або заподіяння збитків замовнику й державі у певних випадках. І це відповідь на питання, чи обов’язково постачальнику наводити в калькуляції правдиву інформацію.
Чи обов’язково додавати калькуляцію до договору? Частина 3 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» не містить чіткої та однозначної вказівки на калькуляцію як обов’язковий додаток до договору про безконкурсну закупівлю, вказуючи на «пропозицію виконавця», тож відсутність калькуляції, на наш погляд, не матиме наслідком недійсність договору.
Однак слід розуміти, що будь-яка спроба приховати структуру ціни неминуче приверне додаткову увагу будь-якого стороннього спостерігача. При цьому для досвідчених аудиторів не проблема визначити (і доволі точно) структуру ціни за іншими джерелами: починаючи від банального порівняння з даними альтернативних постачальників і завершуючи більш копіткою роботою з аналізу податкової та фінансової звітності та прайскуранта постачальників (субпідрядників).
Якщо аудитори в результаті таких досліджень дійдуть висновку про зловживання / розтрати, постачальнику все одно доведеться розкрити структуру ціни на свій захист. А тому постає питання: чи варто за таких умов приховувати калькуляцію? На наш погляд, можливий прискіпливий інтерес аудиторів та правоохоронців до непрозорих цін, структура яких утаємничена з посиланням на комерційну таємницю, не вартує сумнівних переваг відсутності калькуляції в договорі.
Висновок
Якщо Кабмін не встановлює рівня прибутку, то навіть у «безконкурсних» закупівлях ціна формується за вільними цінами та на договірних засадах, тобто в пошуках балансу між побажаннями виконавця (постачальника) та фінансовими можливостями замовника. При цьому наполегливо радимо дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель.
Ознайомтесь із переліком примірних документів для організації закупівельної роботи у військовій частині та ще більше корисної інформації за цією темою шукайте в електронній книзі «Все про оборонні закупівлі»:
