- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Огляд змін до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про правовий режим воєнного стану» від 20.05.2022

20.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-IX (далі — Закон № 2259), яким внесено зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі — Закон № 3038) та «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі — Закон № 389). На що у зв’язку з цим варто звернути увагу? Розглянемо далі.

Щодо змін у Законі № 3038

Законом № 2259 внесено зміни до Закону № 3038 в частині функціонування єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, компонентом якої є Реєстр будівельної діяльності та електронний кабінет.

Так, частину 1 статті 22-2 Закону № 3038 доповнено пунктом 15, за яким реєстр будівельної діяльності забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації, зокрема розпорядження про демонтаж будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.

Також уточнено перелік користувачів електронної системи, які несуть встановлену законом відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо неправдивих відомостей або порушення строків внесення відомостей / надання документів до/з Реєстру будівельної діяльності за частиною 6 статті 22-2 Закону № 3038, та перелік користувачів електронного кабінету, визначений частиною 2 статті 22-3 Закону № 3038.

Тепер до цього кола не входять експертні організації, що здійснюють експертизу проєктної документації на будівництво об’єктів, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, оператор системи розподілу, інші заінтересовані сторони, які надають інформацію, документи, необхідні для розроблення проєктної документації на будівництво та / або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проєктної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання (у тому числі інформації та / або документів про наявні та запроєктовані інженерні та транспортні мережі), та узгоджують таку проєктну документацію.

У свою чергу за змінами до переліку таких користувачів включені:

Також внесено зміни до пункту 9 частини 1 статті 22-3 Закону № 3038, чим уточнено перелік користувачів електронної системи, на рішення, дії чи бездіяльність яких користувачі електронного кабінету можуть подати скаргу (скарга для цілей Закону № 3038).

Знову ж таки з кола таких користувачів електронної системи для цілей цієї норми виключено організації, що здійснюють експертизу проєктної документації на будівництво об’єктів, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель, та доповнено користувачами, які відносяться до органів містобудівного контролю та державного містобудівного нагляду, спеціальних установ страхового фонду документації, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, військових адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, енергоаудиторів, публічних реєстраторів, нотаріусів, органів з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробників проєктної документації на будівництво, генеральних підрядників, підрядників, інженерів-консультантів.

Крім того, частину 3 статті 22-3 Закону № 3038 доповнено нормою, згідно з якою надання користувачам доступу до електронного кабінету здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Щодо змін у Законі № 389

За змінами, внесеними за Законом № 2259, а саме за нової редакції частини 3 статті 4 Закону № 389, військові адміністрації утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та / або їхні виконавчі органи, та / або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

До змін військові адміністрації утворювались в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах). Крім того, начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.

Наведемо порівняння цієї норми до змін і після:

Норма частини 3 статті 4 Закону № 389 до змін

Норма частини 3 статті 4 Закону № 389 після змін

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.

Змінами до частини 5 статті 4 Закону № 389 доповнено перелік працівників, з яких формуються військові адміністрації населених пунктів. Зокрема, у перелік тепер включаються працівники, які уклали трудовий договір з обласними військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Частину 7 цієї ж статті доповнено абзацами 5 і 6, у яких відображено норми щодо структури та штатного розпису військових адміністрацій. Зокрема, структуру і штатний розпис обласних, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів, розташованих в областях, у яких не утворені обласні військові адміністрації, затверджує Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації. Структуру і штатний розпис районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів, розташованих в областях, у яких утворені обласні військові адміністрації, затверджують начальники відповідних обласних військових адміністрацій.

Варто зазначити, що у попередній редакції статті 4 Закону № 389 норма щодо структури і штатного розпису військових адміністрацій визначалась абзацом 3 статті 4 Закону № 389, що наведено в порівняльній таблиці вище.

Частину 8 статті 4 Закону № 389 викладено в новій редакції, у якій уточнено строк повноважень військових адміністрацій. Так, військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації тепер здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

До змін цією частиною встановлювалось, що військові адміністрації населених пунктів, а також районні, обласні військові адміністрації, утворені у зв’язку з нескликанням сесії, відповідно, районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки, здійснюють свої повноваження до дня першого засідання першої сесії відповідної ради, обраної після скасування воєнного стану. У разі створення районних, обласних військових адміністрацій для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку такі адміністрації здійснюють свої повноваження до скасування воєнного стану.

Законом № 2259 статтю 9 Закону № 389 доповнено частинами 4–10 у такій редакції:

«4. У період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може прийняти рішення, з обов’язковим інформуванням начальника відповідної обласної військової адміністрації протягом 24 годин, щодо:
1) звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд, у тому числі тих, що були встановлені, але не введені в експлуатацію у встановленому законодавством порядку;
2) обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій. Обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
3) демонтажу будівель і споруд, які за результатами обстеження, визначеного пунктом 2 цієї частини, визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей (крім об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів культурної спадщини та об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”). Розпорядження про демонтаж таких будівель і споруд вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
5. У період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може прийняти рішення щодо:
1) передачі коштів з відповідного місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України та/або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану;
2) створення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення на посади і звільнення з посад керівників таких установ, залучення фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;
3) боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями;
4) поводження з небезпечними відходами.
6. У разі наявності фактів порушення сільським, селищним, міським головою відповідної територіальної громади під час реалізації повноважень, передбачених частинами четвертою і п’ятою цієї статті, Конституції чи законів України начальник обласної військової адміністрації за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України порушує перед Президентом України питання про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів).
7. Рішення, прийняті сільським, селищним, міським головою у порядку, встановленому частинами четвертою і п’ятою цієї статті, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими рішеннями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності, та невідкладно доводяться до відома жителів відповідних територіальних громад.
8. Договори, укладені під час дії воєнного стану сільським, селищним, міським головою від імені ради з питань, визначених частинами четвертою і п’ятою цієї статті (якщо вони належать до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради), не потребують затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою, якщо строк дії таких договорів не перевищує один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану. У разі якщо строк дії таких договорів перевищує один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану, сільська, селищна, міська рада протягом 30 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану приймає рішення про затвердження таких договорів та строк їх дії.
9. У разі затвердження сільським, селищним, міським головою тимчасової структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради для працівників, посади яких не включені до тимчасової структури, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду.
Рішення про затвердження тимчасової структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради втрачає чинність не пізніше ніж через 30 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо ним не встановлено більш ранній строк втрати чинності.
У період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова може призначати осіб на посади та звільняти з посад в органах місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п’ятою, шостою статті 10 Закону.
10. У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини 4 статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”

Статтю 10 Закону № 389 «Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану» викладено у такій редакції:

«1. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
2. У разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:
1) начальник військової адміністрації:
крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;
може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);
2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.
3. У разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення:
1) повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації;
2) виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;
3) відповідні районні та обласні ради не здійснюють свої повноваження;
4) комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації;
5) управління об’єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;
6) призначення осіб на посади та звільнення з посад, які здійснюються начальником районної військової адміністрації, погоджуються з начальником відповідної обласної військової адміністрації;
7) начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов’язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).
4. У разі прийняття Верховною Радою України рішення, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, начальник військової адміністрації, відповідна обласна та/або районна військова адміністрація здійснюють повноваження, передбачені відповідно частиною другою або третьою цієї статті, з дня надбання чинності зазначеним рішенням Верховної Ради України протягом строку, передбаченого цими частинами.
У разі усунення загроз для безпеки і правопорядку на території області за поданням Президента України Верховна Рада України може прийняти рішення про поновлення роботи органів місцевого самоврядування на території відповідної області до закінчення 30-денного строку, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану.
Якщо протягом 30-денного строку після припинення або скасування воєнного стану виникнуть визначені законом підстави для призначення позачергових виборів відповідної місцевої ради, начальник військової адміністрації, відповідна обласна та/або районна військова адміністрація продовжують здійснювати повноваження, передбачені частинами другою та третьою цієї статті, до обрання нового складу відповідних органів місцевого самоврядування, якщо Президент України не прийняв рішення про утворення на цій території військово-цивільної адміністрації.
5. У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.
Дія цієї частини не застосовується при призначенні на посади державної служби, за якими спеціальним законом встановлено порядок виконання обов’язків у разі відсутності керівника державного органу (у тому числі у разі припинення його повноважень чи звільнення з посади), крім випадків, якщо встановлений спеціальним законом порядок неможливо застосувати через відсутність осіб, на яких може бути покладено виконання обов’язків керівника державного органу.
6. Особа, яка претендує на зайняття політичної посади, посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівника суб’єкта господарювання державного сектору економіки, посади керівника комунального підприємства, установи, організації, у період дії воєнного стану не подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України “Про запобігання корупції”, та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
7. Особи, призначені у період дії воєнного стану на політичні посади, а також відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України “Про запобігання корупції”, документ про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, у разі якщо такі документи не були подані ними раніше.
Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, оголошується конкурс. Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
8. Спеціальна перевірка, передбачена Законом України “Про запобігання корупції”, стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом України “Про очищення влади”, стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), під час дії воєнного стану не проводяться.
Організація проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України “Про запобігання корупції”, а також перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”, стосовно осіб, призначених у період дії воєнного стану, здійснюється протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку звільнення такої особи до дня припинення чи скасування воєнного стану або закінчення проведення зазначених перевірок під час дії воєнного стану.
9. У разі неподання державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування, які призначені відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України “Про запобігання корупції”, документа про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у строк, визначений абзацом першим частини сьомої цієї статті, а також неподання особою, яка під час дії воєнного стану призначена на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посаду з підвищеним корупційним ризиком, документів, передбачених частиною 2 статті 57 Закону України “Про запобігання корупції” у строк, визначений абзацом другим частини восьмої цієї статті, такий державний службовець або посадова особа місцевого самоврядування, особа, яка займає посаду, що передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посаду з підвищеним корупційним ризиком, звільняється із займаної посади протягом трьох робочих днів після завершення цього строку.
10. Особи, звільнені з посад державної служби та служби в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, протягом одного року після припинення чи скасування воєнного стану можуть бути прийняті на рівнозначні або нижчі посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування без проведення конкурсу.
Положення абзацу першого цієї частини не поширюються на державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, призначених відповідно до частини 5 цієї статті.».

Статті 11 і 12 Закону № 389 доповнено новими частинами, згідно з якими:

Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону (частина 2 статті 11).

У період дії воєнного стану Верховна Рада України може прийняти рішення про звільнення посадової особи з посади, призначення на яку та звільнення з якої віднесено до повноважень Верховної Ради України, крім підстав, передбачених спеціальними законами, також у разі висловлення недовіри такій посадовій особі (за винятком посадових осіб, призначення на посади та звільнення з посад яких здійснюється Верховною Радою України за поданням Президента України або Кабінету Міністрів України).

Питання про висловлення недовіри може бути ініційовано Головою Верховної Ради України або не менш як однією четвертою народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Таке питання розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України невідкладно згідно з Регламентом Верховної Ради України, без урахування процедур, передбачених спеціальними законами, що визначають правовий статус відповідних посадових осіб. Рішення про висловлення недовіри вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Висловлення Верховною Радою України недовіри має наслідком звільнення посадової особи із займаної посади (частина 4 статті 12).

Повноваження військових адміністрацій, що визначені частиною 2 статті 15 Закону № 389, розширені, і тепер військові адміністрації здійснюють, зокрема, прийняття рішень про обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій.

Обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; прийняття рішень про демонтаж будівель і споруд, які за результатами обстеження, визначеного пунктом 45 цієї частини, визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей (крім об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів культурної спадщини та об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»). Розпорядження про демонтаж таких будівель і споруд вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Частково також змінені підстави виникнення додаткових повноважень військової адміністрації, що визначені частиною 3 статті 15 Закону № 389. Так, тепер за цією нормою районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною 3 статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження, визначені цією частиною.

Цю статтю також доповнено нормою частини 5, за якою територіальні громади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням із Генеральним штабом Збройних Сил України.

Щодо внесення змін до інших нормативно-правових актів

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2259 установлено, що з 01.03.2022 на період дії воєнного стану в Україні до завершення місяця, у якому воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, буде припинено чи скасовано, зупиняється дія частини 4 статті 26 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», та частини п’ятої статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України». Облік робочого часу народних депутатів України у зазначений період здійснюється відповідно до законодавства про працю.

Пропонуємо для використання в роботі зразки наказу про внесення змін до положення про уповноважену особу та такого положення зі змінами, якщо обов’язки дотримання норм Постанови № 169 покладено на уповноважену особу.

Читайте також публікації: