На офіційному вебсайті Уповноваженого органу розміщено цікавий запит такого змісту: Тендерною документацією замовника під час проведення процедури закупівлі було передбачено внесення забезпечення виконання договору про закупівлю у формі завдатку (стаття 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон)), зазначена вимога підрядником виконана в повному обсязі на момент укладання договору про закупівлю.
Під час дії правового режиму воєнного стану підрядник звернувся до замовника з проханням зміни забезпечення виконання договору про закупівлю у формі завдатку на банківську гарантію з метою повернення вказаного завдатку для виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податків, зборів та обов’язкових платежів у зв’язку зі скрутним становищем підприємства.
Пунктом 5 постанови КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі — ПКМУ № 668) передбачено, що істотними умовами договору підряду є порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором підряду.
Частиною 5 статті 41 Закону передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, чи є тотожними поняття «забезпечення виконання договору» (відповідно до статті 27 Закону) та «забезпечення виконання зобов’язань за договором» (відповідно до ПКМУ № 668)?
Враховуючи вищевикладене, виникає питання, чи є забезпечення виконання договору про закупівлю істотною умовою договору, яка не може змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі?
Довідково. Інформація щодо процедур закупівель, з яких виникли питання, оприлюднені на вебсайті Уповноваженого органу за номерами: UA-2021-03-26-005114-c, UA-2021-09-02-012241-a.
Відповідь на запит № 204/2022
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю».
При цьому відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною 1 статті 525 ЦКУ встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦКУ, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
З огляду на зазначене, зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені, у разі якщо ці зміни не є істотними умовами договору. У іншому випадку зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин здійснюється за рішенням суду згідно зі статтею 652 ЦКУ.
Крім цього, повернення забезпечення виконання договору про закупівлю можливе у разі, якщо в умовах договору було передбачено його повернення у зв’язку з настанням обставин непереборної сили (!) (форс-мажорних обставин), засвідчення яких регулюється Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Разом з тим зазначаємо, що, ураховуючи частину 2 статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Читайте на порталі RADNUK.COM.UA:
- Огляд листа Мінекономіки від 19.07.2022 з коментарями та пропозиціями
- Вартісні межі та відповідний спосіб здійснення закупівлі: таблиця для кожної уповноваженої особи!
- Усе, що треба знати про (не)повернення забезпечення виконання договору про закупівлю
Крім того, корисними для завантаження стануть: