У даній рубриці на шпальтах липневого випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» розглянемо практику органу оскарження стосовно неправомірного відхилення замовниками тендерних пропозицій учасників. Ознайомитися з предметом оскарження, підставами для оскарження та з позиціями органу оскарження ви можете нижче за текстом.
Номер рішення та оголошення про закупівлю*: рішення № 5489-р/пк-пз від 06.05.2019, оголошення № UA-2019-02-25-002477-b.
Номер рішення та оголошення про закупівлю*: рішення № 5489-р/пк-пз від 06.05.2019, оголошення № Позиція скаржника
Згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій від 01.04.2019 № ІV-01/2, підставою для відхилення пропозиції скаржника стало викладене далі: «Виходячи з вимог підпункту 12.1 розділу ІІІ Документації передбачалось надання у складі Пропозиції гарантійного листа, складеного в довільній формі, про те, що учасник гарантує, що він не є стороною кримінального провадження. Відповідно до вимог Документації, зокрема, п. 2 р. V Документації передбачалось, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати лист, що подана ним інформація та документи є достовірними. На виконання зазначених вище вимог у складі тендерної пропозиції ТОВ “Х” надано обидва документи. При цьому, секретар тендерного комітету поінформувала всіх присутніх, що за результатами інформації, яка міститься у відкритих реєстрах, а саме: Єдиному державному реєстру судових рішень, встановлено, що ТОВ “Х” внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та є стороною кримінального провадження по справі № 461/2279/16-к. Виходячи з положень ч. 7 ст. 28 Закону** Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 ст. 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Беручи до уваги вищевикладене, оскільки інформація викладена у тендерній пропозиції учасника є недостовірною, що є суттєвим при визначенні результатів процедури закупівлі, голова тендерного комітету поінформувала всіх присутніх про необхідність відхилення тендерної пропозиції ТОВ “Х” за результатами проведення процедури відкритих торгів (номер процедури закупівлі в системі електронних закупівель UA-2019-02-25- 002477-b) на закупівлю по предмету ДК 021:2015 – 98390000-3: Інші послуги (послуги з незалежної оцінки вартості арештованого майна (Об’єкта оцінки)) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону, а саме: наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч. 7 ст. 28 цього Закону».
Скаржник повідомляє, що в ЄДРСР за параметрами пошуку «справа № 461/2279/16- к» і «ТОВ «Х» містяться 23 судових рішення. І жодне з них не свідчить про те, що ТОВ «Х» є стороною кримінального провадження у справі № 461/2279/16-к, що підтверджується викладеним далі. Визначення поняття «сторони кримінального провадження» закріплено в п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, де зазначено, що сторонами кримінального провадження є з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник і законний представник у випадках, установлених цим кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Таким чином, зважаючи на зазначені обставини та положення п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, параг. 5 гл. 3 КПК України, ТОВ «Х» є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, а також третьою особою, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, тобто в розумінні вказаних положень КПК України товариство є учасником кримінального провадження, а не стороною кримінального провадження. При цьому, за твердженням скаржника, у жодному зі вказаних судових рішень не міститься інформація про те, що будь-якій посадовій особі ТОВ «Х» пред’явлено підозру чи визнано її обвинуваченою (засудженою) у кримінальному провадженні у справі № 461/2279/16-к, чи визнано будь-якою іншою стороною кримінального провадження. Зазначене також підтверджується ухвалою слідчого судді від 26.12.2017 у справі № 461/2279/16-к, якою було скасовано арешт майна товариства та в якій зазначено таке: «У слідчого судді також відсутні відомості про те, що з квітня 2016 року по даний час директору ТОВ «Х» ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження від 19.09.2015 № 12015140000000410, чи проведено будь-які слідчі дії у даному кримінальному провадженні. А відтак, підстави для подальшого обмеження права власності у визначеній слідчим суддею мірі є недоцільним».
Тобто слідчий суддя, маючи значно більший обсяг інформації щодо справи № 461/2279/16-к за замовника й маючи доступ не лише до ЄДРСР, а й до автоматизованої системи документообігу суду та безпосередньо до матеріалів кримінального провадження, не зміг встановити, чи було повідомлено про підозру директорові ТОВ «Х» та чи є він стороною кримінального провадження. А замовник дійшов висновку, що товариство є стороною кримінального провадження лише на підставі інформації, яка міститься в ЄДРСР.
Таким чином, рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції товариства ґрунтується на інформації про існування кримінального провадження, порушеного за заявою ОСОБА 5, ІНФОРМАЦІЯ 1 про те, що оцінювач компанії ТОВ «Х» на ім’я ОСОБА 6 спонукає до передачі неправомірної вигоди. Викладене підтверджує те, що інформація, яка міститься в ЄДРСР у справі № 461/2279/16-к, не дає можливості дійти висновку, що ТОВ «Х» є стороною такого кримінального провадження. Скаржник звертає увагу на те, що 21.03.2019 старшим слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140000000410, у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.
Таким чином, за твердженням скаржника, висновки замовника, викладені у відповіді на вимогу товариства, розміщеній у системі електронних закупівель ProZorro, про те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває щодо особи, яка є суб’єктом оціночної діяльності та працює у складі товариства, є передчасними, безпідставними та не відповідають фактичним обставинам.
Скаржник на розгляд колегії надав, зокрема, постанову про закриття кримінального провадження від 21.03.2019, згідно з якою кримінальне провадження № 12015140000000410 закрито.
Позиція замовника
Представник замовника не зміг зазначити, якою саме стороною кримінального провадження виступав скаржник [підозрюваний, обвинувачений (підсудний)] тощо. Крім того, представник замовника зазначив, що з даних, що містяться в реєстрі, неможливо встановити статус скаржника в кримінальному провадженні.
Позиція органу оскарження
Замовник не довів та документально не підтвердив, що скаржник на момент подання пропозиції був саме стороною кримінального провадження. Зважаючи на сказане, пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником на підставі вищенаведеного.
* Звертаємо увагу читачів! За номером оголошення про закупівлю ви можете на веб-порталі prozorro.gov.ua переглянути обставини справи та повний текст рішення колегії. ** Тут і далі йдеться про Закон України «Про публічні закупівлі».
Коментар
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюють за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У наведених прикладах можемо побачити, що замовники знехтували одним з найголовніших принципів закупівель, а саме об’єктивною та неупередженою оцінкою тендерних пропозицій, але учасники не розгубилися та відстояли свої права.
Відповідно до ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися по підтвердження інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 ст. 17 цього Закону, або факту зазначення в тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
У прикладі (щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції гарантійного листа про те, що учасник не є стороною кримінального провадження) замовник не звернувся по підтвердження інформації, наданої учасником, до відповідних органів державної влади тощо та безпідставно, на власний розсуд відхилив учасника процедури закупівлі.
Отже, радимо замовникам для уникнення аналогічних ситуацій не встановлювати вимоги щодо надання учасниками інформації, достовірність якої перевірити у відкритих реєстрах неможливо, а звертатися до компетентних органів з метою перевірки такої інформації ви не плануєте.
google 