- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Правомірність вимоги надання штрих-коду: практика АМКУ

Замовник проводить відкриті торги, предмет закупівлі: підгузки для дорослих. Потенційний учасник вивчив умови тендерної документації та вважає, що умови, встановлені замовником, неправомірні та мають дискримінаційний характер, тому звертається зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія).

Рішення Колегії № 23790-р/пк-пз від 20.10.2021, оголошення № UA-2021-09-23-010239-b [1]

Вимога тендерної документації: пунктом 8 додатка 2 тендерної документації від учасників вимагається надати документ, який підтверджує правомірне нанесення глобального номера товарної позиції в системі GS1 (відповідність міжнародним стандартам зі штрихового кодування).

Позиція скаржника: відповідно до «Положення про штрихове кодування товарів» Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 255 від 20.08.2002, обов’язковому маркуванню штриховими кодами GS1 підлягають алкогольні напої та тютюнові вироби, примірники аудіовізуальних творів та фонограм, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачене чинними законодавчими актами України.

Відповідно до законодавства України товар, який є предметом закупівлі, а саме: «Підгузки для дорослих. Засоби для догляду за малюками», код ДК 021:2015 — 33750000-2, не підлягає обов’язковому маркуванню штриховими кодами GS1. Єдиним документом, що регламентував порядок впровадження штрихового кодування товарів у сфері торгівлі в Україні, був наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України № 196 від 26.03.1997 «Про затвердження Правил впровадження штрихового кодування в сфері торгівлі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.1997 за №155/1959, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 27.03.2003 № 74, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2003 за № 248/7569.

Скаржник просить звернути увагу, що замовник жодним чином не аргументує необхідність надання такого документа, який підтверджує правомірне нанесення глобального номера товарної позиції в системі GS1 (відповідність міжнародним стандартам зі штрихового кодування).

Скаржник вказує, що в Україні існує 12 нормативних документів, якими урегульовано питання щодо впровадження штрихового кодування, та жодним з них не передбачається нанесення маркування на товар, що є предметом цієї закупівлі, та наводить вичерпний перелік нормативних документів, для прискорення дослідження всіх обставин справи, як додаток до скарги.

Таким чином, в учасника відсутня можливість виконати вимогу замовника щодо надання документа, який підтверджує правомірне нанесення глобального номера товарної позиції в системі GS1 (відповідність міжнародним стандартам зі штрихового кодування) через відсутність в Україні документа, що підтверджує правомірність нанесення штрихового кодування на підгузки для дорослих. Отже, замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до документації в цій частині.

Позиція замовника: наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 20.08.2002 № 255 передбачено, що Асоціація Товарної Нумерації України «ДжіЕс1 Україна» є єдиною організацією, що уповноважена представляти GS1 та поширювати стандарти GS1 на території України. Право суб’єкта господарювання на використання присвоєного Асоціацією «ДжіЕс1 Україна» префікса GS1 підприємства та ідентифікаційного номера GS1 посвідчується відповідним свідоцтвом Асоціації «ДжіЕс1 Україна», яке видається в заявницькому порядку на безоплатній основі.

Штрихове кодування товарів, відповідні сертифікати GS1 мають усі міжнародні компанії, які постачають відповідний товар в Україну. Отримати такий документ можна як в Україні, так і за її межами. Тобто кожен добросовісний виробник, уповноважений представник виробника, офіційний імпортер, авторизований постачальник повинен мати цей документ. Замовник вважає, що якщо компанія не має цього документа, то це лише викликає питання щодо відповідності та легітимності нанесення штрих-кодів на упаковки товару.

Позиція Колегії: замовник не довів необхідності встановлення наведеної вище умови тендерної документації саме у наведеній редакції. Виконати цю умову зможуть лише ті учасники, які зможуть надати у складі тендерної пропозиції документ, який підтверджує правомірне нанесення глобального номера товарної пропозиції в системі GS1 (відповідність міжнародним стандартам зі штрихового кодування), що є дискримінаційним щодо інших суб’єктів господарювання, у тому числі скаржника.

Дії замовника в частині встановлення у тендерній документації наведених вище вимог порушують вимоги частини 4 статті 5 та частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» [2] (далі — Закон), якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси скаржника, пов’язані з його участю у процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною 1 статті 5 Закону. Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації в цій частині.

Коментар. Як бачимо з наведеного рішення, Колегія вважає, що вимога документа, який підтверджує нанесення глобального номера товарної позиції в системі GS1 (відповідність міжнародним стандартам зі штрихового кодування), не є правомірною та повинна бути усунута.

Окремої уваги заслуговує наведене обґрунтування скаржником своєї позиції та наведення вичерпного переліку нормативних документів як додатку до скарги, якими урегульовано питання щодо впровадження штрихового кодування, та підтвердження того, що жодним з них не передбачається нанесення маркування на товар, що є предметом цієї закупівлі.

Більше корисної практики Колегії знайдете на порталі RADNUK.COM.UA [3] у статтях: