Озвучено рекомендації щодо зміни законодавства у сфері державних закупівель
Є пропозиція визнати відсутність нумерації та підписів на окремих сторінках «формальними помилками», через які не варто відхиляти пропозицію. Також пропонується менше платити ДП «Зовнішторгвидав України».
Цю та інші рекомендації розроблено в рамках Проекту «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», який виконується консорціумом на чолі з міжнародною компанією Crown Agents Ltd у співпраці з британськими компаніями BDO LLP та CIPS (Королівський інститут закупівель і постачань).
Фахівці Проекту Сергій Яременко і Олександр Шатковський розробили десятки рекомендацій щодо врегулювання норм Закону «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон). Серед них, зокрема, такі:
Не врегульованим є питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при складанні оголошень чи інших документів після їх оприлюднення.
Через жорстку позицію Держказначейства щодо необхідності документального підтвердження виправлення помилок (навіть незначних) замовники вимушені звертатися по таке підтвердження до ДП «Зовнішторгвидав України», яке здійснює цю роботу виключно на платній основі.
Водночас часовий період для безоплатного виправлення помилки інструкціями ДП «Зовнішторгвидав України» не передбачений.
У результаті необґрунтовано витрачаються або бюджетні кошти, або кошти підприємства, або інколи власні кошти особи, яка припустилася помилки.
Рекомендація: пропонується врегулювати з ДКСУ (лист-роз’яснення) надання замовниками самостійного підтвердження коригування оголошень з оприлюдненням відкоригованої інформації на веб-порталі Уповноваженого органу.
Необґрунтованою є норма щодо надання письмового підтвердження документів, поданих на оприлюднення в письмовій формі. Наявний алгоритм безоплатного розміщення інформації з обов’язковим надсиланням письмових копій усіх документів, які підлягають оприлюдненню, до ДП «Зовнішторгвидав України» нераціональний і викликає суттєві технічні проблеми як для замовників, так і для підприємства. Водночас оприлюднення інформації на платній основі, що передбачає отримання замовниками електронного підпису та справляння абонплати за користування додатковими сервісами, не відповідає нормам закону про держзакупівлі та з практичного погляду є неприйнятним (насамперед для бюджетних установ).
Рекомендація: внести зміни в закон про держзакупівлі (стаття 14) та нормативні акти ДП «Зовнішторгвидав України» в частині спрощення процедури підтвердження подання документів на оприлюднення.
Норма щодо відхилення пропозицій суб’єктів господарювання, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), є надто жорсткою і не сприяє розвитку конкуренції. До того ж реєстр таких порушників АМКУ почав вести з 20.04.2014.
Рекомендація: у наступних змінах до Закону передбачити зменшення цього строку або перенести цю норму в частину другу статті 17, надавши замовникам право, а не обов’язок відхиляти пропозиції учасників на підставі цього.
Пункт 3 частини 2 статті 17 надає право замовникові відмовити учасникові в участі, якщо він зареєстрований в офшорних зонах. У законодавстві ЄС відсутня аналогічна підстава для обмеження участі в торгах, оскільки сама лише реєстрація в офшорній зоні не означає автоматичного порушення ведення бізнесу.
Рекомендація: у наступних змінах до Закону вилучити цю норму.
Доцільно передбачити право замовника вимагати від учасників підтвердження вимог статті 17 у довільній формі, з урахуванням можливості подальшої перевірки наданої інформації відповідно до частини сьомої статті 28 Закону.
Рекомендація: у наступних змінах до Закону передбачити право замовника самостійно встановлювати спосіб документального підтвердження вимог статті 17. Зокрема, в окремих випадках (залежно від предмета закупівлі, умов оплати тощо) таке підтвердження може бути надане учасником у довільній формі.
Орган оскарження здійснює розгляд пропозицій конкурсних торгів усіх учасників процедури закупівлі і дає оцінку всім діям замовника під час проведення ним процедури закупівлі, навіть у випадку відсутності таких вимог у скарзі з боку суб’єкта оскарження.
Водночас непоодинокими є випадки, коли негативні для замовників рішення, зокрема щодо відміни торгів, приймаються через порушення, які мають формальний характер (відсутність нумерації, підписів учасника, ненадання копій окремих сторінок паспорта фізичної особи, яка представляє інтереси учасника тощо).
Рекомендація: у наступних змінах до Закону ввести поняття формальних помилок (несуттєвих помилок) та обмежити можливість скасування торгів через їх допущення (статті 18 та 22).
Законом не передбачено визначення поняття формальних помилок (несуттєвих помилок), допущення яких учасниками при підготовці своїх пропозицій є не бажаним, але не критичним для замовника (відсутність нумерації, підписів на окремих сторінках тощо), та не призведе до відхилення пропозиції учасника. Це є проблемою з погляду вибору найбільш економічно вигідної пропозиції з одночасним урахуванням відповідальності замовників за прийняті рішення.
Рекомендація: у короткостроковій перспективі Мінекономрозвитку бажано підготувати лист замовникам, у якому зазначити, що замовник залишає за собою право не відхиляти пропозиції конкурсних торгів при виявленні формальних помилок незначного характеру.
До компетенції замовників не відноситься встановлення факту змови учасників. Ця функція відноситься до компетенції Антимонопольного комітету України. При чому процес встановлення такого факту є доволі складним, тривалим і виходить за часовий період, передбачений Законом для здійснення розгляду та оцінки пропозицій (20 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів). Тому застосування цієї підстави замовником є малоймовірним з практичного погляду.
З практичного погляду недосконалою є норма про необхідність відміни торгів у ситуації, коли до оцінки може бути допущена лише одна пропозиція, навіть у разі, якщо вона повністю відповідає вимогам замовника, а також є прийнятною з погляду цінової кон’юнктури. Така ситуація доволі поширена, проте замовник вимушений проводити повторні торги.
Рекомендація: у наступних змінах до Закону вилучити ці норми зі статті 30.
За матеріалами сайту «Наші гроші» — www.nashigroshi.org
Арсеній Яценюк: «Антимонопольний комітет повинен виконувати функцію економічної прокуратури»
«Якщо немає конкуренції — немає росту. Якщо є монополія — є консервація і відсутність прогресу. Тому Антимонопольний комітет повинен виконувати функцію економічної прокуратури по відношенню до тих суб’єктів, які зловживають своїм становищем на ринку», — заявив, представляючи у Верховній Раді програму діяльності уряду, у четвер, 11 грудня, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Глава уряду наголосив на необхідності ухвалення закону про захист економічної конкуренції, формуванні нового складу Антимонопольного комітету України для того, аби ввести нові правила антимонопольної політики.
Арсеній Яценюк також повідомив, що уряд внесе до Парламенту проект закону про електронні закупівлі, який уже узгоджений з європейськими партнерами.
«Система електронних закупівель в державному секторі почне свою роботу, як почала система електронних торгів арештованим майном у Міністерстві юстиції», — підкреслив Глава уряду.
За матеріалами офіційного урядового веб-порталу — www.kmu.gov.ua
Міністр економічного розвитку і тргівлі України прискорюватиме впровадження реформ
Айварас Абромавічус, новопризначений міністр економічного розвитку і торгівлі України, планує прискорити впровадження реформ у країні. Серед іншого передбачається реформування управління державними підприємствами, подальша дерегуляція і подання до Верховної Ради 16 законів, які б дали змогу отримати бюджетну допомогу від міжнародних фінансових установ. На цьому міністр наголосив 3 грудня під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Плануємо подати 16 законів до Парламенту, що дасть можливість отримати 500 млн доларів бюджетної допомоги від Світового банку. Також планується розробка й упровадження кількох законів щодо дерегуляції, — сказав Айварас Абромавічус. — Міжнародна допомога надається нам із багатьма умовами, і є багато того, що затримує отримання допомоги від Світового банку та МВФ, ці закони стосуються якраз цих речей».
Також він зауважив, що зараз склалася сприятлива ситуація для швидкого ефективного руху вперед. Мотивуючи тим, що Верховна Рада наразі готова й може плідно працювати, тож це вдалий час для прийняття необхідних законів.
«Ми не маємо часу для очікування, нам потрібно працювати. Я не бачу причин, чого б нам не діяти досить радикально. Парламент функціональний і може приймати закони, тож будемо використовувати цю динаміку», — підсумував міністр.
За матеріалами офіційного урядового веб-порталу — www.kmu.gov.ua