Максимальна економія — це один з основних принципів публічних закупівель. Можливо, через це серед закупівельної спільноти виник стереотип, що перемогти в тендері можна лише з найнижчою ціною, і лише коли вартість тендерної пропозиції мінімальна, у такого учасника є конкурентні переваги під час аукціону. Такий стереотип не завжди відповідає дійсності, адже в публічних закупівлях є поняття – нецінові критерії закупівлі. У матеріалі поговоримо, як учаснику виграти тендер з високою ціною та укласти договір про закупівлю з максимальною вигодою.
Запрошуємо вас на «Онлайн-марафон для постачальників Prozorro: усе про перемогу в тендерах».
Нецінові критерії закупівлі
Розглянемо нецінові критерії закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Пунктом 36 Особливостей, зокрема, передбачено, що, якщо замовником встановлені інші, крім ціни, критерії оцінки відповідно до методики оцінки, після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну.
Якщо замовником застосовуються інші, крім ціни, критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага таких критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (абзац 4 пункту 36 Особливостей).
Пунктом 28 Особливостей встановлено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. У підпункті 10 частини 2 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки «вартість життєвого циклу» методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу.
Так, беручи участь у відкритих торгах, потенційному учаснику варто вивчити, які критерії та методику оцінки передбачив замовник. Які критерії оцінки може встановити замовник, розглянемо далі.
Відповідно до частини 3 статті 29 Закону критеріями оцінки є:
- ціна; або
- вартість життєвого циклу; або
- ціна / вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та / або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
Отже, при проведенні відкритих торгів замовник в умовах тендерної документації та в оголошенні має передбачити критерії оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій і може встановити нецінові критерії закупівлі. Питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків. Усі критерії в сукупності мають дорівнювати 100 %.
Вартість життєвого циклу
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону визначено, що вартість життєвого циклу — сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації.
У разі застосування критерію оцінки «вартість життєвого циклу» до цього критерію, крім ціни товару (роботи, послуги), може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з:
- використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;
- технічним обслуговуванням;
- збором та утилізацією товару (товарів);
- впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані зі зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).
У разі застосування критерію оцінки «вартість життєвого циклу» усі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Більше — у статті «Що таке вартість життєвого циклу?».
Нецінові критерії
Під час проведення відкритих торгів замовник може встановити нецінові критерії закупівлі. При цьому він має зазначити їх перелік, методику оцінки та питому вагу кожного критерію.
Як визначено частиною 3 статті 29 Закону, іншими критеріями оцінки, зокрема, можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та / або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. Отже, перелік інших критеріїв оцінки, визначений у Законі, не є виключним, а тому замовник має право встановлювати й інші нецінові критерії оцінки.
Мінекономіки у листі № 3304-04/20327-06 від 02.04.2021 зазначило, що: «…окрім ціни та / або вартості життєвого циклу іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. Водночас звертаємо увагу, що цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним…».
Не можемо радити встановлювати нецінові критерії оцінки, які є необ’єктивними та через які коло потенційних учасників може скоротитися, адже згідно з частиною 4 статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Нецінові критерії: приклад
Розглянемо практичну ситуацію на прикладі відкритих торгів з очікуваною вартістю закупівлі 12 500 000,00 грн з ПДВ. Окрім ціни встановлений неціновий критерій — строк виконання договору про закупівлю.
Оцінка тендерних пропозицій здійснюється таким чином:
- кількість відсотків за критерієм «ціна» — 70 %;
- кількість відсотків за критерієм «строк виконання» — 30 %.
Питома вага нецінового показника така: строк виконання — 6 місяців, мінімально допустимий строк виконання оцінюється замовником граничними 30 %, за 6,5 місяців учасник отримує 20 % та в разі підтвердження максимально допустимого строку виконання договору про закупівлю 7 місяців — 0 %.
Як фактично на авторизованому електронному майданчику виглядають нецінові критерії, бачимо на Рис. 1.
Пунктом 37 Особливостей, зокрема, передбачено, що оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою.
При цьому згідно з пунктом 23 частини 1 Закону приведена ціна — ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції / пропозиції та перерахована за математичною формулою з урахуванням показників інших критеріїв оцінки, визначених замовником у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Отже, приведена ціна розраховується автоматично електронною системою закупівель на момент подання тендерної пропозиції учасником та у наведеному випадку проводитиметься за такою математичною формулою:
PP = P / (1 + F1 / PV), де:
PP — приведена ціна;
P — ціна;
Важливо! Звертаємо увагу: ціна вказана з ПДВ або без.
F1 — питома вага критерію оцінки «строк виконання», запропонованого учасником;
PV — питома вага критерію «ціна».
Питома вага критерію «ціна» (PV) становить 70 %. Кількість відсотків по критерію оцінки «строк виконання» може бути 30 %, 15 % або 0 % залежно від обраного строку виконання договору про закупівлю учасником.
Якщо замовник встановить декілька нецінових критеріїв, тоді формула розрахунку приведеної ціни дещо зміниться, та суть залишиться незмінною:
Приведена ціна = Ціна тендерної пропозиції або пропозиції / Коефіцієнт корекції (КК).
Коефіцієнт корекції розрахований таким чином:
КК = 1 + (F1 + F2 + …+Fn) / PV,
де: КК — коефіцієнт корекції,
F1… Fn — значення кожного нецінового критерію, обраного учасником,
PV — вага критерію «ціна».
На майданчику учасник спочатку вказує неціновий показник, потім ціну. Система самостійно розраховує приведену ціну учасника. Розглянемо, як завдяки неціновому критерію можна «гратися» з приведеною ціною, та проаналізуємо можливі варіанти:
Варіант 1 (Рис. 2)
Учасник-1 встановлює найкоротший «строк виконання» — 6 місяців та отримує 30 %, при цьому початкова цінова ставка максимальна та становить 12 500 000 грн. Приведена ціна склала 8 750 000 грн.
Варіант 2 (Рис. 3)
Учасник-2 встановлює «строк виконання» — 6,5 місяців, отримуючи 15 %, та встановлює ціну нижче очікуваної на 1,7 млн грн — 10 800 000 грн. Його приведена ціна склала 8 897 117,65 грн, тобто є вищою, ніж в учасника-1.
Варіант 3 (Рис. 4)
Учасник-3 встановлює найдовший «строк виконання» — 7 місяців та матиме 0 %. Початкову ставку учасник-3 встановив найменшу, якщо порівняти з іншими, аж на 2 500 000 грн нижче очікуваної вартості — 10 000 000 грн. Попри це приведена ціна склала лише 10 000 000 грн та є найменш економічно вигідною серед трьох учасників.
Бачимо, що учасник-1 запропонував найбільшу ціну та найкоротший строк виконання договору про закупівлю, а за показником приведеної ціни вийшов на перше місце і матиме перевагу при проведенні аукціону та понижатиметься останнім, знаючи, які ціни запропонували конкуренти. А учасник-3 запропонував найнижчу ціну, проте опинився на останньому місці. З наведеного прикладу бачимо, що привілей та можливу перемогу отримає учасник з найвищою ціною, а отже перемогти з найвищою ціною можливо.
Звичайно, у нецінової оцінки тендерних пропозицій є й недоліки. Якщо учасник не має можливості отримати таку кількість балів по нецінових критеріях, як конкуренти, якою низькою не була б його ціна, шанси виграти у відкритих торгах невеликі. Припустимо, що неціновим критерієм є «відтермінування платежу» та для отримання найкращого нецінового показника учасник вказує, наприклад, «нереальні» 180 банківських днів відстрочки (звичайно, сподіваючись, що замовник оплатить швидше). Замовник оплачує предмет договору у строк 180 банківських днів і не раніше. Учасник/переможець поставив товар / виконав роботу / надав послугу за досить привабливою ціною, проте таке тривале відтермінування платежу значно зменшило його прибуток.
Зауважимо, що учасник повинен ставитися до нецінових критеріїв серйозно й об’єктивно оцінювати свої сили. Якщо є сумніви щодо їх виконання, краще не подавати свою тендерну пропозицію або ж зазначати той неціновий критерій, який відповідатиме дійсності. Учасники публічних закупівель можуть успішно оскаржити нецінові критерії, з якими не згодні. Детальніше — у статті «Практика органу оскарження щодо нецінових критеріїв оцінки».
Висновки
Учасник може виграти тендер із найвищою ціною. Ми розглянули нецінові критерії закупівлі, які можуть застосовуватися замовником при оцінці тендерної пропозиції. Проаналізували основні моменти, а саме:
- які можуть бути нецінові критерії;
- яка питома вага нецінового критерію та можливі варіації;
- вивчили формули розрахунку приведеної ціни та побачили, як система автоматично розраховує приведену ціну;
- можливі негативні та позитивні сторони нецінової оцінки.
Таким чином, беручи участь у відкритих торгах, оголошенням про які передбачені нецінові критерії оцінки, учасник має бути дуже уважним, адже розробляти стратегію перемоги потрібно в інший спосіб, ніж зазвичай. Учасник повинен намагатися по нецінових критеріях оцінки отримати максимальний відсоток, так у нього з’являється можливість запропонувати більш високу ціну тендерної пропозиції та він усе одно може мати перевагу перед опонентами, у яких відсоток по нецінових критеріях нижчий.
За нагоди можете скористатися зразками документів, розробленими спеціально для учасників публічних закупівель: листом-відгуком про виконання договору та довідкою з інформацією про учасника. Більше зразків для учасників ви знайдете в розділі «Зразки учасникам за Особливостями».
Як перемогти у публічних закупівлях, читайте в електронній книзі «Як брати участь в закупівлях: гайд для учасника».
