З 11.08.2023 набрали чинності зміни до статті 3511 Кримінального кодексу України (далі — ККУ), якими за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю; створення штучних перешкод у роботі органу державного фінансового контролю; надання органу державного фінансового контролю завідомо неправдивої інформації встановлено кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю.
З метою попередження та уникнення негативних наслідків для замовників проаналізуємо склад правопорушення, передбачений статтею 3511 ККУ, в розрізі відносин замовник — Державна аудиторська служба України.
Склад правопорушення, передбачений статтею 3511 Кримінального кодексу України
Відповідно до змісту статті 3511 ККУ діяння, за яке замовника може бути притягнено до кримінальної відповідальності, виражається у невиконанні службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створенні штучних перешкод у його роботі, наданні йому завідомо неправдивої інформації.
Проаналізуємо за схемою (об’єкт — об’єктивна сторона — суб’єкт — суб’єктивна сторона) склад цього правопорушення, щоб зрозуміти, у яких випадках замовника можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
Об’єктом цього правопорушення є нормальна діяльність органу державного фінансового контролю, а також його авторитет.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі — орган державного фінансового контролю).
Потерпілим, якому завдано шкоди цим правопорушенням, може бути орган державного фінансового контролю, тобто Державна аудиторська служба України.
Суб’єкт правопорушення спеціальний. Ним є службова особа, на яку покладено обов’язок виконувати вимоги органу державного фінансового контролю надавати їм певну інформацію, забезпечувати діяльність цих осіб або органів.
Визначення поняття «службова особа» надає стаття 364 ККУ, у якій зазначено, що службовою особою є особа, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймає постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконує такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Службова особа, яка відповідно до чинного законодавства не зобов’язана виконувати ті чи інші вимоги органу державного фінансового контролю, надавати їм певну інформацію чи забезпечувати діяльність цих осіб, суб’єктом злочинів, що розглядаються, не виступає.
Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо припускала настання цих наслідків. При цьому надання завідомо неправдивої інформації органу державного фінансового контролю може бути вчинено лише з прямим умислом.
Об’єктивна сторона правопорушення може бути виражена у формах, наведених далі.
Невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю
Законними є такі вимоги органу державного фінансового контролю, які зроблені ним у межах повноважень, наданих йому Конституцією та законами України. У зв’язку з цим у кожному конкретному випадку необхідно з’ясувати, чи мали право зазначені особи та органи за законом пред’являти вимоги, які не виконала певна службова особа замовника.
Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено види контролю, що можуть здійснюватися органом державного фінансового контролю, і це державний фінансовий аудит, інспектування, перевірки закупівель та моніторинг закупівлі.
Сам же Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» більш детально визначає повноваження органу фінансового контролю під час проведення того чи іншого виду контролю.
Статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачені повноваження органу державного фінансового контролю під час здійснення моніторингу процедур публічних закупівель.
Невиконанням законних вимог органу державного фінансового контролю є, наприклад, ігнорування замовником запиту органу державного фінансового контролю на пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі / закупівлі.
Створення штучних перешкод у роботі органу державного фінансового контролю
Створення штучних перешкод у роботі вказаних осіб (органів) полягає у вчиненні дій, що перешкоджають реалізації ними своїх повноважень, що передбачені та визначені Конституцією та законами України. Наприклад, надання на запит ДАСУ неякісних документів (заляпаних / погано відсканованих) тощо.
Надання завідомо неправдивої інформації органу державного фінансового контролю
Поняття неправдивої і недостовірної інформації є синонімами. Відповідальність за надання неправдивої (недостовірної) інформації настає лише у разі, коли винна особа відповідно до закону зобов’язана була надавати її органу державного фінансового контролю у відповідь на звернення органу державного фінансового контролю, запит тощо або коли вона за власною ініціативою, з метою ввести орган державного фінансового в оману, направила їм листа з певною інформацією.
Читайте також «Порушено строки публікації звіту: краще опублікувати з порушенням чи не публікувати взагалі?».
Відповідальність за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю
За невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у його роботі, надання завідомо неправдивої інформації статтею 3511 ККУ передбачена відповідальність у вигляді:
- штрафу (від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) = від 1700 гривень до 17 000 гривень) або
- арешту на строк до 6 місяців, або
- обмеження волі на строк до 3 років.
Висновки
З появою кримінальної відповідальності для замовників паралельно з існуванням адміністративної відповідальності збільшується обсяг інформації, яку замовник повинен постійно моніторити та використовувати у своїй повсякденній діяльності.
Однак не варто панікувати, оскільки проінформований — означає озброєний. Тому при отриманні будь-яких вимог зі сторони органу державного фінансового контролю треба пропускати їх в першу чергу через фільтр «Має функції/повноваження чи немає функцій/повноважень».
Якщо повноваження є, то вимоги обов’язкові для виконання у передбачені законом строки. Якщо повноважень немає, то готуємо відповідь про готовність до співпраці в межах чинного законодавства.
Оскільки відповідальність введено з 11.08.2023, то прецедентів про притягнення осіб до кримінальної відповідальності за статтею 3511 ККУ ще немає. Про актуальну судову практику повідомимо у майбутньому з появою перших відповідних судових рішень.
Для зручності юристи порталу підготували для вас:
- Шпаргалку уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність;
- Шпаргалку замовника щодо відповідальності при закупівлі будівельних робіт.
Читайте також «Кримінальна відповідальність за підроблення документів у сфері публічних закупівель в розрізі судової практики».