Товариство з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) — одна з найбільш популярних організаційно-правових форм юридичної особи приватного сектору економіки. Утворити ТОВ легко і швидко, адже ця форма дає можливість об’єднувати зусилля і капітали без зайвої мороки з акціями. Окрім того, ТОВ може існувати з найскромнішим статутним капіталом — і 100 грн вистачить, а якщо справа «не вигорить», то засновники втратять усього лише отой крихітний капітал (не дарма ж це товариство саме з обмеженою відповідальністю). У цій статті йтиметься про особливості участі ТОВ у публічних закупівлях (які нюанси доцільно прописати в тендерній документації, очікуючи на участь ТОВ, що таке значний правочин ТОВ і хто приймає рішення про його укладення, про що може розповісти розмір статутного капіталу ТОВ).
Факти про ТОВ
- ТОВ може мати будь-яку кількість учасників, але не менше однієї особи.
- ТОВ може діяти на основі модельного статуту, не затверджуючи власний.
- Найменування ТОВ завжди включає його організаційно-правову форму.
- ТОВ повинно мати статутний капітал, але його мінімальний розмір законом не встановлено.
- Загальні збори ТОВ можуть приймати рішення щодо будь-яких питань його діяльності.
- Кожен учасник ТОВ має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки в статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Статутні документи ТОВ
Установчим документом будь-якого ТОВ є статут, підписи учасників (засновників) на першій редакції якого засвідчують нотаріально (стаття 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», далі — Закон про ТОВ). Якщо учасники ТОВ ухвалили свій власний статут, то у складі тендерної пропозиції вони відповідно до вимог тендерної документації або подають безпосередньо скан-копію власного статуту, або повідомляють спеціальний код, за допомогою якого можна отримати доступ до актуальної версії статуту цього ТОВ безпосередньо на порталі. Нагадаємо, що для цього достатньо ввести такий код у пошуковий запит, попередньо обравши рубрику пошуку «Результат надання адміністративних послуг».
Зразок формулювання вимоги тендерної документації щодо надання статутних документів наводимо нижче за зразком 1.
Зразок 1
У складі тендерної пропозиції учасник, що є юридичною особою, повинен надати сканований (сфотографований) оригінал затвердженого в установленому порядку статуту (або установчого договору, або засновницького договору, або положення, або іншого установчого документа), або довідку в довільній формі із зазначенням коду адміністративних послуг, за якими можна отримати доступ до чинних установчих документів учасника на веб-порталі Міністерства юстиції України (за електронною адресою), або довідку в довільній формі щодо провадження діяльності на підставі відповідного модельного статуту, або довідку в довільній формі з описом причин відсутності одного з раніше перелічених документів з посиланням на відповідні норми законодавства.
Але не кожне ТОВ зобов’язане ухвалити свій власний статут. Згідно зі статтею 56 Господарського кодексу України та статтею 87 Цивільного кодексу України, учасники (засновники) ТОВ у будь-який час можуть прийняти рішення про провадження діяльності на основі модельного статуту, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносять відповідну відмітку. Модельний статут ТОВ затверджено Постановою Уряду від 16.11.2011 № 1182 (далі — Модельний статут). Якщо учасник закупівель у формі ТОВ діє на основі Модельного статуту, то він не матиме свого власного, підписаного його учасниками (засновниками) статуту у формі єдиного документа, а тому у складі тендерної пропозиції такий учасник подає не статут, а довідку за зразком, наведеним нижче. Однак нагадуємо, що тендерну пропозицію подають відповідно до вимог тендерної документації. Таким чином, передусім саме замовник повинен зважати на особливості діяльності ТОВ на підставі Модельного статуту ще при розробленні тендерної документації та надати таким учасникам можливість подавати довідку, наприклад, за наведеним нижче зразком 2.
Зразок 2
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРЕМОЖЕЦЬ ЗАКУПІВЕЛЬ»
м. Київ 01 березня 2019
Довідка № 1
Цією довідкою повідомляємо, що ТОВ «Переможець закупівель» діє на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1182, про що внесено відповідну відмітку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Директор І. І. Іванов
Важливий нюанс: якщо ТОВ діє на підставі Модельного статуту, то повноваження його директора (дирекції) мають бути прописані в положенні, затвердженому загальними зборами учасниківТОВ. Відповідно до пункту 49 Модельного статуту ТОВ таке положення має містити, зокрема, компетенцію виконавчого органу, порядок прийняття ним рішень, порядок вчинення юридичних дій від імені товариства. Звична фраза «Директор, що діє на підставі статуту…» для ТОВ, що діє на підставі Модельного статуту має звучати так: «Директор, що діє на підставі положення, затвердженого загальними зборами учасників…»
Статутний капітал ТОВ і кваліфікаційні критерії в закупівлях
Стаття 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі) дає можливість замовникові установити як кваліфікаційний критерій наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Оцінюючи надані учасником (особливо молодим, нещодавно створеним учасником) документи на підтвердження відповідності цьому кваліфікаційному критерієві, замовникові слід пам’ятати, що створення ТОВ відбувається в результаті об’єднання вкладів його учасників. Ці вклади формують статутний капітал товариства, за який новостворена юридична особа і придбаває собі обладнання та матеріально-технічну базу, необхідні для провадження господарської діяльності (або ж до статутного капіталу одразу вносять якесь обладнання та інше майно, яке оцінюють, і результат оцінки визначає розмір статутного капіталу частку учасника). Розмір статутного капіталу та розподіл часток учасників є відкритою інформацією та відображається в ЄДРПОУ у вільному доступі. Кожне ТОВ повинно мати статутний капітал, але його мінімальний розмір законом не встановлено, а тому формально розмір цього капіталу може становити навіть найнижчий неподільний номінал української валюти — по одній копійці на кожного учасника. Якщо в молодого ТОВ мізерний статутний капітал, однак багата довідка про наявне обладнання та матеріально-технічну базу, то ця обставина має викликати в замовника запитання: звідки взялася матеріально-технічна база, якщо стартових грошей практично не було? Таке ТОВ може виявитися лише технічним учасником процедури закупівлі, пов’язаною особою іншого учасника процедури закупівлі, що відіграє в тендері роль масовки.
Як виявити пов’язаних учасників у процедурі закупівель, читайте у статтях «Свій до свого по-своєму, або Пов’язані особи в публічних закупівлях (частина 1)» — випуск журналу № 6 (81) за червень 2018 року, стор. 10–24; «Свій до свого по-своєму, або Пов’язані особи в публічних закупівлях (частина 2)» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 10–18.
До речі, великий штат новоствореного ТОВ з мізерним статутним капіталом викликає аналогічне питання: а якими коштами виплачують зарплату цьому штатові? Звісно, може трапитися так, що це ТОВ з першого дня свого існування працює в режимі самоокупності або ж перший його договір — позика на виплату зарплати працівникам. Але може бути й так, що довідка про наявність кваліфікованого персоналу не відповідає дійсності: підприємство або взагалі не має працівників, або ж його штат насправді — команда волонтерів, що офіційно в ТОВ не працевлаштовані і зарплату не отримують. Нагадаємо, що підтвердити надану в довільній формі інформацію про наявність персоналу дають можливість, зокрема, копії трудових книжок (які мають містити запис про працевлаштування) та звітність з праці.
Значні правочини ТОВ
Закон про ТОВ закріплює поняття значного правочину.
Витяг із Закону України «Про товариства
з обмеженою та додатковою відповідальністю»
Стаття 44. Значний правочин
- Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
- Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.
- Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними зборами учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.
- Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним. 5. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству.
У цілому редакція статті 44 Закону про ТОВ є невдалою: частина 2 цієї статті, що довіряє надання згоди на вчинення правочину, предмет якого перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, звучить імперативно (тобто як обов’язкове для всіх правило), однак у частині 1 сказано, що статут ТОВ може (але не обов’язково повинен!) встановлювати особливий порядок надання згоди на вчинення значних правочинів. І якщо статут ТОВ не містить ані слова про значні правочини, то чи слід застосовувати частину 2 статті 44 Закону про ТОВ, так би мовити, автоматично? Додамо до цього те, що підпункт 6 пункту 33 Модельного статуту ТОВ (який, до речі, був затверджений задовго до прийняття Закону про ТОВ) містить зовсім інші критерії значного правочину, рішення про вчинення якого приймають загальні збори часників. І це вже не кажучи про те, що фінансова звітність ТОВ не передбачає окремого показника «чисті активи»: у звітності ТОВ чисті активи відповідають показникові власного капіталу (рядок 1495 балансу), оскільки, згідно з абзацом 6 пункту 3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», власний капітал визначають так само, як і чисті активи: відповідно до абзацу 14 пункту 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», тобто як різницю між активами і зобов’язаннями підприємства.
Витяг з Модельного статуту
товариства з обмеженою відповідальністю
33. До компетенції загальних зборів належать:
…
6) прийняття рішення про:
…
вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.
Що робити замовникові із цим нормативним хаосом? Діяти обережно, опираючись на принципи публічних закупівель, а саме принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та запобігання корупційним діям і зловживанням.
Ризик укладення з постачальником-ТОВ договору, який для цього ТОВ є значним правочином, полягає в потенційній можливості визнання такого договору недійсним. Тож основне завдання для замовника — звести до мінімуму такий ризик. На допомогу прийде частина 3 статті 46 Закону про ТОВ та абзац 2 частини 3 статті 92 ЦК України, відповідно до яких у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. А це означає: якщо замовник не знав напевно, що укладений договір про закупівлю потребував попередньої згоди загальних зборів постачальника-ТОВ, то підстави для визнання такого договору недійсним відсутні. Щоб попередити ризики укладення значного договору без згоди загальних зборів учасників постачальника-ТОВ, замовникові достатньо передбачити надання учасниками процедури закупівель у складі тендерної пропозиції універсальної довідки про відсутність перешкод в укладенні майбутнього договору про закупівлю, приклад вимоги й такої довідки — нижче (у зразках 3 і 4).
Детальніше про недійсність договору про закупівлю читайте у статті «Недійсність договору про закупівлю» — випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року, стор. 11–23.
Зразок 3
У складі тендерної пропозиції учасник подає довідку довільної форми про те, що він не перебуває під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, передбачених Законом України «Про санкції», чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю.
Зразок 4
Довідка
про відсутність підстав
для відмови в укладенні Договору
(універсальна)
Цією довідкою підтверджуємо, що (вказати найменування учасника) не перебуває під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, передбачених Законом України «Про санкції», спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, раніше застосованих замовником (якщо замовник протягом останніх років зазнавав реорганізації— вказати також попередників замовників) відповідно до пункту 4 частини 1 статті 236 Господарського кодексу України оперативно-господарських санкцій, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю.
Посада, прізвище, ініціали, підпис
уповноваженої особи Учасника,
завірені печаткою (у разі її використання)
Підкреслимо, що надана учасником універсальна довідка про відсутність перешкод в укладенні майбутнього договору про закупівлю (зразок якої наведено вище), як і будь-який інший документ у складі тендерної пропозиції, повинна бути насамперед правдивою! Адже відповідно до частини 7 статті 28 Закону про публічні закупівлі факт зазначення в тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, є підставою для відхилення такої тендерної пропозиції. Не кажучи вже про те, що будь-яка тендерна документація переважно містить вимогу щодо надання учасником документів для підтвердження повноважень представника такого учасника на укладення договору про закупівлю. Якщо учасник процедури закупівель надасть довідку, якою запевнить замовника у відсутності будь-яких перешкод для укладення договору, у той час як положення статуту цього учасника містять однозначні вказівки щодо обмеження повноважень керівника на укладення відповідного договору про закупівлю (наприклад, очікувана вартість предмета закупівлі удвічі перевищує ціновий поріг правочинів, які керівник учасника має право укладати без попереднього дозволу загальних зборів засновників ТОВ), то пропозиція такого учасника цілком імовірно буде відхилена: або за подання неправдивої інформації (частина 7 статті 28, пункт 3 частини 1 статті 30 Закону про публічні закупівлі) та/або за невідповідність вимогам тендерної документації (пункт 4 частини 1 статті 30 Закону про публічні закупівлі).
Окрім того, доцільно узяти за звичку включати до тексту будь-якого договору про закупівлю заяви (декларації, гарантії тощо) його сторін з приводу відсутності будь-яких обмежень для укладення такого договору. Наприклад, за наведеним нижче зразком 5. Такі заяви в разі спору з приводу дійсності договору не дадуть можливості недобросовісному контрагентові ухилитися від відповідальності.
Зразок 5
Кожна Сторона підтверджує відсутність обставин нормативного, адміністративного чи будь-якого іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню цього Договору. Кожна Сторона гарантує, що жодним чином не обмежена у своїх правах та повноваженнях на укладення цього Договору, повною мірою усвідомлює зміст цього Договору і не перебуває під впливом тяжкої обставини чи насильства. Кожна Сторона підтверджує, що має на меті реальне настання наслідків, що обумовлені цим Договором, та зобов’язується добросовісно виконувати узяті на себе зобов’язання.
Чи потрібно запитувати фінансову звітність ТОВ
Закон про публічні закупівлі, на відміну від свого попередника — Закону України «Про здійснення державних закупівель» — не передбачає можливості встановлення як кваліфікаційного критерію наявності фінансової спроможності учасника процедури закупівель. Відійшла в минуле і практика вимоги в учасників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та довідки з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами.
Водночас частина 3 статті 22 Закону про публічні закупівлі дає можливість включити до складу тендерної документації будь-яку інформацію та вимогу, які не суперечать чинному законодавству. Замовник, який бажає переконатися в правдивості наданої учасником універсальної довідки щодо відсутності підстав для відмови в укладенні договору про закупівлю, зокрема щодо ризиків, пов’язаних з укладенням значного правочину, може передбачити в тендерній документації вимогу щодо надання учасниками у формі ТОВ:
- протоколу загальних зборів учасників цього ТОВ щодо прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину (укладення договору за результатами конкретної процедури закупівлі чи будь-якого універсального дозволу такого типу) або
- довідки про те, що договір про закупівлю (разом з його очікуваною вартістю та іншими умовами) не є значним правочином у розумінні Закону про ТОВ і статуту цього ТОВ (з додаванням копії балансу за попередній квартал).
У якій формі приймають рішення загальних зборів ТОВ
Загальні збори учасників — найвищий орган управління ТОВ, який може приймати рішення з абсолютно будь-яких питань його діяльності, у тому числі й тих, що віднесені до компетенції виконавчого органу (директора) та наглядової ради.
У тендерній документації замовник здебільшого просить надати протокол загальних зборів учасників ТОВ щодо призначення керівника чи надання згоди на укладення договору про закупівлю.
Перевіряючи протокол загальних зборів учасника ТОВ, наданий у складі тендерної пропозиції, замовникові слід насамперед звернути увагу на дотримання кворуму, тобто з’ясувати, чи були ці збори дійсно «загальними» і чи могли вони приймати рішення з відображених у протоколі питань. Так, стаття 34 Закону про ТОВ чітко визначає відсоток голосів, необхідних для прийняття рішення з того чи іншого питання: в одних випадках необхідна одностайність учасників, а в інших достатньо згоди більшості. Однак ТОВ у своєму статуті може відступити від установлених Законом про ТОВ правил, збільшивши (але не зменшивши!) кількість голосів, що необхідна для прийняття якогось рішення. При цьому відповідно до частини 3 статті 29 Закону про ТОВ кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом. Тобто, за загальним правилом, учасник, що має частку в розмірі 20 %, матиме 20 голосів зі 100 (тобто 1/5). Але статутом ТОВ це співвідношення може бути змінено. Наприклад, статут ТОВ може передбачати, що кожен учасник має один голос, незалежно від розміру його частки; у такому випадкові голос учасника, що має 5 % статутного капіталу, матиме ту саму вагу, що й голос власника 50 %. Увага: статутом ТОВ може бути збільшено (але не зменшено) кількість голосів, що, згідно із Законом про ТОВ, є достатньою для прийняття рішення загальними зборами учасників! Наприклад, статут ТОВ може передбачати, що угоди ціною понад 5 млн грн вчиняють за попередньою згодою всіх його учасників.
Щодо форми та реквізитів протоколу загальних зборів учасників ТОВ: на цей документ поширюються загальні вимоги ДСТУ 4163-2003 «УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ. Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 № 55. Протокол повинен мати щонайменше такі обов’язкові реквізити: назва організації, назва виду документа (протокол загальних зборів учасників), дата складення протоколу (вона ж — дата проведення зборів), реєстраційний індекс документа (або ж його номер), текст документа (із зазначенням присутніх та кількості їх голосів, порядку денного, обраного голови зборів, суті прийнятих рішень та результатів голосування), підпис щонайменше голови загальних зборів. Відбиток печатки не є обов’язковим реквізитом протоколу, якщо інше не визначено статутом ТОВ. Підписи учасників на протоколі не вимагають нотаріального засвідчення, якщо інше не встановлено Законом про ТОВ чи статутом конкретного ТОВ.
Увага: які б рішення не прийняли загальні збори учасників, якщо такі рішення стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР), то вони набудуть чинності для третіх осіб виключно з дня їх державної реєстрації (частина 5 статті 89 ЦК України). Наприклад, зміна розміру статутного капіталу чи перерозподіл часток між учасниками підлягають державній реєстрації і мають відображатися в ЄДР. А тому для всього світу, і в тому числі для замовника публічних закупівель, такі зміни набудуть чинності саме з дня їх державної реєстрації.
Якщо відомості, включені до ЄДР (наприклад, насамперед щодо складу учасників та розподілу часток між ними), та відомості, вказані в наданому учасником торгів протоколі загальних зборів учасників ТОВ, відрізняються, то пріоритет надають даним ЄДР як офіційним (стаття 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», далі — Закон № 755).
До речі, відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону № 755 дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (у тому числі і її керівником) також підлягають включенню до ЄДР. Однак дуже часто під час реєстрації приватних юридичних осіб відповідні поля реєстраційної картки не заповнюють. Через це нерідко можна побачити, що в статуті юридичної особи є обмеження на представництво, зокрема на укладення договорів понад визначену суму, а от в ЄДР ці обмеження не відображаються. У цій ситуації замовникові слід пам’ятати: якщо відомості (відповідно до частини 3 статті 10 Закону № 755), що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, то вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Тобто той, хто бачив обмеження у статуті, однак діяв без огляду на них, не матиме що сказати на свій захист. Тому замовники, які вимагатимуть копію статуту учасника у складі його тендерної пропозиції, повинні зважати на обмеження щодо представництва учасника-ТОВ його керівником, у тому числі щодо суми правочинів, які він може самостійно вчиняти, установлені у статуті такого учасника, незалежно від відображення таких обмежень у ЄДР.
І кілька слів про ТДВ
Наостанок згадаємо про ТДВ — товариство з додатковою відповідальністю. Його статус врегульовано тим самим законом, що й статус ТОВ, — Законом про ТОВ. І практично всі правила цього закону, що стосуються ТОВ, поширюються й на ТДВ. Водночас є дві ключові відмінності, які й пояснюють, чому ТДВ — товариство саме з додатковою відповідальністю. Так, відповідно до статті 56 Закону про ТОВ:
- учасники ТДВ солідарно (тобто всі разом) додатково (субсидіарно) відповідальні за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлює статут ТДВ і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу;
- у разі визнання банкрутом одного з учасників ТДВ його відповідальність за зобов’язаннями ТДВ розподіляють між іншими учасниками цього товариства пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі.
Додаткова відповідальність учасників робить ТДВ вкрай непопулярною формою товариства. А тому компанії створюють у формі ТДВ лише у випадку, якщо це є необхідним для провадження певного виду діяльності, переважно — у сфері фінансових послуг. Наприклад, ТДВ, на відміну від ТОВ, може стати страховиком і надавати послуги страхування (частина 1 статті 2 Закону України «Про страхування»).
Оскільки відповідно до частини 3 статті 56 Закону про ТОВ до товариств з додатковою відповідальністю застосовують норми цього Закону щодо товариств з обмеженою відповідальністю, що не суперечать нормам цієї статті, то викладені вище аспекти участі ТОВ у процедурах публічних закупівель цілком актуальні і для ТДВ. Певні відмінності можуть бути залежно від конкретного предмета закупівлі. Зокрема, у разі закупівлі вже названих послуг страхування, адже тоді основні питання діяльності учасника регулюватиме не лише Закон про ТОВ, а й галузевий закон про провадження конкретного виду господарської діяльності, який може установлювати інші правила. Наприклад, Закон про ТОВ, як уже було сказано, не має вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу, тож звичайне ТДВ, як і ТОВ, може існувати зі статутним капіталом у 3 копійки. Натомість мінімальний розмір статутного капіталу страховика відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про страхування», залежно від видів страхування, становить 1 або 10 мільйонів євро (у гривневому еквіваленті).