У цій статті надамо декілька порад учасникам для ефективного оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовників. Оскарження процедури закупівлі перш за все регулюється статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Про основні нюанси грамотного складання скарги читайте у статтях «Робимо перші кроки в оскарженні процедури закупівлі», «5 правил успішного оскарження» та «ТОП-3: помилки при складанні скарг».
Учасник подав скаргу, яку було прийнято до розгляду Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія). За результатами розгляду скарги Колегія має право прийняти рішення:
- про встановлення наявності або відсутності порушень процедури закупівлі;
- про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), погодити тендерну документацію з вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
За результатами розгляду скарги Колегія приймає обґрунтоване рішення, у якому у разі, якщо скаргу задоволено повністю або частково, зазначає зобов’язання усунути замовником порушення процедури закупівлі та / або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Рішення Колегії набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Зазвичай Колегія у рішенні зазначає дії, які має здійснити замовник, наприклад, погодити умови тендерної документації з законом, скасувати рішення замовника щодо результатів кваліфікації учасників або ж визначення переможця.
Буває, що дії замовника чітко зрозумілі, наприклад, коли Колегія зобов’язує його скасувати рішення про переможця. Але інколи замовник має самостійно приймати рішення щодо виконання рішення Колегії з огляду на питання, що нею розглядалося. Наприклад, у випадку, коли Колегія зобов’язує внести зміни до тендерної документації, вона зазначає, щодо якого питання, але не уточнює, як саме. Незважаючи на те, що замовники зобов’язані виконувати рішення Колегії, на практиці буває по-різному: одні виконують рішення повною мірою і навіть більше, інші — навпаки частково.
Важливо слідкувати за змінами, які вносить у тендерну документацію замовник. Якщо замовник за рішенням Колегії змінив умови тендерної документації частково, в учасника після внесення замовником змін до тендерної документації буде щонайменше три дні на оскарження цих змін. Показове рішення Колегії можна детально розглянути в закупівлі UA-2020-06-30-005952-a.
Більше інформації щодо цього питання читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Замовником за результатом рішення Колегії внесено не всі зміни у ТД. Знову подавати скаргу?».
У свою чергу замовнику потрібно пам’ятати, що якщо він не виконав рішення Колегії повною мірою, учасник знову може їх оскаржити.
При цьому статтею 16414 КУпАП передбачено, що невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено Законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000–85 000 грн).
Більше інформації щодо цього питання читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях: