Інформація з перших вуст. Чекаємо на роз’яснення Мінекономіки
Звертаємо увагу! За інформацією, опублікованою на офіційному вебпорталі Уповноваженого органу, у ProZorro з’явилась можливість автоматично перевіряти податкову заборгованість учасника тендеру. З 29 жовтня система ProZorro інтегрувалася з реєстром Державної податкової служби (раніше — Державна фіскальна служба України). Відтепер дані щодо відсутності / наявності податкової заборгованості переможця тендеру потраплятимуть у систему за автоматичним запитом.
Частиною 3 статті 17 Закону, зокрема, передбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
На сьогодні, згідно з листами Уповноваженого органу, відкритими реєстрами є:
- Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/.
- Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство: https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: ttps://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/.
При цьому звертаємо увагу замовників та учасників! Відповідно до частини 3 статті 17 Закону Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на вебпорталі Уповноваженого органу.
Отже, чекаємо на офіційне розміщення Уповноваженим органом інформації щодо відкритих реєстрів для можливості використання нового функціоналу стосовно відсутності / наявності податкової заборгованості.
Детальніше про відкриті реєстри читайте в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 3 (90) за березень 2019 року на стор. 32 та № 5 (80) за травень 2018 року на стор. 40.
За матеріалами редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Новація ProZorro: з’явилося поле «Джерело фінансування»
3 першого листопада в системі з’явилося нове поле — «Джерело фінансування». Державні установи зазначатимуть, за які кошти здійснюють закупівлю. Для цього їм потрібно буде обрати зі списку джерело: державний чи місцевий бюджет, власний бюджет, бюджет цільових фондів, кредити та позики міжнародних валютно-кредитних організацій чи інші надходження.
Дане поле реалізоване в рамках наказу Мінекономрозвитку № 490 та є обов’язковим для заповнення для надпорогових закупівель та звіту про укладені договори. З першого листопада державні замовники мають заповнювати поле «Джерело фінансування» під час створення річного плану. В усі інші форми інформація про джерело підтягуватиметься автоматично через зв’язку «план – тендер». Відповідно, щоб у друкованих формах та у звіті про укладений договір відображалося джерело фінансування, необхідно зробити зв’язку «план – звіт (тендер)».
При обранні джерела фінансування буде запропоновано внести інформацію про суму та валюту. Замовник може вказати декілька джерел фінансування. При створенні закупівлі після 31 жовтня замовники отримають в особистому кабінеті на майданчиках сповіщення про необхідність внесення змін у річний план, де мають зазначити джерело фінансування. У випадкові створення річного плану після 31 жовтня замовникам потрібно буде відразу заповнити дану інформацію в плані закупівель.
За матеріалами офіційного вебсайту ProZorro
Міністерство фінансів запустило проєкт «Е-контракт»
Невдовзі в системі єдиної «екосистеми» публічних фінансів з’явиться новий інструмент «Е-контракт», який інтегрує й автоматизує процеси трьох державних систем: Державної казначейської служби, Міністерства фінансів України (E-data — Spending — витрати бюджетних коштів), Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства (ProZorro).
«Е-контракт» допоможе впорядкувати процедуру укладення договорів на всіх її етапах — від ініціаціювання до звітування, а також стане новим інструментом для аналізу даних та контролю за використанням публічних коштів. Аналіз даних своєю чергою є необхідною передумовою для ухвалення ефективних рішень.
За матеріалами офіційного вебсайту урядового порталу
Держспецзв’язок підтвердив інформаційну захищеність семи майданчиків ProZorro
Сім майданчиків ProZorro (Zakupki.Prom.ua, Е-Tender, IZI.TRADE, Zakupki UA, SmartTender, Держзакупівлі.Онлайн, Zakupivli24) отримали атестати відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) нормативним вимогам у цій сфері. Документ видала Державна служба спеціального зв’язку України після відповідної експертизи. Одержання атестата підтвердило захищеність кожного із цих майданчиків від несанкціонованого доступу.
Окрім того, атестат відповідності КСЗІ отримав майданчик PlayTender, який наразі проходить авторизацію для роботи в системі ProZorro. Решта майданчиків, що вже працюють у ProZorro, перебувають на етапі отримання відповідного атестата.
За матеріалами офіційного вебсайту ProZorro
Про публічні закупівлі
Президент України 16 вересня 2019 року підписав Закон № 1076 «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», який 19 вересня 2019 року ухвалила Верховна Рада України. Даний Закон було опубліковано в газеті Верховної Ради України «Голос України» 19 жовтня 2019 року.
Ключові зміни, передбачені Законом:
- обов’язкове звітування в системі «ПРОЗОРРО» про всі закупівлі вартістю від 1 копійки (наразі від 50 тис. грн);
- обов’язкове проведення закупівлі через систему «ПРОЗОРРО», вартість якої від 50 тис. грн (наразі — від 200 тис. грн);
- для покупок поширених товарів за декілька кліків буде створено онлайн-магазин ProzorroMarket (наразі — у пілоті);
- зміняться строки на оскарження та окремою постановою Кабінету Міністрів України будуть затверджені суми за подання таких скарг;
- введено нові терміни, зокрема «аномально низька ціна», що буде підсвічуватись у системі (для укладення договору постачальникові необхідно буде обґрунтувати таку ціну) та «вартість життєвого циклу» — сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат безпосередньо замовника під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховують відповідно до методики, установленої в тендерній документації;
- Законом буде дозволено онлайн- та очні консультації з бізнесом на етапі підготовки до тендеру;
- учасники тендеру, що перемогли, матимуть 24 години на виправлення помилок у тендерній документації, що стосуються підтвердження відповідності учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону та підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю;
- запроваджується персональна відповідальність посадових осіб (зокрема керівників держустанов) за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до прикінцевих положень даного Закону встановлено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування 19 квітня 2020 року, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
За матеріалами редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Дотримання вартісних меж у закупівлях
Лист Мінекономіки № 3304-04/40135-06 від 01.10.2019
За даними дослідження ефективності закупівель 2017–2018 рр., що провели в Мінекономіки, загальна частка оголошених відкритих торгів до 200 тис. гривень склала 24 %. Кількість закупівель, які не відбулися при оголошенні відкритих торгів з очікуваною вартістю до 200 тис. гривень, у цих роках однакова і складає 58 %. На думку Мінекономіки, такі торги є неуспішними, оскільки у 82 % випадків участь у них беруть менше двох учасників, що призводить до відміни, необхідності повторного їх проведення та в разі двічі відмінених торгів до застосування переговорної процедури.
Таким чином, проведення відкритих торгів у разі здійснення закупівель, очікувана вартість яких до 200 тис. гривень, не відповідає установленим Законом правилам, оскільки проведення процедур передбачає необхідність дотримання конкретних строків, обов’язкове складання тендерної документації, яка вимагає встановлення кваліфікаційних критеріїв та надання відповідних документів на їх підтвердження, що призводить до відсутності учасників, які готові брати участь у таких відкритих торгах. З іншого боку, замовники, які проводять такі торги, не забезпечують своєчасно свої потреби для якісного виконання визначених функцій та мають додаткові витрати (адміністративні, трудові, часові) на проведення відкритих торгів повторно та на здійснення переговорної процедури.
Для ефективного проведення таких відкритих торгів Мінекономіки рекомендує:
- завчасно планувати проведення процедур, зважаючи на потреби та/або заплановані видатки в кошторисі та/або фінансовому плані;
- проводити заходи, спрямовані на консолідацію потреб для проведення закупівель у рамках однієї процедури в разі наявності окремих підрозділів;
- застосовувати механізм закупівлі товарів і послуг за рамковими угодами та/або користуватися послугами ЦЗО;
- при встановленні нового предмета закупівлі в разі виділення додаткових коштів послуговуватися узагальненою відповіддю рекомендаційного характеру від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 «Щодо планування закупівель».
За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки
Щодо присутності під час розгляду скарг
Лист Мінекономіки № 3305-04/38898-06 від 20.09.2019
У даному листі Мінекономіки роз’яснює замовникам та скаржникам їхнє право бути присутніми при розгляді скарги, зокрема за допомогою телекомунікаційних засобів. Якщо сторони не бажатимуть брати участь у розгляді скарги, то відповідну скаргу АМКУ розглядатиме за наявними матеріалами у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яка діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України.
Тож Закон не містить обмежень щодо можливості розгляду скарг одночасно декількома складами колегій.
Суб’єкт оскарження, замовник мають право взяти участь у розгляді скарги, у тому числі у результаті застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі охочі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео– та звукозапису. Рішення, ухвалене органом оскарження, проголошують прилюдно.
Таким чином, якщо суб’єкт оскарження або замовник не вважають за необхідне брати участь у розгляді скарги, у тому числі в результаті застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу, то орган оскарження розгляне скаргу та ухвалить рішення без їхньої участі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки
Як МОЗ України регулюватиме ціни з Нацпереліку
Міністерство охорони здоров’я України встановлюватиме граничні ціни на ліки з Нацпереліку. Затверджено відповідний реєстр цін. Це дозволить уникнути завищення цін на лікарські засоби, що закуповують медичні заклади самостійно через систему ProZorro. Це означає, що заклади зможуть забезпечити ще більше безоплатних ліків для своїх пацієнтів під час лікування в стаціонарі. Відповідний наказ було видано 11 жовтня 2019 року.
Торік Антимонопольний комітет України (АМКУ) провів аналіз і встановив, що ціни на деякі препарати, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, завищені. АМКУ надав рекомендації, відповідно до них цьогоріч у квітні було ухвалено постанову Кабінету Міністрів. Нині ж створено Реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів.
За Національним переліком основних лікарських засобів лікарні закуповують препарати першими. Він складається з 427 препаратів з доведеною ефективністю та базується на переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ. Близько 60 препаратів у ньому — популярні ліки, якими найчастіше лікують українців.
Ціни регулюватимуть за моделлю референтного ціноутворення. У п’яти сусідніх країнах (Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії) порівнюють ціни на ліки. Граничну ціну на ліки з Нацпереліку встановлюватимуть на основі медіани цін з трьох найменших референтних цін у разі наявності відповідних даних про ціни в референтних країнах. Також для корекції ціни додатково застосовуватимуть понижувальний коефіцієнт 0.9, адже рівень доходу і платоспроможності в Україні нижчий, ніж у країнах, які беруться для порівняння цін. У разі відсутності даних про ціни в усіх референтних країнах реферування не відбуватиметься.
Обмеження цін діятиме на деякі діючі речовини препаратів з Національного переліку, які закуповують за бюджетні кошти. Його застосовують лише для тих лікарських засобів, ціна на які в Україні вища, ніж ціни в референтних країнах, і за якими обсяг продажів за останніх 12 місяців становить більше ніж 5 млн грн. Референтну ціну розраховують для 23 міжнародних непатентованих назв (діючих речовин) препаратів.
Якщо ціна в Україні нижча за ціну в референтних країнах, то спрацьовує ринковий механізм регуляції цін — і референтну (граничну) ціну не встановлюють. Референтна ціна буде встановлена як гранична лише для тих МНН та форм випуску, ціна на які в Україні вища за референтну.
Цю процедуру регулювання цін застосовують до тендерних процедур закупівель, за якими на момент затвердження цього наказу не оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі.
Відповідний реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та закуповують за бюджетні кошти, оновлюватимуть щороку в січні.
За матеріалами офіційного вебсайту урядового порталу