У сфері публічних закупівель існує таке поняття як «Еквівалент», дане поняття завжди використовується із зазначенням в лапках, адже єдиного тлумачення цього слова в жодному нормативно-правовому документі не має. Так, відповідно до Академічного словника, слово «Еквівалент» має наступне значення:
ЕКВІВАЛЕНТ, а, чол.:
- Книжн. Щось рівноцінне, рівнозначне, рівносильне; те, що повністю відповідає чому-небудь, може його замінювати або виражати.
- Ек. Товар, який виражає вартість інших товарів і на який вони обмінюються. (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 162).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 455.
Тобто, «Еквівалент» товару мається на увазі його рівноцінність заміні іншого товару за технічними та якісними характеристиками.
Власне, звідки взялося поняття «еквівалент» в сфері державних, а вже зараз публічних закупівель?
Для забезпечення розширення можливостей світової торгівлі було прийнято та підписано Директиву 2004/18 ЄС Європейського парламенту та ради від 31 березня 2004 року «Стосовно координації порядків надання державних контрактів щодо виконання робіт, постачання товарів та надання послуг», яка в свою чергу містить умови щодо застосування еквівалентності при наданні контрактів за державні кошти, а саме:
«Технічні специфікації, складені державними покупцями, повинні створювати умови для виникнення більш прозорого ринку. В зв’язку з цим усі бажаючі повинні мати можливість подати заявку, що дозволить відобразити різноманіття технічних рішень. Відповідно, має бути можливим складати технічні умови в термінах експлуатаційної ефективності та експлуатаційних вимог, і, там де робиться посилання на Європейський стандарт чи, за його відсутності, на національний стандарт, органами – замовниками, що надають контракти, повинні розглядатися заявки, що базуються на еквівалентних заходах. Для демонстрування еквівалентності учасникам дозволено користуватися будь-якими видами доказів. Органи – замовники, що надають контракти, повинні обґрунтовувати своє рішення, якщо вони вважають що в даному випадку неможливо задовольнити принцип еквівалентності. Технічні специфікації повинні бути чітко сформульовані, щоб всі учасники знали, який пакет вимог встановлює орган – замовник.»
Для створення сучасної і дієвої системи публічних закупівель, спрямованої на створення конкурентного середовища та подальший розвиток добросовісної конкуренції у сфері закупівель в Україні, а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель шляхом послідовної адаптації законодавства України до стандартів ЄС протягом 2015 – 2022 років було прийнято нову Директиву 2014/24/EU ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ ЄС 26 лютого 2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» та затверджено розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №175-р «Про Стратегію реформування системи публічних закупівель («дорожню карту»)», яка в свою чергу пояснює застосування еквіваленту, так:
Витяг з Директиви 2014/24/EU ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ ЄС
26 лютого 2014 «Про державні закупівлі»
Стаття 42 Технічні специфікації:
1. Технічні специфікації, як визначено в пункті 1 Додатка VII повинні бути зазначені в документах щодо закупівель.
2. Технічні специфікації повинні надавати рівний доступ господарюючих суб'єктів до процедури закупівлі та не повинні мати ефект створення необґрунтованих перешкод при відкритті конкурсу з державних закупівель.
3. Без шкоди для обов'язкових національних технічних правил, за умови, що вони сумісні з законодавством ЄС, технічні специфікації повинні бути сформульовані в один з наступних способів:
(a) з точки зору вимог до продуктивності або функціональності, включаючи екологічні характеристики, за умови, що параметри є досить точними, щоб дозволити учасникам торгів визначити предмет договору і дозволити замовнику присудити контракт;
(b) за допомогою посилання на технічні специфікації і, в порядку переваги, на національні стандарти у відповідності до європейських стандартів, на європейські технічні оцінки, загальні технічні специфікації, міжнародні стандарти, інші системи технічних посилань, встановлені європейськими органами стандартизації або, за відсутністю цих документів, національні стандарти, національні технічні свідоцтва або національні технічні специфікації, що стосуються проектування, розрахунку та виконання робіт і використання матеріалів; кожне посилання повинне супроводжуватися словами «або еквівалент»;
(c) з точки зору вимог до продуктивності або функціональності, які зазначені в пункті (а), з посиланням на технічні характеристики, зазначені у пункті (b), у якості засобу припущення відповідності з такими вимогами щодо продуктивності або функціональності;
(d) за допомогою посилання на технічні специфікації, зазначені у пункті (b) для певних характеристик, і за допомогою посилання на вимоги щодо продуктивності або функціональності, зазначені у пункті (а) для інших характеристик.
