- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Бронювання працівників учасника як одна з умов тендерної документації: дискримінація?

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 03.03.2022 № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 194), якою затверджено порядок бронювання військовозобов’язаних.

Насамперед дія Постанови № 194 поширюється на органи державної влади, інші державні органи, а також підприємства, установи, організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.

Водночас деякі замовники вирішили скористатись можливістю та встановити у своїй тендерній документації додаткові вимоги, пов’язані з цим нормативним актом.

Переглянемо практику розгляду скарг Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо згаданого вище на прикладі рішення Колегії № 5853-р/пк-пз від 15.09.2022, закупівля № UA-2022-08-23-004482-a.

Обставини розгляду скарги

Умовами додатка 2 тендерної документації було встановлено, зокрема, таке: З метою гарантування виконання зобов’язань щодо постачання предмета закупівлі та недопущення зривів у майбутніх поставках через недостатність працівників Учасника, надати завірену у встановленому порядку Учасником копію відповідного наказу Міністерства економіки України, отриманого підприємством відповідно до постанови КМУ від 03.02.2022 № 194.

Згідно з пунктом 5 Постанови № 194 з метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.

Таким чином, замовник фактично вимагав подання у складі пропозиції витягу з наказу Міністерства економіки, який би підтверджував бронювання військовозобов’язаних працівників скаржника.

Скаржник у свою чергу повідомляв, зокрема, що нормами чинного законодавства України не передбачено обов’язкового бронювання підприємствами військовозобов’язаних працівників. Тому встановлення такої вимоги замовником є неправомірним та дискримінаційним.

Позиція Колегії

Колегія встановила, що за таких умов взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті суб’єкти господарювання, які зможуть надати відповідний наказ Міністерства економіки України, отриманий підприємством відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2022 № 194, що є дискримінаційним щодо суб’єктів господарювання, зокрема скаржника, та зобов’язала замовника внести зміни до тендерної документації в цій частині.

Ще понад двохсот різних рішень Органу оскарження ви завжди знайдете на цьому порталі в розділі «Книги» — «Збірник рішень Органу оскарження»:

Коментар

Редакція порталу погоджується із зазначеним рішенням Колегії.

По-перше, дійсно, зазначена Постанова № 194 не містить обов’язку для всіх суб’єктів господарювання здійснювати заходи щодо бронювання працівників.

По-друге, абсолютно зрозуміло, що звернення суб’єкта господарювання до уповноважених органів зовсім не означатиме, що військовозобов’язані працівники такого заявника отримають бронювання.

По-третє, на думку редакції, обмеження можливості участі в процедурі закупівлі суб’єктам господарювання (та, відповідно, потенційного отримання доходу та збереження господарської діяльності в умовах воєнного стану) лише через те, що деякі працівники таких компаній можуть бути призвані на військову службу, є неправильним як з юридичної, так і з етичної точки зору.

Крім того, варто зазначити, що навіть наявність такого документа зовсім не гарантує того, що працівники, які відповідальні за виконання договору, не будуть змінюватись (наприклад, у разі хвороби, відпустки, звільнення тощо). Ба більше, працівники, що визначені суб’єктом господарювання як відповідальні за виконання договору, взагалі можуть бути не військовозобов’язаними.

Підсумовуючи викладене, рекомендуємо замовникам відповідально ставитися до встановлення додаткових умов у тендерній документації та ретельно продумувати, для чого саме застосовується та чи інші вимога, з метою уникнення подальшого оскарження.

Учасники при підготовці тендерної пропозиції можуть використовувати зразок Реєстру документів для підготовки пропозиції учасника.

Читайте також публікації: