Радник у сфері публічних закупівель Чи потрібен план по спрощених закупівлях і каталогах у зв’язку зі змінами до Постанови № 169 ➤ Воєнний стан ➤ РАДНИК

У зв’язку з набранням чинності 29.06.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 723, якою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» і від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі — Постанова № 169), звісно, основні зміни, які турбують зараз закупівельну спільноту, стосуються порядку проведення спрощеної закупівлі за Постановою № 169. І основне питання: чи потрібно публікувати річний план у разі проведення спрощеної закупівлі за Постановою № 169?

Якщо зробити аналіз Постанови № 169 з останніми змінами, які набрали чинності 29.06.2022, можна зробити висновок, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 Постанови № 169 під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 169, без використання електронної системи закупівель, такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. Зверніть увагу, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови № 169 без використання електронної системи закупівель здійснюють такі закупівлі і такі замовники:

замовники, визначені частиною 9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон);
державні замовники у сфері оборони. Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель»;
публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185;
придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та / або електронного каталогу в разі певних виключень, передбачених у Постанові № 169.

Також окремо передбачено в підпункті 1 пункту 1 Постанови № 169, що замовники в разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель не вносять інформацію про таку закупівлю до річного плану.

Отже, в Постанові № 169 маємо прописані два виключення, коли не оприлюднюємо річний план:

Під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 169, без використання електронної системи закупівель.
У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель).

В усіх інших випадках Постанова № 169 даного виключення не встановлює. Про які «випадки» йдеться? Розглянемо далі.

Випадки, за якими в Постанові № 169 прямо не встановлено виключення щодо невнесення інформації до річного плану:

Замовник може здійснити публічну закупівлю, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель (за наказом ДП «Прозорро» № 10), у тому числі з використанням електронних каталогів;
Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому підпункту 1 пункту 1 Постанови № 169) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та / або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом.

Отже, що робити з такими закупівлями, коли замовники використовують електронну систему (проводять спрощені закупівлі чи використовують електронні каталоги)?

Моя думка така, що у зв’язку з тим, що в Постанові № 169 по певних закупівлях чітко встановили, що не потрібна публікація плану, а по інших такого не встановлено, то можна зробити висновок, що по інших підставах, де ми використовуємо електронну систему, краще розмістити річний план. А саме у випадках:

Коли замовник може здійснити публічну закупівлю, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель (за наказом ДП «Прозорро» № 10), у тому числі з використанням електронних каталогів.
Коли замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та / або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом.

Думка Мінекономіки. Вважаємо, що буде справедливо зазначити, що буквально 04.07.2022 Департамент сфери публічних закупівель Мінекономіки провів вебінар «Публічні закупівлі у воєнний час: загальний огляд», де, зокрема, було порушено питання, чи необхідно оприлюднювати річний план в закупівлях (у т. ч. спрощених закупівлях і закупівлях за електронним каталогом) за Постановою № 169. Відповідь представника Мінекономіки — ні, не потрібно.

Доцільно буде вам нагадати рішення суду, викладене в статті «Чи може Мінекономіки тлумачити норму права?».

Повний вебінар від Мінекономіки можете переглянути за цим посиланням: https://www.facebook.com/PublicProcurementofUkraine/videos/721401338975907/?notif_id=1656918064726732&notif_t=live_video_schedule_viewer&ref=notif.

Чому краще розмістити річний план або зміни до нього

Звертаю увагу, що розміщення річного плану, навіть якщо не потрібно було його розміщувати, не несе за собою подальшої відповідальності, що передбачена Кодексом України про адміністративні порушення. Завантажте собі шпаргалку уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність.

Водночас за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі існує різна практика притягнення до відповідальності. А саме вищенаведені дії, передбачені частиною 1 статті 164¹⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), тягнуть за собою накладення штрафу органом державного фінансового контролю (зазвичай Держаудитслужбою) на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).

Дії, передбачені частиною 1 статті 164¹⁴ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу органом державного фінансового контролю на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн).

Звертаю увагу, що штраф накладається за кожне порушення. Наприклад, якщо замовник провів три закупівлі, у кожній з яких допустив однакові порушення (наприклад, не оприлюднив річний план), то це три різні порушення, за які встановлено три різні штрафи.

Замовники, які пройшли шлях перевірок, думаю, зрозуміють, що інколи контролюючі органи встановлюють порушення за непублікацію або непідготовку документів, які навіть законодавством не передбачені, то що вже говорити про річні плани, які передбачені статтею 4 Закону, а виключення щодо непублікації річного плану чітко встановлені не для всіх закупівель за Постановою № 169.

Детально про те, яка взагалі може бути відповідальність, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Відповідальність у закупівлях» та матеріалах: