Допоки у всіх на вустах моніторинги та перевірки закупівель, які проводить Держаудитслужба, від «летаргійного сну» прокинувся контрольний орган у сфері закупівель (Рахункова палата України), який почав активно складати протоколи за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі —– КУпАП).
Варто пригадати, що, згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Рахункова палата України (далі — Рахункова палата) наділена правом складати та направляти до суду протоколи за:
- порушення законодавства про бюджетну систему України (стаття 164-12 КУпАП);
- порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти (ст. 164-14 КУпАП);
- невиконання законних вимог Рахункової палати або створення перешкод у її роботі, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законодавством строків надання інформації (частини 5 і 6 статті 188-19 КУпАП).
Однак практично протягом усього свого існування повноважень для Рахункової палати щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення як Законом України «Про Рахункову палату» (від 1996 року), так і будь-яким іншим нормативним актом передбачено не було.
Про повноваження Рахункової палати складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП
Водночас із прийняттям нового Закону України «Про Рахункову палату» від 2 липня 2015 року № 576-VIII (далі — Закон про Рахункову палату) повноваження Рахункової палати дещо розширились, і тим нормативом, який наразі дає право складати протоколи про адміністративні правопорушення, став пункт 15 частини 1 статті 7 цього Закону, який звучить так: «Здійснює інші повноваження, визначені законом».
Що означає «здійснює інші повноваження, визначені законом»? Це не ті повноваження, які визначені саме в Законі про Рахункову палату, а ті, які, наприклад, передбачені в тих чи інших кодексах України чи законах України. У нашому випадкові це КУпАП, де, згідно зі ст. 255, сказано, що Рахункова палата наділена правом складати та направляти до суду протоколи про адміністративні правопорушення, описані вище.
З початку дії Закону про Рахункову палату по січень 2019 року Рахункова палата, напевне, відчула нормативне недомагання із цього приводу та своїм рішенням від 29.01.2019 № 3-6 затвердила Порядок складання та направлення до суду протоколів про адміністративне правопорушення (далі — Порядок). Таким Порядком унормовано складання уповноваженими особами Рахункової палати і направлення до суду протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 164-12, 164-14 та 188-19 КУпАП.
У вказаному Порядку2 наведено, хто саме складає протокол, строки його складання, зміст протоколу, яким чином реєструють та направляють до суду справи про адміністративне правопорушення, а також безпосередньо форму протоколу про адміністративне правопорушення. Доречно також зважати на те, що, як свідчить аналіз звітів Рахункової палати за 2017–2018 роки, жодної інформації про складення протоколів за статтею 164-14 КУпАП Рахункова палата чомусь не вказує.
Статистика складання протоколів за статтею 164-14 КУпАП
Водночас, провівши аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень3, було встановлено, що:
- 2017 року Рахункова палата склала 3 протоколи за статтею 164-14 КУпАП (з яких усі направлено на доопрацювання);
- 2018 року Рахункова палата склала 18 протоколів за статтею 164-14 КУпАП (з яких 6 закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності; 4 закрито у зв’язку з відсутністю в діях осіб, стосовно яких, складено протоколи, події і складу адміністративного правопорушення; 4 особи визнано винними та суд обмежився усним зауваженням; 2 протоколи направлено на доопрацювання; 2 особи визнано винними та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 11 900,00 грн);
- 2019 року Рахункова палата склала 63 протоколи за статтею 164-14 КУпАП (з яких 2 закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності; 22 закрито у зв’язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення; 9 осіб визнано винними та суд обмежився усним зауваженням; 22 протоколи направлено на доопрацювання; 8 осіб визнано винними та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 11 900,00 грн).
За результатами дослідження всіх справ, які повертали Рахунковій палаті на доопрацювання, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, жоден матеріал у подальшому не було направлено до суду повторно.
Кого та як перевіряє Рахункова палата?
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону про Рахункову палату об’єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною 1 цієї статті, є:
- державні органи;
- органи влади Автономної Республіки Крим;
- органи місцевого самоврядування;
- інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб’єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.
Водночас, згідно з вимогами Закону України про Рахункову палату, Рахункова палата створена для контролю за надходженням та витрачанням коштів Державного бюджету України та перевіряє публічні закупівлі за допомогою державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), предметом її перевірки не можуть бути закупівлі за кошти місцевих бюджетів та власні кошти підприємств.
Водночас частина 2 статті 13 Закону про Рахункову палату встановлює, що державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) щодо здійснення закупівель коштом державного бюджету Рахункова палата проводить стосовно всіх стадій закупівель, який включає перевірку та аналіз законності та ефективності здійснення закупівель, дотримання передбачених процедур, оцінку своєчасності отримання товарів, послуг та проведення робіт, а також аналіз стану прозорості та дотримання встановлених принципів здійснення закупівель.
Тобто фактично функції Рахункової палати та Держаудитслужби дещо переплітаються, зокрема щодо проведення аудитів та схожості об’єктів контролю, однак повноваження Держаудитслужби є значно ширшими, адже вона має повноваження не лише проводити аудити, а й проводити інші контрольні заходи: ревізії, моніторинги закупівель та перевірки закупівель. Однак Рахункова палата все ж залишається позаду Держаудитслужби, це проявляється в ігноруванні пропозицій Рахункової палати та невиконанні рекомендації цього органу. Хоча і вимоги Держаудитслужби не завжди виконують, однак у цієї служби є дієві законні важелі, щоб зобов’язати об’єкти контролю їх виконувати.
Отже, зважаючи на таку активність дій Рахункової палати щодо складання протоколів за ст. 164-14 КУпАП, пропоную ознайомитись зі статтею «П’ять нокдаунів від Держаудитслужби — стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення» [випуск журналу № 2 (89) за лютий 2019 року, стор. 8–15], оскільки інформація, викладена в даній публікації, абсолютно актуальна як у контексті повноважень Держаудитслужби, так і Рахункової палати.
1 Із зазначеними звітами можливо ознайомитися на офіційному вебсайті Рахункової палати. Розділ «Діяльність» – «Річні звіти». 2 Із зазначеним Порядком можливо ознайомитися на офіційному вебсайті Рахункової палати. Розділ «Діяльність» – «Засідання Рахункової палати» – «Засідання Рахункової палати, 29 січня 2019 року». 3 Увага! Наведені дані не є офіційною статистикою. Аналіз автор здійснював самостійно, тому існує можливість похибки. При цьому в контексті викладеного матеріалу така похибка не є суттєвою.