Чотирнадцяті зміни до Особливостей № 1178 принесли уточнення в підпункт 11 пункту 47 Особливостей. Утім, що робити, коли активи підсанкційного учасника передані не до АРМА, а, наприклад, до ФДМУ? Проаналізуємо в цій статті.
Закупівельники вже звикли, що перш ніж оголошувати закупівлю, потрібно обов’язково переглянути закупівельне законодавство, чи не зазнало воно чергових змін.
За багаторічну історію українського бізнесу на ринку з’явилося багато компаній, кінцевими бенефіціарними власниками яких були суб’єкти, пов’язані з російською федерацією/білоруссю, і багато років ці компанії успішно працювали на українському ринку.
Але потім почалася війна і вказані країни були визнані агресорами, як наслідок, вони потрапили до санкційних списків. Перед нашою державою постало завдання не допустити участі у торгах компаній, безпосередньо чи опосередковано пов’язаних з країнами-агресорами. Задля цього законодавцем було накладено заборону на участь у закупівлях компаній, які зареєстровані у країнах-агресорах або кінцевими бенефіціарними власниками яких є юридичні або фізичні особи, пов’язані з країнами-агресорками.
Отже, багато добросовісних українських компаній, у які до початку війни було інвестовано громадянами цих країн-агресорок, поза власною волею опинилися «за бортом» закупівель. І це відбувалось незважаючи на те, що ці компанії були суто українськими та ніколи не підтримували збройну агресію проти нашої держави.
Який же вихід із цієї ситуації? Законодавець розробив для таких добросовісних компаній виключення, а саме механізм можливості участі у закупівлі шляхом передачі своїх активів до управління національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі — АРМА).
Так, наша держава вимушена захищатись від збройної агресії, у тому числі шляхом законодавчих змін, про які ми, зокрема, писали в статті «Чотирнадцяті зміни до Особливостей № 1178: порівняльна таблиця та коментарі».
Взірцем таких розумних змін є закріплення законодавцем «норми-виключення», зокрема в підпункті 11 пункту 47 Особливостей:
«Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи — учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України „Про санкції“, крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА».
Для побудови власної тендерної документації користуйтесь готовими взірцями в розділі «Тендерна документація з 19.05.2023».
З початку військової агресії значна кількість компаній уже скористалась запропонованим законодавцем механізмом. Велика кількість активів, що належать підсанкційним фізичним та юридичним особам, були арештовані у кримінальних провадженнях та передані до управління АРМА.
Водночас багато компаній самостійно, за власної ініціативи вирішили передати свої підсанкційні активи до АРМА задля уникнення опосередкованого спонсорування збройної агресії та, відповідно, уникнення заборони на участь у закупівлях.
Зі свого боку АРМА самостійно шукає для таких компаній нових управителів, які цілком легально зможуть інвестувати у їх розвиток, забезпечувати їх безперебійне та стале функціонування та зрештою працювати на українську економіку.
Водночас слід зазначити, що такі активи можуть стягуватися судом не тільки за вироком у кримінальному провадженні, а й за санкційним механізмом.
Паралельність санкційного і кримінального процесів може ускладнювати пошук управителів на активи, оскільки можливість їх подальшого стягнення є фактором цілком непередбаченим і несе у собі додатковий ризик для потенційного майбутнього управителя.
У чому ж проблематика?
Нещодавно законодавець Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації діяльності Фонду державного майна України, вдосконалення управління державним майном та підвищення ефективності санкційної політики» уповноважив саме Фонд держмайна виконувати управління стягнутими санкційними активами, за винятком випадків, визначених законом. Така норма починає діяти з 22.09.2023.
«Фонд державного майна України здійснює повноваження у сфері управління активами, щодо яких ухвалено рішення суду про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”, крім випадків, визначених законом».
Водночас статтею 23 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» уповноважено Національне агентство виконувати рішення суду про конфіскацію, спеціальну конфіскацію та стягнення в дохід держави активів, які перебувають в його управлінні, а саме реалізовувати їх.
Також законодавець у статті 51 Закону України «Про санкції» закріпив підстави, умови та порядок стягнення активів фізичних або юридичних осіб у дохід держави, зокрема «Кабінет Міністрів України уповноважений доручити здійснення заходів, пов’язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Фонду державного майна України, військовим адміністраціям та/або іншим органам державної влади, суб’єктам господарювання державного сектора економіки».
Цікаво також, що Уряд постановою № 963 від 08.09.2023 вніс зміни до пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, зокрема доповнено таким: 22) бере участь у реалізації державної санкційної політики в частині питань, пов’язаних з управлінням стягнутими в дохід держави активами осіб, щодо яких застосовано санкції.
Попри це, згідно з підпунктом 11 пункту 47 Особливостей замовник може не відхилити учасника в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи — учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», САМЕ ТОДІ, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА. Про інші установи ця норма не згадує, тільки управління АРМА.
Підсумуємо
Законодавець створив достатньо ефективний механізм для компаній з «проблемними» підсанкційними активами щодо виведення їх з-під впливу країн-агресорок на користь України. Звичайно, цей механізм потребує удосконалення, тому, ураховуючи наведене вище, найближчим часом ми очікуємо прийняття чергових змін до Особливостей у цій частині.
І звісно, одним з яскравих прикладів, коли потенційний учасник закупівель скористався розглянутим нами вище механізмом «легалізації» підсанкційних активів, є відома українська компанія ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (далі — ПАТ «КВБЗ»). На підставі Ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.07.2022 у справі № 752/5219/22 було накладено арешт на частку у статутному капіталі ПАТ «КВБЗ» з передачею її в АРМА.