4. Якщо це не виправдано предметом договору, технічні специфікації не повинні посилатись на конкретного виробника, джерело, або конкретний процес, який характеризує продукти або послуги, що надаються конкретним суб’єктом господарювання, або на торгові марки, патенти, типи або конкретне джерело походження чи виробництво, в наслідок чого надається перевага або усуваються окремі підприємства або певні продукти.
Такі посилання допускаються як виняток, коли досить точний і зрозумілий опис предмета контракту відповідно до абзацу 3 не представляється можливим.
Такі посилання повинні супроводжуватися словами «або еквівалент».
5. Якщо замовник використовує варіант посилання на технічні специфікації, зазначені в пункті (b) абзацу 3, він не повинен відхиляти конкурсну заявку на тій підставі, що запропоновані роботи, товари або послуги не відповідають технічним специфікаціям, на які він посилався, у разі якщо учасник торгів будь-якими відповідними засобами, в тому числі засобами підтвердження, згаданими в статті 44, доведе у своїй заявці, що запропоновані ним рішення задовольняють аналогічним чином вимоги, встановлені технічними специфікаціями.
І в нашому законодавстві відображено відповідні вимоги. Так відповідно до вимоги п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених ч. 2 ст. 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Вимога ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо наявності в технічній специфікації виразу «або еквівалент» стосується виключно тих моментів, коли технічна специфікація містить посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника.
При підготовці розділу «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації на закупівлю тендерний комітет приймає рішення із врахуванням специфіки предмета закупівлі, його складності та спеціалізованого характеру надання послуг, постачання товарів та виконання робіт, а також, враховуючи вимоги:- п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону в частині можливості посилання у технічній специфікації на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилам.
Особливості застосування «еквівалента» при закупівлі робіт?
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону, роботи – це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
Тобто, роботи містять в своєму складі декілька складових: роботи, обладнання, матеріали, ресурси та різні трудозатрами в залежності від виду виконуваної роботи. Так, встановити та примірити «еквівалент» безпосередньо до робіт не можливо, адже склад робіт визначається на підставі завдання на проектування та нормативно-правових актів, які регулюють відносити в даній сфері, зокрема: ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації», Національний стандарт України ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво», Національний стандарт України «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, Національний стандарт України «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 та інші.
Так, відповідно до пункту 5.7. Національного стандарту України «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 для визначення вартості та складу робіт:
5.7.2 Для складання локальних та об’єктних кошторисних розрахунків застосовуються вартісні показники об’єктів-аналогів*, а за їх відсутності допускається складання кошторисних розрахунків з використанням укрупнених показників вартості окремих конструктивних елементів та видів будівельних робіт, обчислених за даними кошторисів до робочих креслень об’єктів, що мають у своєму складі аналогічні проектні рішення або укрупнених ресурсних кошторисних норм та показників вартості будівництва, а також інших укрупнених нормативів.
5.7.3 При складанні кошторисних розрахунків на будинок, будівлю, споруду будь-якого призначення, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, що проектується, за даними вартісних показників об’єктів-аналогів враховуються розбіжності у технологічних, конструктивних, об’ємно-планувальних, інших проектних рішеннях тощо шляхом приведення характеристик об’єкта-аналога до характеристик об’єкта, що проектується. Відповідні зміни вносяться у кошторисні дані об’єкта-аналога. З цією метою вартість по кошторису до робочих креслень об’єкта-аналога, прийнята за основу кошторисного розрахунку об’єкта, що проектується, коригується по окремих параметрах будівлі або споруди (зміни числа поверхів, ширини і довжини прогонів або кроків несучих конструкцій тощо) або по окремих конструктивних елементах і видах робіт (види заповнення отворів, підлоги, опоряджувальні роботи тощо). При цьомудо кошторису об’єкта-аналога включається цінова поправка для приведення вартісних показників об’єкта-аналога до поточного рівня.
Так як проектування об’єктів будівництва в основному проводиться аналоговим методом, тому, в результаті затвердження проектної документації всі матеріали, устаткування та обладнання, які мають товарну форму містить посилання на конкретного виробника товару, патент, торгову марку, тощо, так як, саме таким чином визначається вартість об’єкта будівництва, а в подальшому очікувана вартість предмета закупівлі.
Тому при складанні тендерної документації, замовники закупівлі робіт застосовують термін «або еквівалент» до матеріалів, устаткування, обладнання та інвентарю, яке входить до складу робіт. Проте, останнім часом при закупівлі робіт в тендерній документації зустрічається наступне формулювання:
«У разі подання учасником тендерної пропозиції з використанням еквівалента обладнання, такий учасник у складі тендерної пропозиції подає Гарантійний лист щодо гарантування коригування Робочої документації за власний рахунок, підтвердження працездатності запропонованих технічних рішень та відповідність технічним вимогам.»
Так, відповідно до визначення «Еквіваленту» та вимогам прописаним замовником в тендерній документації, під час участі у процедурі закупівлі учасник може подати та запропонувати заміну обладнання, устаткування, матеріалів, інвентарю, тощо при цьому запропонований еквівалент за технічними, функціональними та якісними характеристиками повинен відповідати предмету закупівлі замовника та виконувати призначення визначене проектною документацією.
Тендерна пропозиція учасника повинна відповідати встановленим вимогам замовника, а відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Відповідно до Листа Мінрегіону від 29.06.2017 № 7/15-6916» Щодо проведення експертизи проектів будівництва, набуття права на виконання будівельних робіт та прийняття об’єктів будівництва в експлуатацію з 10 червня 2017 року проектна документація підлягає експертизі та коригуванню у таких випадках:
- за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, – щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення;
- споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, – в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, – щодо кошторисної частини проектної документації.
Разом з тим, відповідно до пункту 16 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560, (далі – Порядок № 560), повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв’язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв’язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування.
Внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування здійснюється відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 560, експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.
Тобто, відповідно до Порядку № 560 та ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 коригуванню затвердженої проектної документації та подальшій експертизі підлягають лише, ті частини проектної документації, що не відповідають раніше затвердженому проекту будівництва для підтвердження технічних рішень визначених проектною документацією, а тому необхідність внесення подібних змін являє собою невідповідність пропозиції учасника встановленим вимогам замовника та відповідно проектній документації, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Так як, «Еквівалентом» є обладнання, устаткування, матеріали, інвентар, які по технічним характеристикам дозволять учаснику виконати проектні рішення у повному комплексі згідно з діючими стандартами, нормами та правилами виконання робіт з будівництва, тому для погодження заміни одного обладнання на еквівалент іншого в тендерній документації доречно прописати вимогу наступним чином:
«У разі посилання в тендерній документації на виробника, торгівельну марку, патент щодо обладнання, устаткування, інвентарю, матеріалів тощо учасник може застосувати еквівалент, так як закупівлі робіт здійснюється відповідно до діючих стандартів, норм та правил виконання робіт з будівництва, які повинні відповідати проектним рішенням та затвердженій в установленому порядку проектній документації, то учасник під еквівалентом повинен запропонувати обладнання, устаткування, матеріали, інвентар тощо, які по технічним характеристикам дозволять учаснику виконати проектні рішення у повному комплексі згідно з діючими нормами в будівництві. Тому, у разі заміни обладнання, устаткування, матеріалів, інвентарю тощо на «Еквівалент» під час подання тендерної пропозиції, такий учасник повинен подати порівняльну таблицю технічних характеристик тих позицій обладнання, устаткування, матеріалів, інвентарю тощо, які він планує замінити, для підтвердження технічної, функціональної та якісної відповідності еквівалента технічним рішенням проектної документації».
