Рішенням АМКУ №63/14-р/к визнано дії ТОВ «Е» та ТОВ «М» узгодженими під час участі у конкурсних торгах та встановлено порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. ТОВ «Е» / позивач звертається до суду, оскільки не згоден з таким рішенням АМКУ, вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Якої ж думки суд, читайте далі.
Рішення Господарського суду Львівської області по справі № 914/1734/23 від 27.09.2023
ТОВ «Е» / позивач звернувся до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі — відділення АМКУ / відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення АМКУ №63/14-р/к від 30.03.2023.
Позиція позивача: позовні вимоги мотивовано тим, що рішення №63/14-р/к від 30.03.2022 у частині, що стосується позивача, є неправомірним, оскільки, приймаючи вказане рішення, відділення АМКУ провело розслідування неповно, упереджено оцінюючи встановлені обставини, висновки зроблені на припущеннях посадових осіб відповідача та не відповідають обставинам справи. У матеріалах справи №63/6-01-55-2020/03-15/2017 відсутні докази на підтвердження обставин антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у діях ТОВ «Е» та ТОВ «М».
Позивач вказує, що поведінка ТОВ «Е» не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки ТОВ «Е» не вчиняло жодних дій / бездіяльності щодо спотворення результатів торгів, а отже, рішення АМКУ №63/14-р/к від 30.03.2022 є незаконним, недійсним та підлягає скасуванню.
Позиція відповідача: вказує на те, що наведені у позовній заяві мотиви є декларативними, не спростовують відповідних висновків оскаржуваного рішення, що ґрунтуються на встановлених ним фактичних обставинах, та не враховують ані дійсного правового змісту антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має сама по собі фактична відсутність змагальності внаслідок узгодження учасниками торгів поведінки), ані меж виключної компетенції органів АМКУ (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події), а тому висновки, викладені у рішенні №63/14-р/к, відповідають фактичним обставинам справи №63/1-01-93-2020 та є обґрунтованими; відділенням АМКУ надано належну оцінку обставинам справи №63/6-01-55-2020/03-15/2017 та прийнято законне й обґрунтоване рішення №63/14-р/к про встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної Законом відповідальності.
Позиція третьої сторони (ТОВ «М»): не заперечує існування господарських відносин з ТОВ «Е», вказуючи на те, що вони носять комерційний характер у розумінні здійснення статутної господарської діяльності, але ці відносини не мають ознак антиконкурентних узгоджених дій і взагалі не мають впливу на конкурентне середовище через свою малозначність.
На переконання ТОВ «М», відповідач провів розслідування неповно, упереджено оцінюючи встановлені обставини. Висновки оскаржуваного рішення зроблені на припущеннях посадових осіб відповідача та не відповідають обставинам справи, а пояснення, надані для обґрунтування поведінки ТОВ «М» та ТОВ «Е», не були взяті до уваги. У матеріалах справи №63/6-01-55-2020/03-15/2017 відсутні докази на підтвердження обставин антиконкурентних узгоджених дій, а рішення є незаконним, недійсним та підлягає скасуванню.
Позиція суду: рішенням №63/14-р/к визнано дії ТОВ «Е» та ТОВ «М» узгодженими під час участі у конкурсних торгах за предметом закупівлі: «Тест системи для ІФА діагностики», які проводив замовник у системі «Ргоzогго» (ідентифікатор закупівлі UА-2017-09-08-000749-а), встановлено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. На підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «Е» накладено штраф у сумі 68 000,00 грн.
Як слідує зі змісту оскаржуваного Рішення, відповідач обґрунтовує власний висновок щодо визнання дій ТОВ «Е» та ТОВ «М» у зазначеній закупівлі узгодженням антиконкурентної поведінки під час процедур електронних торгів та, як наслідок, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, наступним обсягом сукупних обставин та «ознак»:
- У процесі проведення аукціону учасники не знижували свої цінові пропозиції, тобто ТОВ «М» не змагалось з ТОВ «Е» для отримання перемоги в Торгах.
- Надання ТОВ «М» гарантійного листа ТОВ «Е» для участі у Торгах.
- Відсутність наміру у ТОВ «М» отримати перемогу у Торгах, що підтверджується Відділенням з посиланням на те, що ТОВ «М» для участі у Торгах завантажило лише форму «Тендерна пропозиція», копію виписки з Єдиного державного реєстру, жодних інших документів у складі тендерної пропозиції ТОВ «М» для участі у Торгах не надано.
- Наявність спільної підготовки тендерних пропозицій учасників, що підтверджується однаковим оформленням у формі «Тендерна пропозиція» з додатками до тендерної документації Замовника, зокрема по тексту вбачались однакові відступи, шрифт, підкреслення тексту, ідентичний текст абзаців.
- Цінова поведінка учасників торгів: як слідує з матеріалів справи, ТОВ «М» і ТОВ «Е» уклали договір поставки від 16.08.2016 за № 50/2016 про те, що ТОВ «М» зобов’язується поставити ТОВ «Е» лабораторні реагенти для in vitro діагностики в асортименті, кількості та за цінами, що зазначаються у рахунках-фактурах.
- Наявність телефонних з’єднань між позивачем і ТОВ «М» під час проведення Торгів: 08.09.2017, 11.09.2017, 12.09.2017, 19.09.2017, 21.09.2017, 03.10.2017, 05.10.2017, 18.10.2017 та 19.10.2017, що відповідно до Рішення Відділення АМКУ підтверджує наявність господарських відносин між учасниками.
Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню. Між учасниками справи виникли правовідносини, пов’язані з захистом економічної конкуренції, що регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Для визнання Антимонопольним комітетом порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб’єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Зазначене кореспондує правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі №914/1912/17, від 18.12.2018 у справі №922/5617/15, від 20.11.2018 у справі №910/1339/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18.
Зважаючи на наведене, суд з урахуванням виключних повноважень органів АМКУ щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши, що доводи Відділення АМКУ стосовно протиправної узгодженої поведінки ТОВ «М» і ТОВ «Е» не спростовано позивачем, доходить висновку про прийняття Відділенням оспорюваного рішення АМКУ у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання оскаржуваного рішення АМКУ недійсним. З огляду на те, що позовні вимоги ТОВ «Е» задоволенню не підлягають, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив відмовити в позові повністю.
Використовуйте «Шпаргалку уповноваженої особи замовника про відповідальність».
Публікації з прикладами та аналізом наявних судових рішень щодо різноманітних актуальних питань сфери публічних закупівель легко знайти у розділі «Судова практика закупівель»:
