Мабуть, для закупівельної спільноти уже не секрет, що Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) зазнає змін. Так, 13.04.2018 у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України». Ініціатором даного законопроекту виступив Пре\зидент України Петро Порошенко. Також цей законопроект Президент України визначив невідкладним. Зазначений проект змін до Закону про публічні закупівлі налічує 27 сторінок тексту.
Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту є забезпечення ефективного, прозорого та якісного здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг з урахуванням технічної реалізації електронної системи закупівель, а також задля однозначного застосування норм Закону та усунення їх неточностей, а також задля створення передумов для розширення ринку середнього та малого бізнесу. Наразі увазі читачів пропонуємо основні та цікаві положення законопроекту, також зазначаємо, що аналіз висвітлених змін не є вичерпним (ознайомитися з повним текстом законопроекту та відслідковувати його подальший шлях можливо на офіційному сайті Верховної Ради України).
Проектом передбачено:
- регламентувати здійснення закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У зв’язку з чим вводиться новий термін «спрощена закупівля». Тобто у випадку ухвалення законопроекту замовники будуть в обов’язковому порядку проводити спрощену закупівлю, вартість якої дорівнює або перевищує 50 тисяч грн до встановлення порогу, яким передбачено застосування визначених Законом процедур закупівель. Також для створення гнучких умов здійснення деяких закупівель, що потребують швидкого реагування за наявності відповідних підстав, запропоновано передбачити випадки, коли замовник може здійснити закупівлю, вартість якої є меншою за вартісні межі, що встановлені в Законі, без застосування Закону, проте з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори в системі електронних закупівель;
- установити, що до річного плану замовником уноситься інформація про усі закупівлі незалежно від вартості предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), роботи (робіт);
- змінити механізм оплати за скаргу, яка подається учасниками процедур закупівель до органу оскарження через електронну систему закупівель, також можливість повернення такої плати. Так, розмір плати за подання скарги становить 1,5 відсотка від очікуваної вартості предмета закупівлі або частини предмета закупівлі (лота), стосовно якого подається скарга, у тому числі у разі оскарження закупівель за рамковою угодою, з округленням у сторону зменшення до найближчої гривні та у фіксованому розмірі, але не менше за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подана до органу оскарження, та не більше 350 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року (від 1 762 грн до 616 700 грн).
У разі якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги або залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі, то плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а в інших випадках — перераховується до Державного бюджету України; - надати можливість учаснику виправляти невідповідності в інформації (документах), що подані ним у своїй тендерній пропозиції, які були виявлені замовником після їх розкриття, протягом одного робочого дня з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
- заборонити замовникам приймати рішення про відміну процедури закупівлі під час її оскарження, що унеможливить зловживання замовниками;
- визначити, що у разі оприлюднення замовником звіту про укладений договір відповідно до статті 10 Закону до такого звіту в електронній системі закупівель завантажується договір та усі додатки до нього, при цьому збільшено строк для оприлюднення до двох робочих днів;
- виключити з переліку закупівель, особливості яких встановлюються окремими законами, закупівлі нафти або нафтопродуктів сирих, а також телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв’язку та послуг інтернет-провайдерів). Дана норма існує з 2010 року, і за час її існування окремих особливостей здійснення процедур закупівель таких товарів і послуг не виявлено. На сьогодні закупівля цих товарів і послуг здійснюється на підставах, визначених Законом, і не потребує додаткової регламентації;
- уточнити, що закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, зокрема строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 21 Закону, розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 27 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої та частиною п’ятою статті 28 Закону;
- конкретизувати норму статті 16 Закону в частині можливості встановлення замовником кваліфікаційного критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів;
- установити підставу для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;
- визначити, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється також у разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулись;
- уточнити, що тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;
- встановити, що у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг процедури закупівлі, а для поновлення перебігу процедури закупівлі замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель із одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менше як на сім днів;
- уточнити умови застосування конкурентного діалогу, зокрема у разі неможливості визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
- уточнити випадки, які вважатимуться порушенням законодавства про закупівлі, та посилити відповідальність керівників замовників у разі невиконання рішення органу оскарження.
Так, законопроектом передбачається внести зміни до ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А саме розширити перелік порушень, за які можна притягнути до адміністративної відповідальності, зокрема:
– застосування переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законодавством;
– відсутність обґрунтування застосування переговорної процедури; - визначення переможцем торгів учасника, тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам тендерної документації.
При цьому розмір штрафу не зміниться.
Ще одним нововведенням є відповідальність за невиконання рішення органу оскарження. За вказане порушення пропонується застосовувати штрафні санкції до керівника замовника у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тисяч грн до 51 тисячі грн).