Замовник закупівлі, після її завершення на підставі порівняльної таблиці повинен на етапі кваліфікації учасника в письмовій довільній формі погодити застосування «Еквіваленту» (у випадку якщо такий еквівалент застосовується) з проектувальником-розробником проекту (крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі) щодо відповідності запропонованого «Еквіваленту» обладнання, устаткування, матеріалам, інвентарю тощо, тому, що затверджено проектною документацією. Так як, пропозиція учасником «Еквіваленту» не повинно змінювати проектні рішення, тому що, роботи між собою пов’язані і заміна обладнання в одному випадку може призвести до несумісності в іншому, що в свою чергу може спричинити необхідність коригування проекту в цілому або окремих його частин.
Тобто, запропонований еквівалент повинен відповідати повністю за технічними, функціональними, якісними характеристиками та виконувати проектні рішення, що були закладені в проекті, при цьому не важливо, що найменування еквівалента відрізняються від проекту, так як в проекті всі найменування зазначені аналоговим (еквівалентним) методом та для того аби розуміти з якими технічними, функціональними та якісними характеристиками повинно бути те чи інше обладнання, так в даному випадку перезатверджувати та коригувати проектну документацію не потрібно. Якщо проектант погоджує заміну еквівалента, то замовник не має жодних перешкод щодо допущення учасника до подальшої участі в процедурі закупівлі.
В іншому випадку, якщо замовнику зрозуміло до проведення тендерної процедури закупівлі у необхідності здійснення коригування проектної документації для приведення її у відповідність до діючих стандартів, норм та правил виконання робіт з будівництва, (наприклад: замовник отримав затверджений проект, проте до оголошення тендерної процедури закупівлі пройшов певний час та змінилися будівельні норми, або законодавство в будівельній галузі, або при аналізі проектної документації та ринку з’ясувалося, що певні види обладнання вже не випускаються заводом-виробником), таким чином замовник повинен здійснити коригування проектної документації, враховуючи вимоги чинних нормативних документів та вихідних даних на проектування. А вже після коригування та проходження експертизи проекту в установленому порядку (відповідно до Порядку № 560) здійснювати відповідну закупівлю.
Так, нижче наведено витяг з Постанови Харківського апеляційного суду щодо застосування еквіваленту підрядником при виконанні робіт:
Витяг з Постанови Харківського Апеляційного господарського суду
"26" липня 2018 р. Справа № 922/177/18
за позовом: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "СК СТС", м. Харків,
до відповідача: Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Технагляд-Безпека", м. Харків,
про стягнення 4271623,50 грн.
«…позивачем виконано підрядні роботи в повному обсязі в межах наданого на 2016 рік фінансування та в обумовлені договором строки, з дотриманням принципу, передбаченого ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, а також передано замовнику на підписання акти виконаних робіт (№№ КБ-2в, КБ-3) за договором № 2507-1 від 25.07.2016, які отримані замовником в особі ОСОБА_6 без зауважень щодо наявності дефектів. В порушення умов укладеного договору має наслідком ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов’язань за договором щодо остаточного розрахунку з позивачем шляхом оплати виконаних робіт за договором.
Рішенням Господарського Харківської області від 14.05.2018 у справі №922/177/18 позовні вимоги задоволено повністю.
Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що використання під час виконання обмовлених договором робіт трамвайних рейок типу 60R2/R260 не свідчить про неналежне виконання позивачем обумовлених договором робіт та не призвело до витрат, що б перебільшувало погоджену сторонами договірну ціну.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі №922/177/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача (т.3, а.с. 157-166).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм ст.ст. 525, 526, 831, 857 ЦК України, ст. 193 ГК України, ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" з огляду на те, що заміна типу рейок трамвайних жолобчастих, які були використані позивачем під час виконання робіт за договором № 2507-1 на 60R2/R260, не була погоджена з відповідачем та суперечить розрахунку № 1-1 прямих витрат і загально виробничих витрат до договірної ціни №1, яка є невід’ємною частиною договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 2507-1 від 25.07.2016, оскільки для виконання реконструкційних робіт передбачалось використання рейок трамвайних жолобчастих типу Т 62 (прямих) та рейок трамвайних жолобчастих типу Т62 (кривих).
В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що документацією конкурсних торгів на закупівлю робіт з реконструкції трамвайного переїзду передбачалось використання аналогу (еквіваленту) рейок трамвайного профілю типу Т62, у зв’язку з чим на думку позивача використання рейки трамвайної жолобчастої типу 60R2/R260 при виконанні робіт за договором №2507-2 без погодження з відповідачем не є порушенням умов договору.
При цьому, зазначає, що позивачем при виконанні робіт з реконструкції об’єкту використано аналог (еквівалент) трамвайної жолобчастої типу Т62 за ціною, яка в 1,5 рази є нижчою за ціну, яка передбачалась договірною ціною безпосередньо при укладенні договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 2507-1 від 25.07.2016.
Згідно з додатком №7 "Технічне завдання" до документації конкурсних торгів на закупівлю "Реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях", затвердженої 24.05.2016 головою комітету з конкурсних торгів управління з будівництва, ремонту та реконструкції ОСОБА_8, передбачалось використання рейок трамвайного профілю типу Т-62 (або еквівалент), деревяних шпал з костильним скріпленням, баласт щебеневий на кривих та прямих ділянках.
Відповідно до листа ДП Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства (за вих. №Ц31 від 07.03.2018) характеристики трамвайних рейок типу 60R2/R260, які виготовляються зі сталі марки R260 згідно з ЕМ 14811:2006 (Е), аналогічні характеристикам рейок трамвайних типу Т62, що передбачені для застосування в Україні згідно з ДБН В.2.3-18:2007, у звязку з чим можливе використання рейок типу 60R2/R260 для застосування при будівництві і реконструкції трамвайних колій в Україні.
Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26.07.2018 представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю Технагляд-Безпека" зазначив про те, що між ТОВ "Технагляд-Безпека" та Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради укладено договір на здійснення технічного нагляду за проведенням робіт з реконструкції трамвайної колії на об'єкті. За результатами проведеного технічного нагляду інженером технагляду ОСОБА_4 було завізовано акти виконаних робіт; зауважень щодо якості виконаних робіт не було.
Керуючись статтею 638 Цивільного кодексу України господарський суд вірно зазначив, що використання позивачем рейки трамвайної жолобчастої типу 60R2/R260 при виконанні робіт з реконструкції трамвайної колії не є порушенням умов договору, оскільки використання матеріалу марки, яка є еквівалентом погодженої сторонами у договірній (динамічній) ціні, не є істотною зміною умов договору.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради залишити без задоволення...»
Висновок
Таким чином зазначення в тендерній документації виразу, щодо здійснення коригування проектної документації за результатами тендеру не є правильним, адже надання учасником листа погодження щодо здійснення таких дій підтверджує невідповідність пропозиції учасника встановленим вимогам замовника вже під час участі в тендерній процедурі закупівлі, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону зобов’язує замовника відхилити тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає умовам тендерної документації. А тому таке формулювання та вимога замовника не є правильними та порушує принципи здійснення публічних закупівель, а також норми Закону.
* Вибір аналогу має забезпечувати максимальну відповідність характеристик об’єкта, що проектується, та об’єкта-аналога за виробничо-технологічним та функціональним призначенням, за конструктивно-планувальною схемою та давати можливість забезпечити визначення вартості будівництва з достатньою точністю.
Вибір одиниці виміру при складанні кошторисних розрахунків за даними кошторисів до робочих креслень аналогічних об’єктів провадиться залежно від типу будівлі (споруди) або виду конструктивного елементу (виду робіт). Наприклад, для будівель – 1 м3 об’єму або 1 м2 виробничої (загальної, робочої) площі; для підземних споруд або підземної частини будівель – 1 м3 об’єму підземних приміщень; для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури – 1 км довжини; для конструкцій перекриття або покриття – 1 м2 площі конструкцій тощо. Одиниця виміру, на яку наводиться вартість по об’єкту-аналогу, повинна найдостовірніше відбивати конструктивні і об’ємно-планувальні особливості об’єкта.
Статті за темою на порталі RADNUK.COM.UA: