- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Мінекономіки про послуги з надання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу

На офіційному сайті Мінекономіки оприлюднено цікавий запит такого змісту: Доброго дня, просимо надати роз’яснення.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами) дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.

Чи вважаються послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу відповідно до коду національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» — 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» орендою?

Чи підпадають ці послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу за ДК 021:2015 — 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» під дію пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?

Чи потрібно проводити відкриті торги з особливостями за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» — 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу», якщо сума закупівлі буде перевищувати 100 000 грн?

Відповідь представника Мінекономіки на запит 607/2023

Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічне за змістом питання задано у запиті № 2180/2020.

Так, у відповіді на запит 2180/2020 констатовано: Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п’ятої статті 3 Закону.

Примітка редакції

Публічна закупівля  —  це саме придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі — річний план).

У річному плані повинна міститися, зокрема, інформація про розмір бюджетного призначення та / або очікувану вартість предмета закупівлі.

Відповідно до Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Отже, якщо замовник планує здійснити придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей, вартісних меж та у відповідний спосіб. Інформація про придбання має бути оприлюднена належним чином з дотриманням вимог Закону з урахуванням Особливостей.

Оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини, які не є придбанням за оплату безпосередньо замовником товарів, робіт або послуг та не передбачають укладення договору про закупівлю у розумінні цього Закону. Тому такі відносини не потребують відображення у річному плані та оприлюднення в електронній системі закупівель.

Ще більше роз’яснень від Мінекономіки ви знайдете в розділі «Книги», а саме: в електронній книзі «Консультації Мінекономіки з публічних закупівель»: