Використання коштів субвенцій з державного бюджету

Олена Жадан
5132
6 Вересня 2018
Використання коштів субвенцій з державного бюджету
5132
6 Вересня 2018

Одним із видів міжбюджетних трансфертів відповідно до Бюджетного кодексу України є субвенції, які призначені для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, що прийняв рішення про їх надання. Субвенції можуть надавати із державного бюджету місцевим та передаватись між місцевими бюджетами. Статтею 97 Бюджетного кодексу України передбачено такі види трансфертів місцевим бюджетам із державного:

  1. субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;
  2. субвенція на виконання інвестиційних проектів;
  3. освітня субвенція;
  4. медична субвенція;
  5. субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;
  6. субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 відсотків);
  7. субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах;
  8. інші субвенції.

Відповідно до статті 101 Бюджетного кодексу України передбачено передачу міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами. Місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види субвенцій:

  1. субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;
  2. субвенції на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на будівництво або реконструкцію об’єктів спільного користування;
  3. інші субвенції.

Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті 101, визначають у відповідному договорі сторін, якщо інше не встановлено Бюджетним кодексом України.

Механізм перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим встановлює Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 1132 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 р. № 12) (далі — Порядок № 1132), та свідчить про те, що субвенції можуть перераховувати як до загального, так і до спеціального фондів бюджетів.


Пунктами 6 та 11 Порядку № 1132 зазначено, що органи Державної казначейської служби України (далі — Казначейство) перераховують субвенції:

  1. з державного бюджету — на рахунки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів;
  2. з одного місцевого бюджету іншому із:
  • загального фонду такого бюджету в межах річних бюджетних призначень згідно з розписом бюджету, з якого надають субвенції, на рахунки загального фонду бюджету, якому їх надають, відкриті в органах Казначейства;
  • спеціального фонду такого бюджету в межах річних бюджетних призначень та відповідних надходжень згідно з розписом бюджету, з якого надаються субвенції, на рахунки спеціального фонду бюджету, якому їх надають, відкриті в органах Казначейства.

Порядок і умови надання та використання субвенцій

Порядок і умови надання та використання субвенцій з державного бюджету місцевим визначають відповідні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, в яких встановлюють головного розпорядника субвенції; напрями, на які її може бути використано та на які не допускається використовувати; порядок перерахування коштів субвенцій органами Казначейства; порядок здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг коштом субвенції тощо.

Залежно від спрямування субвенції головними розпорядникам цих коштів можуть бути: Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства й інші органи виконавчої влади. Розпорядників субвенції за місцевими бюджетами визначають рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства.

Розглянемо особливості використання коштів субвенції на прикладі сфери освіти, зокрема застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2018 р. № 237, якою затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (далі — Порядок № 237) в рамках Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988.

Визначення предмета закупівлі за кошти субвенції

Правові та економічні засади здійснення закупівель за кошти субвенцій регулює Закон України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), а предмет закупівлі коштом цих субвенцій, послуговуючись положеннями Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454).

Субвенції можуть бути виділені розпорядникам бюджетних коштів, які в розумінні Закону є замовниками, на різні цілі залежно від виду субвенції (на здійснення державних програм соціального захисту, забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти тощо), а в межах одного виду субвенції, наприклад, на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти, кошти можуть бути витрачені на закупівлю різних видів товарів, робіт або послуг.

Відповідно до Порядку № 237 одним з напрямів витрачання коштів субвенції є закупівля дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання та мультимедійного контенту для початкових класів згідно з переліком, затвердженим Міністерством освіти і науки України.


Приклад. Припустимо, що закладові освіти для облаштування навчального кабінету початкових класів необхідно закупити: столи та стільці для учнів і вчителів, інтерактивний проектор, ноутбук, комплект навчання грамоти на магнітах, магнітний календар англійською мовою, лічильний матеріал та демонстраційний набір цифр і знаків на магнітах.

Виникає питання: «Як правильно визначити в такому разі предмет закупівлі (це буде один предмет, бо кошти для закупівлі виділено однією сумою субвенції, або ж різні, бо в межах цієї субвенції передбачено закупити різні види товарів)?

Зауважимо, що пунктом 15 Порядку № 237 визначено, що закупівлю товарів, робіт і послуг коштом субвенції здійснюють в установленому законом порядку. Це означає, що замовникові необхідно при плануванні закупівлі обладнання для навчального кабінету початкових класів послуговуватись нормами Закону та використовувати національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — ДК 021:2015), відповідно до якого визначити коди за показником четвертої цифри основного словника, як того вимагає Порядок № 454.

Задля використання Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року наказом Міністерства освіти і науки України від 13.02.2018 № 137 затверджено Примірний перелік засобів навчання та обладнання і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи (далі — Примірний перелік), послуговуючись яким замовник визначає тип та вид засобів навчання й обладнання, до якого належать товари, що необхідно закупити.

Так, згідно із зазначеним Примірним переліком, столи та стільці для учнів і вчителів належать до шкільних меблів; інтерактивний проектор та ноутбук — до комп’ютерного обладнання, а магнітний календар англійською мовою, лічильний матеріал та демонстраційний набір цифр і знаків на магнітах — до демонстраційного приладдя та дидактичних матеріалів.

Далі визначимо предмети закупівлі, послуговуючись положеннями Порядку № 454 за ДК 021:2015.

У ДК 021:2015 для шкільних меблів передбачено код 39160000-1 «Шкільні меблі», для комп’ютерного обладнання — 30230000-0 «Комп’ютерне обладнання». Дидактичні матеріали та демонстраційне приладдя замовники зазвичай закуповують за тим кодом ДК 021:2015, до якого, по суті, належать ці матеріали. Наприклад, якщо це іграшки, то за кодом 37520000-9 «Іграшки», посібники — за кодом 2247000-5 «Посібники» та інше.

У нашому випадкові необхідно закупити: комплект навчання грамоти на магнітах, магнітний календар англійською мовою, лічильний матеріал та демонстраційний набір цифр і знаків на магнітах. Відповідно до класифікації підкатегорій, які входять у структуру коду 39160000-1 «Шкільні меблі», зазначений перелік демонстраційного приладдя та дидактичних матеріалів належить до коду ДК 021:2015 39162110-9 «Навчальне приладдя». При цьому варто зауважити, що замовники визначають предмет закупівлі за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Замовникам потрібно пам’ятати, що найменування кодів ДК 021:2015 може не обов’язково бути ідентичним найменуванню товару або послуги, які необхідно закупити, а лише наближеним. Важливо, щоб сутність предмета закупівлі відповідала тій, яку містить назва обраного замовником за показником четвертої цифри коду ДК 021:2015.

Тобто предмет закупівлі меблів і дидактичних матеріалів мають однаковий код за ДК 021:2015 39160000-1 «Шкільні меблі», у зв’язку із цим замовникові можна провести одну процедуру закупівлі за цим кодом, в якій визначити два лоти (окремі частини предмета закупівлі) за номенклатурою товару, а саме: лот 1 — шкільні меблі та лот 2 — демонстраційне приладдя й дидактичні матеріали (приклад подібної процедури можна переглянути за № UA-2018-07-18-000939-b.

Отже, для використання коштів за субвенцією, яку призначено для облаштування навчальних кабінетів початкових класів, замовникові доцільно визначити та провести такі процедури закупівлі:

  1. 30230000-0 «Комп’ютерне обладнання» (інтерактивний проектор, ноутбук);
  2. 39160000-1 «Шкільні меблі»: лот 1 — шкільні меблі та лот 2 — демонстраційне приладдя і дидактичні матеріали. До лоту 2 буде включено закупівлю: комплектів навчання грамоти на магнітах, магнітний календар англійською мовою, лічильний матеріал та демонстраційний набір цифр і знаків на магнітах.

В оголошенні про проведення процедури закупівлі на сайті електронної системи ProZorro інформація про предмет закупівлі для 30230000-0 «Комп’ютерне обладнання» (інтерактивний проектор, ноутбук) матиме такий вигляд, як на рисунку нижче (для прикладу взято процедуру за № UA-2018-06-19-000383-c, (рис. 1).

Рис. 1

Як видно з рисунка 1, в оголошенні про проведення процедури закупівлі чітко зазначено найменування (інтерактивний проектор та ноутбук) та кількість для кожного виду товару, який замовник планує закупити за ДК 021:2015 30230000-0 «Комп’ютерне обладнання».

Варто зауважити, що є випадки, в яких замовники, у разі необхідності облаштування навчального кабінету, оголошують тендер без відокремлення предметів закупівлі залежно від виду товару або послуг, як це передбачає Порядок № 454, а визначають єдиний предмет закупівлі для всіх необхідних товарів, що будуть використані для облаштування навчального кабінету. Наприклад, усе обладнання для навчальних кабінетів біології, географії, математики, хімії та фізики закуповують за одним кодом 80520000-5 «Навчальні засоби», розподіляючи при цьому предмет закупівлі не за видами товарів (комп’ютерне обладнання, меблі тощо), а за об’єктами (кабінети біології, географії, математики та інші).

Оголошення про проведення процедури закупівлі матиме вигляд, як на рисунку нижче (для прикладу взято процедуру за № UA-2018-05-08-001764-b, (рис. 2).

Рис. 2

У такому разі в договорі про закупівлю його предмет викладено так, як на рисунку нижче (рис. 3).

Рис. 3

У специфікації до цього договору також визначено загальні найменування (наприклад, засоби навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінету математики), однак, які саме засоби за номенклатурою (асортиментом) товару входять до їх складу, — не зрозуміло (рис. 4).

Рис. 4

Тобто визначення предмета закупівлі не за видами товарів, а за об’єктами не надає повної інформації про закупівлю, а саме не відображає, які види товарів відповідно до Примірного переліку, затвердженого Міністерством освіти і науки України, замовник планує закупити з метою використання коштів субвенції. Також не відповідає Порядку № 454, відповідно до якого предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Отже, під час використання субвенції замовниками слід здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг відповідно до Закону та послуговуючись Порядком № 454. Також нагадуємо, що відповідальним за визначення предмета закупівлі є виключно замовник.

Строки використання коштів субвенцій

Доволі часто перед замовниками постає питання про своєчасність використання коштів субвенції, тобто до кінця поточного бюджетного періоду. Розглянемо законодавчу позицію із цього приводу.

У Порядку № 1132 визначено, що обсяг субвенцій з державного бюджету, не використаний на кінець бюджетного періоду, перераховують в останній робочий день такого періоду органи Казначейства до державного бюджету, якщо інше не передбачено Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобовязання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобовязані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і коштом відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов’язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Однак для окремих видів субвенцій встановлюють індивідуальний порядок використання їх залишків, що склались на початок наступного бюджетного періоду.

Так, за освітньою та медичною субвенціями, згідно зі статтями 103-2 та 103-4 Бюджетного кодексу України, залишки коштів на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів, їх використовують у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів та закладів охорони здоров’я.

Окремими нормативно-правовими актами може бути встановлено, як виключення із загальних правил, порядок використання залишків субвенцій протягом певного бюджетного періоду.

Так, Законом України від 09.11.2017 № 2191-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено залишити в розпорядженні місцевих бюджетів кошти, що не використані станом на 01.01.2018, а саме:

    null
  • залишки субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості;
  • залишки коштів за субвенцією з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Нормами вищезазначеного закону передбачено, що кошти можуть зберігатись на рахунках спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів для здійснення видатків у 2018 році за їх цільовим призначенням.

Із цього можна зробити висновок, що в разі укладання договорів закупівлі за кошти субвенції за результатами проведення процедур закупівель, які не були виконані до кінця 2017 року, можливо продовжити строк виконання таких договорів на 2018 рік, послуговуючись пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону. При цьому продовження строку виконання договору не повинно призвести до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, в окремих випадках нормативно-правовими актами дозволено використання коштів субвенції в наступному бюджетному періоді, які не використано в тому, в якому виділено, однак лише у визначених законодавством напрямах.

Цільове використання коштів субвенцій

Головною особливістю коштів, що виділяють як субвенції, є їх використання за цільовим призначенням. Це означає, що кошти субвенції призначені для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, що прийняв рішення про їх надання, та за тими кодами економічної класифікації видатків (далі — КЕКВ), за якими їх виділено. Регулюючи нормативним документом порядок та умови надання субвенцій певного виду (відповідно до статей 97 та 101 Бюджетного кодексу України), органи влади чітко встановлюють, на що саме спрямовано кошти субвенції. Наприклад, у Порядку № 237 визначено, що субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» спрямовано на:

  1. закупівлю дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів згідно з переліком, затвердженим МОН (далі — Напрям 1);
  2. підготовку тренерів-педагогів, підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/19 і 2019/20 навчальних роках, асистентів учителів закладів загальної середньої освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням, заступників директорів закладів загальної середньої освіти з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи в початкових класах, вчителів іноземних мов, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/19 навчальному році, учителів закладів загальної середньої освіти (класів), в яких діти навчаються мовами національних меншин (далі — Напрям 2).

Доволі часто трапляються випадки, в яких за результатами проведення процедури закупівлі за кошти субвенції утворюється залишок. При цьому в замовника виникає питання щодо того, як законно та правильно розпорядитися цим залишком:

    null
  • одразу повернути його до бюджету або можна закупити інші товари, роботи, послуги, відмінні від тих, що визначені порядком використання субвенції?
  • чи можна використати кошти субвенції за іншим КЕКВ, ніж визначено в кошторисі видатків замовника?
  • чи дозволено закупити додатково товари, роботи або послуги за напрямком конкретної субвенції понад кількість, на яку спочатку було оголошено процедуру закупівлі?
  • протягом якого періоду можна використовувати залишок субвенції: до кінця бюджетного періоду чи менше?

Розглянемо приклад. Замовник за кошти субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» оголосив процедуру на закупівлю комп’ютерного обладнання (для прикладу обрано процедуру за № UA-2018-06-19-000383-c. Процедуру було оголошено на 300 000,00 грн, за результатами аукціону перемогла пропозиція учасника на суму 292 422,00 грн. Тобто після проведення процедури закупівлі утворився залишок зекономлених коштів у сумі 7 578,00 грн (300 000,00 – 292 422,00 = 7 578,00).

Стосовно строків використання субвенції. Якщо ця субвенція не належить до медичної або освітньої та для неї не визначено виключного правила, що дозволяє використання цих коштів у наступному бюджетному періоді, то її кошти потрібно використати до кінця поточного бюджетного періоду, тому що в протилежному випадкові залишок обсягу субвенції, не використаний на кінець бюджетного періоду, буде перераховано в останній робочий день такого періоду органами Казначейства до державного бюджету, як цього вимагає Порядок № 1132.

Тобто в нормативних документах відсутня заборона на використання залишків субвенції за укладеними договорами, однак існують обмеження щодо термінів їх використання.

Реєстрацію, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та операції, пов’язані з використанням субвенції, здійснюють в установленому законодавством порядку. Основним документом замовника, на підставі якого здійснюють використання коштів і в якому зазначають джерела фінансування видатків та їх обсяг за КЕКВ, є кошторис видатків. Затверджені для замовника обсяги субвенції відображаються за певним КЕКВ у кошторисі. І тут виникає таке питання: «Чи можна залишок коштів субвенції використати за іншим КЕКВ, відмінним від того, за яким їх спочатку затверджено замовникові»?

Економічна класифікація видатків передбачає їх поділ залежно від економічної характеристики операцій, пов’язаних із діяльністю замовника. За економічною класифікацією можна контролювати цільове використання видатків.

Так, у Порядку № 237 за кожним видом обласного бюджету відображається розподіл сум коштів субвенцій на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2018 році.

Після затвердження зазначеного порядку відповідний орган влади затверджує своїм рішенням розподіл коштів субвенції між бюджетами, які належать до його управління. Наприклад, за обласним бюджетом Київської області (код бюджету 10100000000) у Порядку № 237 за Напрямом 1 затверджено субвенцію в сумі 51 103,7 тис. грн, а за Напрямом 2 — 17 551,3 тис. грн. На підставі цього розподілу Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 7 травня 2018 року № 293 затверджено розподіл між місцевими бюджетами Київської області обсягів цієї ж субвенції. Для обсягів субвенцій за кожним напрямом визначено КЕКВ, яким відповідають напрями витрачання коштів субвенцій, зокрема КЕКВ 2620 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів» та 3220 «Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів». Сума в колонках 4, 5 та 6, в яких зазначено субвенції за КЕКВ 3220 — 51 103,7 тис. грн (20 441,48 + 20 441,48 + 10 220,74) дорівнює сумі за Напрямом 1, визначеній у Порядку № 237 (рис. 5).

Отже, так як основною особливістю субвенцій є дотримання їх цільового призначення, яке визначають при розподілі їх обсягів у відповідних рішеннях органів влади, то це означає, що субвенції, затверджені замовникові за відповідним КЕКВ, не можна використати за іншим.

Далі визначимо, що можна закупити за ці кошти.

Так як Порядком № 237 чітко визначено напрями використання субвенції, то інших товарів, робіт або послуг, які не належать до цих напрямів, закупити не можна. Отже, замовник може прийняти рішення закупити додаткову кількість або товару, найменування якого вже було в переліку під час проведення попередньої процедури закупівлі [наприклад, багатофункціональний пристрій (далі — БФП) кольорового друку], або ж іншого товару (послуг), який, по суті, можна віднести до одного з напрямів використання субвенції, установлених у Порядку № 237.  

Із зазначеного прикладу видно, що за результатами процедури закупівлі утворилась економія в сумі 7 578,00 грн, яку замовник вирішує витратити, наприклад, на закупівлю БФП кольорового друку. Однак виникає таке питання: «Чи потрібно знову проводити процедуру закупівлі відповідно до Закону, адже запланована для додаткової закупівлі сума не перевищує сумарні межі, встановлені Законом, а саме 200 тис. грн?»

У такому випадкові доцільно взяти до уваги положення листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, зокрема в частині роз’яснення щодо здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити та початку року або на момент здійснення первинної закупівлі. Відповідно до цього листа здійснення закупівель замовником у разі перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель (додатка до річного плану), послуговуючись вартісними межами, установленими в частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з огляду на норми Бюджетного кодексу України, такий предмет закупівлі вважається новим предметом договору.

Отже, з огляду на те, що кошти субвенції зекономлено в розмірі, що не перевищує 200 тис. грн, та вирішено витратити на закупівлю такого ж товару, як зазначено в асортименті, на який вже проводили процедуру закупівлі, то правомірним буде внесення замовником змін у додаток до річного плану закупівель (щодо затвердження та оприлюднення нової позиції закупівлі) на суму 7 578,00 грн для закупівлі БФП кольорового друку з подальшим укладенням договору без проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону.

Отже, кошти певної субвенції замовники повинні використовувати тільки на цілі, зазначені в документі, що регламентує порядок та умови їх використання.

Таким чином, правильне визначення предмета закупівлі для видатків за кошти субвенції, а також їх своєчасне та цільове використання здатне сприяти успішному соціально-економічному розвиткові регіонів.


З іншими статтями даного автора щодо ролі органів Казначейства в житті закупівельника можливо ознайомитися в попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»:

– «Контрольні функції органів Держказначейства у сфері публічних закупівель» — випуск журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 30–34;
– «Особливості продовження дії договору про закупівлю на наступний бюджетний період» — випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 20–22;
– «Розрахунки за договорами, що передбачають оплату в іноземній валюті» — випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 31–33;
– «Застосування кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ) у бюджетному процесі» — випуск журналу № 9 (72) за вересень 2017 року, стор. 24–27;
– «Особливості реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та застосування законодавства у сфері публічних закупівель» — випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 24–33;
– «Проведення операцій з коштами тендерного забезпечення в разі настання гарантійного випадку при здійсненні закупівель за бюджетні кошти» — випуск журналу № 6 (81) за червень 2018 року, стор. 29–32;
– «Проведення торгів за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 26–29.
Тендерна документація

Публікації, що стосуються будь-яких питань розроблення, наповнення, зміни, оприлюднення, специфіки тендерної документації та ін.