Закликаємо всіх учасників бути чесними та при підготовці тендерної пропозиції надавати виключно достовірну інформацію. Пам’ятаємо, що перевагою електронної системи закупівель є відкритість. Подані учасником документи залишаються у системі назавжди та доступ до них мають усі: як конкуренти і громадськість, так і правоохоронні органи.
Як же публічні закупівлі трактують достовірну та недостовірну інформацію? Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі, якщо останній зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі. При цьому відповідно до частини 15 статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Таким чином, якщо у замовника під час розгляду тендерної пропозиції з’явилися сумніви щодо достовірності наданих учасником даних, він може звернутися за підтвердженням такої інформації до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання відповіді на запит замовника з підтвердженням, що інформація дійсно є недостовірною, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника. Але якщо підтвердження щодо недостовірності наданої інформації замовник не має, то й відхиляти тендерну пропозицію через це він не повинен.
Подивімося на прикладах з практики, які рішення постановляє Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) щодо (не)достовірної інформації.
У складі тендерної пропозиції учасник надав технічні умови, згідно з якими виготовлений запропонований товар. Технічні умови в оригіналі викладені румунською мовою та додано нотаріально засвідчений переклад. Замовник вирішив, що є підстави для ствердження, що засвідчений переклад несправжній, через те, що оригінал технічних умов, викладений румунською, містить 10 сторінок, а переклад — аж 15 сторінок.
Скаржник не погодився з такими діями замовника та подав скаргу до Колегії. Скаржник зазначає, що ним надано технічні умови на товар з перекладом з румунської мови на українську. Переклад є автентичним до оригіналу, про що свідчить повний збіг у перекладі нумерації розділів і пунктів, наявність підпису перекладача та нотаріальне засвідчення справжності такого підпису.
Колегія, вивчивши обставини справи, вирішила, що замовник не довів і документально не підтвердив надання скаржником недостовірної інформації та постановила скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника.
Стверджувати не можна, навмисно замовник чіплявся до скаржника або помилково зробив неправильні висновки. Зрозуміло лише те, що якщо замовник відхиляє учасника, посилаючись на недостовірність або сумнівність наданої інформації без жодних доказів, а учасник упевнений у правдивості даних, то учаснику варто оскаржувати таке рішення.
Замовник відхилив учасника, який не надав такої згоди. Скаржник не погодився з таким рішенням замовника та подав скаргу до Колегії.
Скаржник зазначив, що надав лист-згоду «Гарантійний лист погодження з умовами тендерної документації», тобто умова тендерної документації щодо надання погодження на звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої в частині направлення запитів до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, була виконана. Окрім цього, в складі тендерної пропозиції скаржник надав «Лист щодо достовірної інформації», тобто вся надана інформація є достовірною та по суті не потребує підтвердження, адже учасник самостійно несе відповідальність за подання недостовірної інформації згідно з законодавством.
Колегія стала на бік замовника та постановила, що, враховуючи відсутність у складі тендерної пропозиції «Згоди на звернення замовника за підтвердженням достовірності інформації, наданої учасником в частині направлення запитів до органів державної влади, підприємств, установ, організацій», тендерна пропозиція скаржника була правомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги.
Таке рішення Колегії — класичний зразок основного припису публічних закупівель, а саме: тендерна пропозиція повинна завжди та повністю відповідати вимогам тендерної документації. Отже, учасникам потрібно готувати тендерну пропозицію ретельно та виконувати кожну вимогу замовника. А якщо учасник не погоджується з вимогами замовника, він має можливість оскаржити тендерну документацію у встановлені Законом строки.
Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що однозначно правильним для учасника буде надавати у складі тендерної пропозиції виключно достовірну інформацію, в якій він упевнений на сто відсотків та в разі наклепу з боку замовника зможе відстояти свою позицію шляхом оскарження. Окрім цього, не забуваємо головну формулу публічних закупівель: «тендерна пропозиція = тендерна документація» та готуємо документи уважно.
Наостанок згадаємо влучний вислів легендарної української поетеси Лесі Українки «Над всіх старшин найстарша правда», тож будемо правдивими та відкритими, як наше ProZorгo! Перемоги нам усім! Слідкуйте за оновленнями порталу RADNUK.COM.UA, у нас ще багато цікавого!
Матеріал на порталі RADNUK.COM.UA за темою «Розглядаємо практичні ситуації відмови учасникові в участі у зв’язку з наданням недостовірної інформації».