Сьогодні розглянемо обставини, за яких замовник у тендерній документації вимагає від учасників наявність договірних та / або інших відносин із виробником товару. Невже правильно ставити учасника в залежність від виробника, чи така умова може бути дискримінаційною?
Вимога може бути визначена різними способами, зокрема:
- гарантійним листом від виробника, яким підтверджено поставку товару відповідної якості у строк та кількості відповідно до умов тендеру, та / або
- дилерським / дистриб’юторським договором, укладеним з виробником, та / або
- авторизаційним листом від виробника, яким він підтверджує, що учасник є його офіційним представником з поставки товару на території України, або документами, які підтверджують якість товару, видані виробником, тощо. Або, наприклад, замовник вимагає (Рисунок):
Рисунок
Найчастіше замовники переконують, що така вимога встановлюється виключно з метою організації безперервного та безперебійного процесу поставки якісного товару. Документи виробника є гарантією учасника виконати всі умови договору про закупівлю в частині строків поставки, обсягів поставки, та з огляду на те, що продукція (товар) буде відповідати чинним на території України нормам і стандартам та технічно-якісним вимогам предмета закупівлі.
Ні, неправильно! Адже не всі потенційні учасники мають прямі відносини з виробником предмета закупівлі та й не зобов’язані. Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) не передбачено такої імперативної норми.
Підтвердження стосунків з виробником обмежує коло потенційних учасників, та учасники, які отримують продукцію не від виробників, будуть дискваліфіковані. При детальному аналізі вимоги, наведеної як приклад на Рисунку, можна дійти висновку, що замовник вимагає надання інформації про працівників та матеріально- технічної бази виробника, який взагалі не є учасником торгів, окрім цього встановлює до виробника вимоги: обов’язкову наявність у виробника матеріально-технічної бази та працівників. Тобто замовник незаконно встановлює кваліфікаційні вимоги не тільки до учасників, але й до їх контрагентів.
Вказана вимога ставить учасників у залежність від третіх осіб. Частиною 1 статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Частиною 4 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Якщо тендерною документацією передбачено надання підтвердних документів про наявність відносин з виробником, рекомендуємо оскаржувати таку вимогу в Постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) як дискримінаційну.
До вашої уваги приклад з практики: рішення Колегії від 12.03.2021 № 4865-р/пк-пз, оголошення UA-2021-02-17-002312-c, яке свідчить, що наведені вище вимоги можуть бути дискримінаційними та мають бути усунені шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.
Додатково пропонуємо переглянути вебінар на тему: Оскарження технічних вимог замовника
Бажаємо, щоб Закон та удача були на вашому боці! Перемоги нам усім. Слідкуйте за оновленнями порталу RADNUK.COM.UA, у нас ще багато цікавого!